• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Пенсії військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ: поняття, суб’єкти, умови та порядок призначення.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення за вислугу років військовослужбовців Збройних Сил України, Прикордонних військ України, Служби безпеки України, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, осіб начальницького і рядового складу ор­ганів внутрішніх справ України, осіб начальницького складу по­даткової міліції, осіб начальницького і рядового складу криміналь­но-виконавчої системи України визначені спеціальним Законом України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб на­чальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та дея­ких інших осіб» від 9 квітня 1992 року (із змінами і доповнення­ми). Пенсії цим особам оформляються органами пенсійного забезпечення Міністерства оборони України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Управління дер­жавної охорони, інших військових формувань, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної по­даткової адміністрації України, Державного департаменту України з питань виконання покарань і виплачуються установами Ощадно­го банку України за місцем фактичного проживання пенсіонера, незалежно від прописки.

Право на пенсію за вислугу років мають: особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи начальницько­го і рядового складу органів внутрішніх справ України, особи на­чальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу кримінально-виконавчої системи України, які звільнилися зі служби і мають на день звільнення вислугу 20 років і більше. Цим особам призначається пенсія у розмірі: за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпе­чення і за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;

Грошове забезпечення, з якого нараховується пенсія включає:

- посадовий оклад за останньою займаною перед звільненням по­садою;

- оклад за військове (спеціальне) звання;

- надбавка за вислугу років;

- інші надбавки

Вищезазначені особи також мають право на пенсію за вислугу років, якщо вони були звільнені зі служби незалежно від підстав та часу звільнення і досягли 45-річного віку, крім осіб, позбавле­них військових або спеціальних звань, а також звільнених із служ­би у зв'язку з засудженням за умисний злочин, вчинений з вико­ристанням свого посадового становища, або вчиненням корупційного діяння, а ті з них, що є інвалідами війни, - незалеж­но від віку, і мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ. їм призначається пенсія у розмірі: за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення.

39 Пенсії державним службовцям: поняття, суб’єкти, умови та порядок призначення.

Пенсійне забезпечення державних службовців відбувається відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 р.¹, яким встановлено пільгові умови набуття права на пенсію цією категорією осіб. Крім того, державним службовцям встановлено пенсії у розмірах вищих, ніж для інших кате­горій пенсіонерів.

Особливістю пенсій, що передбачені Законом України «Про державну службу», є те, що за його нормами пенсії при­значаються не лише державним службовцям, але й деяким іншим категоріям осіб. Це, зокрема, стосується журналістів державних і комунальних засобів масової інформації, служ­бових осіб Національного банку України, працівників дипломатичної служби, працівників органів судової експер­тизи, посадових осіб митних органів, помічників-консуль-тантів народних депутатів. При цьому необхідно пам'ятати, що особливості умов права на пенсію, а також порядку обчислення стажу, що дає право на відповідну пенсію, вста­новлюється спеціальним законодавством Державними службовцями вважаються особи, які займа­ють посади в державних органах та їх апараті, здійснюють професійну діяльність щодо практичного виконання завдань та функцій держави, наділені для цього відповідними служ­бовими повноваженнями і одержують заробітну плату за ра­хунок державних коштів.

Для набуття права на пенсію державні службовці повинні дотримуватися декількох умов.

Передусім це є досягнення ними загального пенсійного віку, встановленого законодавством (чоловіки — 60 років, жінки — 55 років).

Важливою умовою є наявність в особи загального страхо­вого стажу, а також спеціального стажу державної служби. Щодо тривалості загального стажу, то він повинен становити для чоловіків 25 років, для жінок — 20 років. Спеціальний стаж перебування на державній службі закон встановлює тривалістю не менше 10 років¹.

Ще однією умовою призначення цього виду пенсій є обов'язкове звільнення з посади державного службовця і вихід його на пенсію.

Варто наголосити, що у разі, коли державного службовця було звільнено з державної служби у зв'язку із засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадо­вого становища, або вчиненням корупційного діяння, він позбавляється права на одержання спеціальної пенсії. У та­ких випадках пенсія державному службовцю призначається на загальних підставах.

Пенсії державним службовцям призначаються у розмірі 80 % суми їх посадового окладу з урахуванням надбавок, без обмеження граничного розміру пенсії.

За кожний повний рік роботи понад 10 років на дер­жавній службі пенсія збільшується на 1 % заробітку, але небільше 90 % посадового окладу з урахуванням надбавок, без обмеження граничного розміру пенсії.

Пенсія державному службовцю виплачується у повному розмірі незалежно від його заробітку (прибутку), одержува­ного після виходу на пенсію.

При одержанні державними службовцями інвалідності під час служби їм призначається і виплачується пенсія по інвалідності. Тим із них, які безпосередньо перед звернен­ням за призначенням пенсії працювали на посадах держав­них службовців і в період перебування на державній службі визнані інвалідами 1-ої та 2-ої груп, незалежно від причини інвалідності, пенсії у зв'язку з інвалідністю призначаються в розмірах, передбачених Законом України «Про державну службу», після припинення ними державної служби.

Необхідною умовою призначення пенсії по інвалідності в цьому разі є наявність стажу державної служби не менше 10 років. Якщо інвалідність настала внаслідок нещасного ви­падку або професійного захворювання, то пенсія по інва­лідності призначається незалежно від загального страхового стажу. При настанні інвалідності внаслідок загального за­хворювання пенсія призначається за наявності відповідного загального страхового стажу, що є необхідним для призна­чення страхової пенсії по інвалідності внаслідок загального захворювання.

Законом України «Про державну службу» передбачено і пенсії у зв'язку із втратою годувальника. У разі смерті дер­жавного службовця вони призначаються його членам сім'ї за наявності у померлого годувальника стажу державної служ­би не менше 10 років та загального трудового стажу згідно з вимогами пенсійного законодавства.

Право на пенсію мають непрацездатні члени сім'ї помер­лого годувальника, які були на його утриманні на момент смерті. Дітям пенсія призначається незалежно від того, були вони на утриманні годувальника чи ні. Коло непрацездатних членів сім'ї визначається відповідно до вимог Закону Ук­раїни «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призна­чається у розмірах 70 % заробітної плати померлого году­вальника на одного утриманця і 90 % — на двох і більше утриманців.

За такими самими правилами призначаються пенсії жур­налістам державних і комунальних засобів масової інфор­мації¹, працівникам установ Національного банку України², помічникам-консультантам народних депутатів України³, працівникам дипломатичної служби⁴, службовим особам митних органів⁵, працівникам органів судової експертизи⁶, що як вже було зазначено, прирівняні у пенсійному забезпе­ченні до державних службовців.

Пенсії посадовим особам місцевого самоврядування. По­садовою особою місцевого самоврядування вважається особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відпо­відні посадові повноваження щодо здійснення організа­ційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету⁷.

40. Пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам: поняття, суб’єкти, умови та порядок призначення.

Ці пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 1 грудня 1998 р. Одним із суб'єків пенсійного забезпечення є наукові працівники. Такими, зокрема, вважаються особи, які за основним місцем роботи професійно займаються науковою, науково-технічною, науково-організаційною або науково-педагогічною діяльністю та мають відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня чи вченого звання, що підтверджене результатами атестації і працюють на посадах наукових працівників.

Науково-педагогічними працівниками, що теж мають право на пенсію за цим Законом, є особи, які за основним місцем роботи займаються професійно педагогічного та науковою або науково-технічною діяльністю у вищих навчальних закладах та закладах післядипломної освіти ИІ-ІУ рівнів акредитації і працюють на посадах науково-педагогічних працівників відповідно до ст. 48 Закону України «Про вищу освіту».

Особливістю пенсій наукових (науково-педагогічних) працівників є джерела їх фінансування, а також порядок обчислення заробітку, з якого нараховується пенсія.

Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» визначені декілька джерел фінансування цих пенсій. Зокрема, сума пенсій у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»¹ від 9 липня 2003 р., фінансується за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Різниця між розміром призначеної пенсії за Законом «Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленої відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для бюджетних установ фінансується за рахунок коштів Державного бюджету, для небюджетних державних установ — 50 % різниці покриваються коштами Державного бюджету, а решта різниці — за рахунок коштів цих установ².

Науковим (науково-педагогічним) працівникам недержавних установ різниця пенсії фінансується за рахунок коштів цих установ.

На відміну від інших видів спеціальних пенсій при їх нарахуванні заробітна плата визначається у порядку, визначе ному Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому розмір заробітної плати для обчислення пенсії визначається із врахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, суми коефіцієнтів заробітної плати за кожний місяць наукового стажу, а також кількості місяців наукового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати наукового працівника.

Коефіцієнт заробітної плати вираховується з огляду на оплату праці наукового (науково-педагогічного) працівника, з якої сплачено страхові внески, а також середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки, за той місяць, за який розраховується коефіцієнт.

Розмір заробітної плати для обчислення пенсії не може перевищувати грошову суму заробітку, з якої справляється збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Для наукових і науково-педагогічних працівників встановлені такі самі види пенсій, як і для багатьох інших осіб.

Умовами призначення пенсії за віком є досягнення особою пенсійного віку, наявність поряд із загальним страховим стажем також і спеціального стажу наукової роботи. Останній визначається за правилами ст. 22 Закону України «Про наукову і науково-педагогічну діяльність», відповідно до переліку посад наукових працівників, ухваленого Кабінетом Міністрів України¹.

Для наукових (науково-педагогічних) працівників, які перейшли на роботу до органів державної влади на посади, які згідно з чинним законодавством належать до посад державного службовця, стаж наукової роботи на державних підприємствах, в установах, організаціях зараховується до ста жу роботи державного службовця, а для наукових (науково-педагогічних) працівників, які перейшли з органів державної влади (з посад, які згідно з чинним законодавством належать до посад державних службовців) на посади наукового (науково-педагогічного) працівника, стаж роботи на державній службі зараховується до стажу наукової (науково-педагогічної) роботи, незалежно від перерв і дати, коли такі переходи здійснювалися.

Пенсія науковому (науково-педагогічному) працівникові призначається з досягненням пенсійного віку: чоловікам — 60 років, за наявності страхового стажу не менше 25 років, у тому числі спеціального стажу наукової роботи не менше 20 років, а жінкам, відповідно, — 55 років, 20 років та 15 років.

Законом передбачено, що розмір пенсії становить 80 % заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, обчисленої відповідно до законодавства про страхові пенсії. За кожний повний рік роботи понад стаж наукової роботи пенсія збільшується на 1 % заробітної плати, але не може становити понад 90 % середньомісячної заробітної плати. При цьому граничний розмір пенсії не обмежується.

Обов'язковою умовою для призначення пенсії за віком науковим (науково-педагогічним) працівникам є їх звільнення з роботи.

Пенсіонерам, які після призначення пенсії наукового (науково-педагогічного) працівника влаштувалися працювати за контрактом на посадах наукових (науково-педагогічних) працівників і відпрацювали не менше 2 років та отримували більш високий заробіток, ніж той, з якого було обчислено пенсію, за їх заявою може бути проведений перерахунок розміру пенсії виходячи з більш високого заробітку за 2 роки підряд після призначення пенсії.

Науковим і науково-педагогічним працівникам у разі визнання їх інвалідами може призначатися пенсія по інвалідності. Пенсія по інвалідності внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання науковому (науково-педа гогічному) працівникові призначається: інвалідам І групи — 80 %, інвалідам II групи — 60 % та інвалідам III групи — 40 % заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника.

Науковим (науково-педагогічним) працівникам, які стали інвалідами І, II, IIIгрупи внаслідок загального захворювання, пенсія по інвалідності призначається у розмірі пенсії наукового (науково-педагогічного) працівника незалежно від віку: чоловікам — за наявності стажу роботи не менше 25 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 20 років; жінкам — за наявності стажу роботи не менше 20 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 15 років.

У зв'язку із втратою годувальника пенсія призначається непрацездатним членам сім'ї померлого наукового (науково-педагогічного) працівника (годувальника), які були на його утриманні. При цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи перебували вони на утриманні годувальника. Розмір цієї пенсії становить 80 % пенсії наукового (науково-педагогічного) працівника на трьох непрацездатних членів сім'ї, 60 % — на двох непрацездатних членів сім'ї і 40 % — на одного непрацездатного члена сім'ї.

Після призначення пенсії наукові (науково-педагогічні) працівники можуть працювати за строковим трудовим договором (контрактом) на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності та займатися підприємницькою діяльністю, що не впливає на факт одержання ним пенсії. Вона виплачується їм повністю незалежно від доходів, одержуваних після виходу на пенсію.

41Пенсії за особливі заслуги перед державою: поняття, суб’єкти, порядок призначення.

Пенсії за особливі заслуги перед Україною встановлюються громадянам, які мають значні заслуги у сфері державної, громадської або господарської діяльності та досягнення у галузі науки, культури, освіти, охорони здоров'я, фізичної культури і спорту тощо.

Така пенсія встановлюється як надбавка до розміру пенсії, на яку має право особа згідно із законом у відсотках до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Надбавка виплачується у разі залишення пенсіонером роботи. Тому слід розглядати пенсійне забезпечення осіб, які мають особливі заслуги перед Україною, як додаткове матеріальне забезпечення.

Право на пенсію за особливі заслуги перед Україною мають: Герої України, Герої Радянського Союзу, Герої Соціалістичної Праці, особи, нагородженим орденом Леніна, орденом Слави трьох ступенів, орденом Трудової Слави трьох ступенів, чотирма і більше медалями «За відвагу», чотирма і більше орденами України та колишнього Союзу РСР, повні кавалери ордена «За службу Родине в Вооруженньїх Силах СССР», особи, відзначені почесним званням України, колишніх Союзу РСР та Української РСР «народний». Пенсія для них встановлюється у розмірі від 35 до 40 % від прожиткового мінімуму.

Наступну групу осіб, які мають право на цю пенсію, становлять ветерани Великої Вітчизняної війни, учасники бойових дій проти Японії у 1938,1939,1945 рр. (у тому числі на території Монголії), нагороджені за бойові дії орденом, медаллю «За відвагу» або медаллю Ушакова, партизани Великої Вітчизняної війни, нагороджені медаллю «За відвагу», незалежно від часу нагородження; видатні спортсмени — переможці Олімпійських та Параолімпійських ігор, Всесвітніх ігор глухих, чемпіони і рекордсмени світу та Європи, а також космонавти, які здійснили політ у космос, члени льотно-випробувальних екіпажів літаків і народні депутати Ук-

раїни, депутати колишніх Союзу РСР та Української РСР, члени Кабінету Міністрів України та уряду колишньої Української РСР.

Усім цим особам пенсія за особливі заслуги перед Україною встановлюється у розмірі від 25 до 35 % від величини прожиткового мінімуму.

Мають право на цю пенсію також особи, відзначені почесним званням України, колишніх Союзу РСР та Української РСР «заслужений», державними преміями України, колишніх Союзу РСР та Української РСР, депутати чотирьох і більше скликань Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад, районних, районних у містах, міських рад міст обласного значення, матері, які народили або усиновили п'ятеро і більше дітей та виховали їх до шестирічного віку.

Для цих громадян пенсія встановлюється у розмірі від 20 до 25 % прожиткового мінімуму, що визначений для осіб, які втратили працездатність.

У кожному конкретному випадку розмір пенсії за особливі заслуги визначається спеціальною комісією.

У разі смерті особи, яка мала право на пенсію за особливі заслуги перед Україною, непрацездатні утриманці померлого мають право на встановлення надбавки до пенсії на одного непрацездатного — 70 %, а на двох і більше утриманців — 90 % надбавки до пенсії померлого годувальника або надбавки до пенсії, що могла бути йому призначена. Коло непрацездатних утриманців, які мають право на пенсію, визначене законодавством про пенсійне забезпечення.

Для призначення пенсій за особливі заслуги створена Комісія з встановлення пенсій за особливі заслуги перед Україною при Кабінеті Міністрів України¹, а також Комісії з встановлення пенсій за особливі заслуги перед Україною при Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях.

Клопотання про призначення пенсій за особливі заслуги порушується Президентом України, Головою Верховної Ради України, Прем'єр-міністром України, міністрами та керівниками інших центральних органів виконавчої влади, Главою Адміністрації Президента України, Керівником Апарату Верховної Ради України, Державним Секретарем Кабінету Міністрів України, Головою Верховної Ради України, Головою Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Головою Конституційного Суду України, Головою Верховного Суду України, головами вищих спеціалізованих судів України, Генеральним прокурором України, Головою Національного Банку України, Головою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, головами обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій, головами обласних, Київської і Севастопольської міських рад.

Клопотання про призначення пенсії за особливі заслуги подається до Комісії, яка повинна розглянути його у місячний термін з дня подання документів.

Рішення Комісії про призначення пенсії за особливі заслуги або про відмову в ній повідомляється посадовим особам, що порушили клопотання, не пізніше 10 днів після його прийняття. Таке рішення може бути оскаржене в судовому порядку.

У разі вчинення пенсіонером умисного злочину або виявлення помилкових чи неправдивих даних, на підставі яких було призначено пенсію за особливі заслуги, рішенням Комісії пенсіонер позбавляється пенсії. Сума пенсії, виплачена пенсіонерові надміру внаслідок зловживань з його боку, стягується у порядку, встановленому законом.

Читайте також:

1. B грудини зі здавленням чи пораненням органів.
2. II. За зміною ступенів окиснення елементів, які входять до складу реагуючих речовин
3. III. Вимоги до учасників, складу груп і керівників туристських подорожей
4. The peace – порядок
5. VII. Філо- та онтогенез органів виділення
6. VІІІ. Філогенез органів чуття
7. А.1. Порядок Magnoliales - магнолієцвіті
8. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
9. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
10. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
11. Активні інгредієнти, що входять до складу препаратів для симптоматичного лікування лихоманки.
12. Активні інгредієнти, що входять до складу препаратів для симптоматичного лікування сухого кашлю.

Переглядів: 1211