• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

лекції з теми:

„ПУХЛИНИ."

Навчальний предмет: «Хірургія»

Спеціальність:5.10101 «Лікувальна справа»

Курс : 3

Кількість навчальних годин: 2

м. Макіївка

Автор: Рудниченко Г.О.

Рецензент: Альохін В.А.

Обговорена і затверджена на методичному засіданні хірургічної циклової комісії

( протокол № від ).

Ця методична розробка виконана на основі навчальної програми для спеціальності “Лікувальна справа”, затвердженої начальником Управління Освіти й Науки МОЗ України Київ 2004.р

Всього лекцій: 1

1. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ

У наш час онкозахворювання займають ІІ місце серед причин смерті (після серцево-судинних захворювань). Щорічно занедужують приблизно 10 млн. людей. В останні роки у зв'язку з погіршенням екологічної ситуації частота розвитку злоякісних пухлин зросла. За деякими закордонними онкологами зараз спостерігається епідемія злоякісних пухлин. Незважаючи на загальний прогрес медицини, лікування злоякісних пухлин є дуже важкою проблемою, смертність від раку залишається високою. Лише лікування злоякісної пухлини в ранній стадії розвитку дає реальний шанс на одужання. Надійної профілактики злоякісних пухлин не існує. Тому всі зусилля медпрацівників незалежно від спеціальності повинні бути спрямовані на ранню діагностику раку.

2. НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ

Студент повинен

ознайомитись із: ( β =1)

1. Організацією онкологічної служби в Україні.

2. Уявленням про доброякісні й злоякісні пухлини.

3. Класифікацією пухлин.

4. Різними методами лікування пухлин

засвоїти: ( β =2)

5. Клінічні ознаки пухлин.

6. Форми росту злоякісних пухлин за TMN.

7. Діагностику новоутворень.

8. Передракові стани, їх лікування.

9. Профілактичні заходи для виявлення новоутворень.

10. Особливості диспансеризації онкологічних хворих.

3. ВИХОВНІ ЦІЛІ

1. Формувати у студентів почуття гордості до своєї майбутньої професії.

2. Виховувати у студентів почуття відповідальності до функціональних обов’язків, які вони повинні виконувати.

3. Сприяти розвитку почуття поваги до хворої людини, терпіння, співчуття.

4. Примушувати постійно замислюватися про дотримання етичних та деонтологічних норм в професійному спілкуванні з хворою людиною.

5. Вимагати підвищення інтелектуального та професійного рівня студентів під час вивчення предмету.

4. МІЖДИСЦІПЛИНАРНА ІНТЕГРАЦІЯ

5. ПЛАН ТА ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА

ЛЕКЦІЇ.

6. ЗМІСТ ЛЕКЦІЙНОГО МАТЕРІАЛУ.

Розгорнутий конспект змісту теми :

Уявлення про доброякісні й злоякісні пухлини

Проблеми виникнення, діагностику, лікування пухлин вивчає спеціальна наука – онкологія від грецьк. onkoma (пухлина) та logos (наука). (лат. tumor – пухлина, новоутвір).

Історична довідка

Злоякісні пухлини вражали людей ще в давні часи. Про це свідчать останки ще австралопітеків, які жили приблизно 1 млн. років тому. Протягом багатьох сторіч це захворювання називають раком (cancer). Ця назва поширена у всьому світі. Чому уявлення про злоякісні пухлини пов'язано у свідомості людей із зображенням рака чи краба?

В часи, коли злоякісні пухлини не могли діагностувати на ранніх стадіях, хворі зверталися до лікарів тільки в пізніх стадіях. При цьому доступні були тільки візуальні форми раку. Так, наприклад, рак молочної залози мав вигляд виступаючого над поверхнею шкіри твердого вузла темного кольору з витягненням шкіри у вигляді щупалець. По кольору і контурам пухлина нагадувала краба чи рака з розсунутими кліщами.

Практика показує, що для успішної боротьби зі злоякісними захворюваннями необхідні об¢єднані зусилля учених багатьох країн. Результатом цієї ідеї була організація Міжнародного протиракового союзу. І-й міжнародний протираковий конгрес відбувся в 1933 у Мадриді. Пізніше він проходив через кожні 3-4 року. Емблемою ІХ міжнародного протиракового конгресу було зелене коло із зображенням краба, виконаний по стародавній японській гравюрі.

У побуті термін «рак» вживається в широкому значенні для позначення всіх злоякісних новотворів, але в дійсності це пухлина, що розвивається з епітеліальних клітин. Новотвір, що розвиваються з інших тканин називаються по іншому.

Етіологія і патогенез

До нашого часу не відома причина розвитку злоякісних пухлин. Однак відомо багато факторів, що сприяють перетворенню нормальної клітки в злоякісну.

Теорії розвитку пухлин

1. Теорія ембріональних зачатків– запропонувавКонгейм (1839-1884): пухлина – це ембріональні зачатки, що залишилися без вживання в період виникнення і зросту зародка. Приклад: пухлини тератоми, тератобластоми в підшкірній клітковині, кістах, органах, де виявляються ембріональні тканини, волосся, зуби і т.п.). Ця теорія застосована для пояснення розвитку пухлин, що включають у свій склад ембріональні тканини і чому багаторазово переважають пухлини в області пороків розвитку.

2. Теорія хронічного подразнення Вірхова - більше 60% пухлин, виявлених при розкритті, походять зі слизової оболонки травних і статевих органів і розташовуються переважно у тих ділянках, що піддаються найбільшої травматизації при проходженні їжі чи при пологах (шийка матки). На цій підставі було зроблено припущення про етіологічне значення повторних механічних і хімічних ушкоджень для виникнення злоякісних пухлин.

3. Теорія хімічного канцерогенезу - зараз відомо більше 1000 хімічних речовин, що сприяють розвитку раку (це азотисті сполуки, азбест, герпециди, інсектициди, продукти горіння) і фізичні (ультрафіолетове опромінення, висока температура, радіація). З'явилося поняття канцерогенів (це фактори, що сприяють розвитку канцеру. Вони умовно поділені на ініціатори - ініціюють розвиток раку і промотори раку - діють на різних фазах, що сприяють розвитку злоякісної пухлини) і канцерогенезу.

4. Вірусна теорія - ще в 1911 р. американський учений Пейтон Раус і японський учений Фудзинамі – знайшли, що саркому в курей можна викликати щепленням фільтратів з висушених пухлин, тобто при достовірній відсутності життєздатних кліток.Таким чином, що пухлинні процеси є різновидом інфекційних хвороб і залежать від впровадження в організм і розмноження в його живих клітинах спеціальних чужорідних інфрамікроскопічних паразитів, які називають пухлинородними вірусами. Поширеність вірусів у природі надзвичайно широка, вони є скрізь, де є живі клітини. Для прояву своєї активності пухлинорідні віруси знаходяться у спеціальних стимуляторах, наприклад, у хімічних канцерогенних речовинах. Пухлинорідні віруси по багатьом своїм властивостям дуже близько стоять до вірусів епідемічних інфекцій, але не володіють такими заразними властивостями як останні. Вірусні шкірні бородавки людей, кондиломи статевих органів також відносять у цю групу пухлин. Біттнер (1944) – описав розвиток раку молочних залоз у мишей чистих ліній, що утвориться при вигодовуванні їхнім молоком самок хворих раком молочної залози. Прихильником вірусної теорії був академік Зільбер. Однак, незважаючи на численні роботи, що свідчать у користь цієї теорії, до сьогоднішнього дня виділити вірус раку людини не вдалося.

5. Онкогенетична теорія – почала розвиватися із відкриттям ендогенних вірусів. Згідно теорії онкогенів, усі клітини в складі ДНК містять геном онкогенних вірусів. Геном складається із 2 оперонів, 1 – вироген служить для формування вірусної частини, інший – онкоген - трансформує нормальну клітину в злоякісну. Вірусні гени все життя перебувають у репресивному стані, завдяки білкам репресорам, що їх блокують під дією канцерогенів.

6. Ендокринна теорія - експериментальні дослідження свідчать про безумовний вплив деяких гормонів (щитовидної залози, наднирників, статевих гормонів) на виникнення пухлин. Класичним прикладом є експерименти Лакасаня (1947) по індукції ракових пухлин молочних залоз у мишей після тривалого введення доз екстрогенних гормонів (приклад з оварієтомією при лікуванні хворих із РМЗ).

7. Поліетиологічна теорія М.М.Петрова - вона говорить, що не варто протиставляти дію зовнішніх і внутрішніх факторів. Можливо, що перетворення нормальної клітини в пухлинну залежить від порушення внутрішньоклітинного обміну й обміну речовин в організмі, викликаного ендогенними й екзогенними факторами, дії вірусу гормональних розладів, комбінації цих факторів.

Цікаві факти

· У 1929-1931 рр Mortland у США повідомив спостереження про 9 дівчат-художниць, що виготовляли циферблати для годинників і цифри, які малювали радіоактивною фарбою - дівчата «обточували» свої робочі пензлики, обсмоктуючи їх губами й у результаті одержали злоякісні пухлини нижньої щелепи, від який померло 5 із них, а в решти рак кінцівок.

· Раніше користівалися популярністю в європейських країнах лікування виразкових хвороб опроміненням, при цьому виразка швидко рубцювалися. Однак через деякий час, серед більш як 13 тис. хворих, що одержали це лікування, розвинувся рак шлунка

· У 80-90 рр у США з метою ранньої діагностики РМЗ була розроблена скринінгова профілактична програма діагностики, згідно якій усім жінкам після 30 років проводили щорічно мамографію. Згодом виявилося, що навіть такі невеликі дози опромінення сприяли розвитку РМЗ. При порівнянні 2-х груп жінок, у який регулярно проводилася мамографія і які не обстежувались, число випадків рака МЗ були достовірні вище. У наш час від проведення профілактичної мамографії у США відмовилися і її проводять лише при наявності показань. Підтвердження впливу радіації як предиктора канцерогенезу є спостереження над населенням японських міст Хіросіми і Нагасакі, що пережили ядерний вибух, і в яких значно частіше приблизно через 10 років спостерігався розвиток злоякісних пухлин. Ці спостереження актуальні для України після Чорнобильської аварії.

· Заразність злоякісних пухлин багаторазово обговорювалося. Чимало повідомлялося про «ракові вулиці», «ракові будинки», де було виявлене скупчення значного числа хворих зі злоякісними пухлинами. Повідомлялося, що в лабораторіях, де зосереджувалася велика кількість мишей із щепленими раковими пухлинами, виявлялися пухлини у тварин, що містилися в клітинах, де перед цим разом з ними жили тварини - носії ракових пухлин. Однак факти експериментально не були підтверджені.

· Аргументом проти заразності раку є і ті багаторічні спостереження, що хірурги, оперуючи зл. пухлини, не заражаються ними. Хоча багато прикладів можуть свідчити й у користь цієї теорії (у КРРОІ – головний онколог професор Дедков І.П., завідувач абдомінального відділення, помер від раку шлунка, професор М.А.Зибіна – докторська дисертація по комбінованому лікуванню раку прямої кишки – померла від раку прямої кишки і т.п.).

Уже більше 150 років тому один з основоположників наукової онкології R.Virehow писав: «Я не думаю, щоб знайшлася людина, яка б могла дати відповідь на питання про те, що таке власне «пухлина».

· Більше 200 років тому у 1775 р. Ліонська академія наук оголосила премію за краще дослідження причин рака. Ця премія були присуджена Пейрилю за його повідомлення про успішний досвід щеплення людського раку собаці. Однак це присудження виявилося результатом помилки, те, що виникло у неї, було не раковою пухлиною, а простим запальним процесом, який розвинувся у собаки на місці щеплення пухлини людини. Помилка пояснюється відсутністю в ті часи навіть первісних знань про гістогенез пухлин і бактеріальні інфекції.

· У 1877 р. Новінський у Росії – експериментально довів можливість щеплення саркоми від собаки до собаки. У наш час розроблена методика щеплення пухлин серед тварин одного виду. У безлічі експериментальних робіт доведена можливість аутогенного щеплення, тобто щеплення пухлини в інше місце тіла тієї самої тварини. Успішно прищеплюються пухлини у тварин чистої лінії (наприклад, миші). Отримані в експерименті і гетерогени щеплення при зниженні імунореактивності у тваринного реципієнта. Про можливість гетерогенного щеплення пухлини від людини до людини свідчать форми розвитку пухлини в трансплантованих нирках реципієнта.

Класифікація пухлин

I. Гістологічна

1. Доброякісні пухлини (tumor benignus) називають по виду тієї тканини, з якої вони виникли, додаючи суфікс – ома: з жирової тканини – ліпома, з м'язової – міома, з фіброзної – фіброма.

Характерно:

1. наявність капсули, чітких контурів,

2. вони безболісні, рухливі,

3. реґіонарні лімфовузли не збільшені,

4. метастазів не буває,

5. за клітинною структурою не відрізняються від тих тканин, з якої виникли,

Читайте також:

1. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства як методична основа діагностики його спроможності протидіяти кризовим явищам та ліквідувати їх наслідки
2. Бізнес-планування інвестиційного проекту. Розробка планів фінансового проекту
3. Визначення необхідного технологічного обладнання та пристроїв для виконання технологічних операцій і розробка вимог, яким повинний відповідати кожен тип оснастки
4. Визначення обсягу робіт та розробка графіку проведення внутрішнього аудиту.
5. Визначення потреби у підготовці персоналу, цілей навчання, розробка навчальних планів і програм
6. Визначення та розробка вимог до ПЗ
7. Етап 3. Розробка комп’ютерної моделі.
8. Етап. Розробка та впровадження інструментарію державного та регіонального управління соціальною безпекою.
9. Закордонні та вітчизняні моделі управління: реалізація потреб як рушій активності персоналу. Розробка програм стимулювання праці
10. Контроль як методична проблема
11. ЛЕКЦІЯ 7 Розробка маршруту механічної обробки
12. Лекція №2. Розробка концепції вимог

Переглядів: 1106