Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Контроль як методична проблема

План

ТЕМА 9. КОНТРОЛЬ І ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ЕКОНОМІЧНОГО НАВЧАННЯ

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

 

1. Ваші пропозиції щодо співвідношення урочної та самостійної праці школяра з курсу шкільної економіки.

2. Види та форми самостійної праці (СП).

3. Які Ви знаєте технічні засоби навчання?

4. Якими ТЗН Ви вмієте користуватись?

5. Які переваги щодо методики навчання дає персональний комп’ютер?

6. Що таке діяльнісний підхід до організації СП?

7. Назвіть умови організації СП.

8. Назвіть форми організації СП.

9. Що входить у програму дій викладача з організації СП?

10.Які елементи передового досвіду в організації СП Ви знаєте?

11.Умови ефективного читання?

12.Як зробити конспект-схему?

13.Що таке розуміння навчального тесту?

14.Назвіть основні навички СП, котрим потрібно навчити студента?

15.Як Ви вважаєте, чи зможуть студенти-економісти підготувати навчальний посібник з економіки для школярів?

16.Чи можуть бути критеріями оцінки на іспитах рівні розуміння досліджуваного навчального тесту?

17.Назвіть форми організації самостійної роботи з економічних дисциплін.

18.У чому полягають переваги колективних методів виконання самостійних робіт і в чому їх недоліки?

19.Чи згодні Ви з твердженням: «Студент вчиться стільки, скільки вчить сам себе і на скільки викладачі зуміли навчити його організувати самостійну працю» А.М.Алексюк.У чому різниця між поняттями «самостійна праця» та «самостійна діяльність»? Наведіть приклади.

20.Як Ви гадаєте, чому перші завдання з курсу «Методика викладання економіки» були колективними, а наступні — індивідуальними?

21.Як можна використати асоціативний малюнок у практиці організації самостійної праці? Наведіть приклади.

 


 

 

Мета заняття отримати теоретичні та практичні знання методики оцінювання результатів економічного навчання та вивчити особливості застосування у навчальному процесі

 

 

9.1. Контроль як методична проблема

9.2. Методика оцінювання й оцінки

9.3. Модульно-рейтингова система оцінювання та особливості її застосування в навчальному процесі

Література[3 с. 330-342], [19 с. 42-46], [20 с. 87-99], [27, с. 91-96],
[34 с.53-59], [35, с. 234-238], [38, с. 225-241]

Сформулювали цю проблему не ми. Вона є вічною, оскільки ці питання лежать в основі будь-якого навчання і виховання, а відповіді на них — це усвідомлення сенсу життя.

Дослідження таємниць процесу навчання добре проілюстрував Стоун, посилаючись на висловлювання Біне: «Мозок дитини подібний до поля, на якому досвідчений фермер за допомогою окультурення може здійснювати задумані ним зміни та в результаті з безплідної отримувати родючу землю. Тільки в цьому розумінні... ми говоримо про можливість зростання інтелекту дитини... Його зростання виявлятиметься в здатності до навчання, вдосконалення в навчанні».

Кожна нація, кожний суспільний устрій розв’язують ці проблеми залежно від рівня розвитку економіки та культури. А проте, кожному викладачу доводиться щодня вирішувати їх на своєму рівні.

Між навчальним контролем і навчанням в цілому існує взаємозв’язок:

– який зміст вивчення дисципліни, такими є й об’єкти його контролю;

– яка теорія навчання, його методична концепція, такі й форми контролю.


Графічно це має такий вигляд (рис. 9.1)

Рис. 9.1. Взаємозв’язок змісту та методів навчання з об’єктами та формами контролю

 

Наприклад, в курсі «Початкової економіки» змістом навчання є конкретні економічні поняття, закономірності й навички, що потребує одних форм контролю, а в курсі «Методика викладання економічних дисциплін» змістом навчання є застосування різних способів і засобів для засвоєння економічних понять та закономірностей — відповідно й форми контролю мають бути іншими.

Контроль як методична проблема. Порівняно з проблемами організації занять, самостійної праці, практичних занять та навчальних ігор проблема оцінки й контролю в навчанні, на мій погляд, є найзагадковішою.

Ступінь цієї загадковості залежить від стратегії й тактики навчання, особистісних та професійних якостей викладача, від системи контролю й обліку, яка існує у конкретному навчальному закладі. Для розуміння суті контролю за навчально-пізнавальною діяльністю студентів потрібно багато років практичної роботи.

Контроль як частину навчально-пізнавальної діяльності можна уявити у вигляді схеми (рис. 9.2).

 

 

Рис. 9.2. Система контролю

 

Контроль включає в себе: перевірку — виявлення знань, умінь і навичок; оцінювання — вимірювання знань, умінь, навичок; облік — фіксування результатів оцінювання у вигляді оцінок у класному журналі або щоденнику.

У спеціальній педагогічній літературі ще вичерпно не розкриті поняття: контроль, перевірка, оцінювання, оцінка. Часто «оцінювання» і «оцінку» вважають рівнозначними поняттями, а проте оцінювання може виявлятись в похвалі словом, жестом, мімікою викладача, такому ж засудженні та ін. (але як це «занести» до офіційного документа!).

як відомо із загальної дидактики, основними функціями контролю є: контролююча; навчальна; виховна; розвиваюча.

Контроль має стимулювати розвиток студентів, а для цього необхідно враховувати рівень їхнього розвитку. Надміру високі вимоги гальмують розвиток; занижені — не активізують розумової діяльності. Щоб успішно стимулювати розвиток студентів, під час контролю необхідно:

а) щоб студент розумів, що від нього вимагають;

б) не ставив під сумнів необхідність тих чи інших конкретних знань;

в) був упевненим, що бажана оцінка залежить лише від нього самого, від його старанності і працьовитості.

Тільки за цих умов система навчального контролю дозволяє керувати пізнавальною діяльністю студентів, прогнозувати їхні успіхи, реалізувати виховну функцію лекцій і самостійної праці, створювати умови для творчого оволодіння матеріалом. Найбільший ефект дає усне опитування студентів, коли оцінювання знань досягається послідовним наближенням до істини.

Методи контролю:

– традиційний (2–3 модуля на семестр),

– традиційний зі збільшеною частотою (5–8),

– програмований зі звичайною частотою,

– програмований зі збільшеною частотою,

– традиційний без орієнтації викладача на самостійну роботу студентів,

– з використанням такої орієнтації,

– програмований, коригуючий з орієнтацією на самостійну роботу студентів.

Педагогічні вимоги до контролю:

– об’єктивність перевірки і оцінювання,

– індивідуальний характер контролю,

– систематичність і однаковість вимог,

– всебічність перевірки, гласність,

– різноманітність форм контролю,

– етичне ставлення до учня.

Цими формами і методами контролю педагогіка (і шкільна, і вузівська) користувалася споконвіку, користується й нині, хоч поступово приходить розуміння того, що проведення екзаменаційних і залікових сесій одразу з кількох предметів є справжнім нервово-емоційним шоком для студентів. На нашу думку, потрібно шукати нові організаційні форми проведення заліків та екзаменів, наприклад, складати іспити поступово, в міру вивчення окремих курсів. Для того, щоб творчо використовувати набуті знання, потрібне не просте бажання творчо мислити, а постійна спрямованість на працю. «Натаскування» (або «самонатаскування») студентів перед іспитами суперечить законам логіки та людської пам’яті і нічого, крім сумнівних відносних оцінок, не дає. Саме тому потрібна продумана гнучка система різних форм спонукування до набування знань і контролю за їх засвоєнням. Варіантом такого підходу можуть бути адаптивний контроль і адаптивне навчання.

Методика адаптивного контролю бере до уваги різницю у підготовці студентів. Нескладні завдання призводять до отупіння сильних студентів, а важкі тести — до отупіння слабких, котрі втрачають віру в свої сили. Ось чому студентам треба давати тільки такі завдання, які відповідають (адаптовані) рівню їхніх знань. У цьому і полягає адаптивний контроль. Практично він починається із завдань середньої складності з наступним коригуванням. Адаптивний контроль є чудовим засобом розвитку у студентів відповідальності і дисциплінованості.

Дидактичні висновки.Оскільки рівень навченості залежить від ефективності системи контролю, то ефективність самого контролю — від ступеня його оптимізації. Загальний процес оптимізації контролю полягає у ретельному аналізі таких моментів: методи, форми, способи й види контролю; значущість навчальної інформації: внутрішньопредметна, міжпредметна (для загальнотехнічних та спеціальних дисциплін), практична (для майбутнього спеціаліста); труднощі засвоєння навчальної інформації; частота контролю; засоби контролю та подання інформації; можливість алгоритмізації навчального матеріалу і процесу вирішення навчальних і педагогічних завдань.

Не забувайте правило:

«Задаєш — перевіряй, не перевіряєш — не задавай!»

Умови ефективного контролю

1. Використання одночасно усної, письмової та графічної мови забезпечує ефективніше структурування навчального матеріалу, ніж саме тільки усне мовлення.

2. Структурування матеріалу та його актуалізація сприяють теоретичному і методичному зростанню самого викладача.

3. Використання технічних засобів навчання (відеофільми, слайди тощо) дисциплінує викладача і розвиває розумову діяльність студентів.

Для підготовки викладачів економіки дуже важливо навчити їх методам взаємоконтролю і самоконтролю. Такий контроль можна розділити на 3 види:

1. Самоконтроль («Я оцінюю себе...», «Ти оцінюєш себе...»).

2. Взаємоконтроль («Я оцінюю тебе...», «Ти оцінюєш мене...»).

3. груповий контроль («Я оцінюю всіх, всю групу; колектив оцінює мене; ти оцінюєш всіх, колектив у цілому; ми оцінюємо самі себе»).

 

 


Читайте також:

  1. III. Контроль знань
  2. III. КОНТРОЛЬ і УПРАВЛІННЯ РЕКЛАМУВАННЯМ
  3. IV. Проблема антропогенних змін клімату або «парниковий ефект».
  4. POS -Інтелект - відеоконтроль касових операцій
  5. VII Контроль постачальника
  6. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.
  7. Акустичний контроль приміщень через засоби телефонного зв'язку
  8. Альтернативність ресурсів і проблема економічного вибору
  9. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства як методична основа діагностики його спроможності протидіяти кризовим явищам та ліквідувати їх наслідки
  10. Банківський контроль та нагляд: форми та мета здійснення. Пруденційний нагляд: поняття, органи та мета проведення.
  11. Біохімічний контроль за розвитком систем енергозабезпечення
  12. Близькосхідна проблема на рубежі 60-70-х років.




Переглядів: 623

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Принципові настанови | Методика оцінювання й оцінки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.