Методика оцінювання й оцінки

Процес оцінювання є способом контролю як за навчальною діяльністю студентів, так і за педагогічною діяльністю.

Оцінка є важливим стимулюючим фактором, що відбиває характер відносин викладача й студента. Спеціалісти-психологи розрізняють два аспекти педагогічного значення оцінки: вплив на розумову діяльність студента і стимулювання емоційності (вольової сфери) через переживання успіху або невдачі. Негативні оцінки та байдужість викладача спричиняють озлоблення, відчуття неповноцінності, переключення на різну сторонню діяльність. Деякі психологи взагалі вважають, що стимулююча дія поганої оцінки виявляється лише за обставин доброзичливості та поваги до студента, коли оцінюється лише рівень його знань, а не його особистість. Як на гріх, про це частенько забувають у школі. В основу оцінки має бути покладений принцип оцінювання діяльності тих, хто навчається, або роботи, що ними виконана.

Форми оцінювання (оцінки) — виявлення позитивного або негативного ставлення викладача до результатів діяльності учнів. Вони можуть бути найрізноманітніші (від схвальної посмішки до догани і покарання). Тобто діяльність студента завжди оцінюється не тільки кількісно, а й якісно.

Треба поліпшувати методику викладання,
а не тільки робити жорсткішим контроль!

Тест — форма навчання, контролю та оцінювання знань.

Слово «тест» прийшло із старофранцузької мови. Воно означає невеличку посудину з випаленої глини, що використовувалась алхіміками. у сучасній українській мові слово «тест» означає «проба», «іспит», «перевірка» і вживається (в основному) в галузях психології, педагогіки, медицини. У практиці тестування розрізняють психологічні й педагогічні тести.

Педагогічний тест — це система завдань специфічної форми, визначеного змісту, зростаючої трудності, яка дозволяє якісно оцінити структуру та виміряти рівень знань, вмінь і навичок.

Алгоритм складання тестового матеріалу. основне правило: спочатку думай сам, а вже потім когось тестуй. Н.М. Олійником рекомендовано такий порядок розробки тестів:

1. структурування навчального матеріалу. Приступаючи до складання тестів, насамперед необхідно встановити, що значить знати предмет. Коли дисципліна складається з кількох розділів, то у визначення поняття знання предмета має включатися і знання окремих його розділів.

2. Встановлення логічних зв’язків між елементами та складання логіко-структурних схем. Після виділення логічних зв’язків складаються логіко-структурні схеми тем, розділів і предмета в цілому.

3. Складання тестових завдань на базі логіко-структурних схем. У схемах потрібно відібрати такі елементи, знання яких необхідно перевірити тестуванням.

4. Вибір оптимальної форми тестових завдань.

5. Складання плану тесту.

6. Перевірка тестів у різних типах аудиторій, різних групах студентів.

Дехто з викладачів і досі ставиться до тестів з певною недовірою. А справді, чи не будемо ми пригнічувати здатність особистості до логічного мислення, застосовуючи тести з готовими відповідями? На жаль, поки що іншого інструменту вимірювання знань і трудності завдань немає. Загальновідомо, що різні вчителі за ту саму роботу ставлять різні оцінки. А оцінка, що отримана за відповідь сьогодні, майже напевно відрізнятиметься від оцінки, що буде поставлена за таку саму відповідь через тиждень.

На екзаменатора впливає забагато суб’єктивних факторів: його добрий чи поганий настрій, фізичне самопочуття, підсвідомі симпатії чи антипатії (що вдієш — усі ми тільки люди!). Навіть почерк студента, його улюблені слівця чи мовні конструкції можуть стати причиною неусвідомленого роздратування або задоволення вчителя (так званий гало-ефект). Крім того, різниця в запасі знань може компенсуватися здатністю до швидкого мислення та ін.

Фахівці наголошують на таких перевагах тестів перед традиційними формами контролю:

1. Можливість кількісного вимірювання рівня знань і труднощі завдань. Тест дає змогу визначити не тільки рівень знань кожного з студентів, а й структуру, тобто систематичність його знань. Більше того, можна виявити студентів, які мають анти знання. Без аналізу структури знань викладач працює наосліп. Він не може коригувати навчальний процес у напрямку підвищення його ефективності, отже не може стати добрим педагогом.

2. Об’єктивність і порівнянність оцінки та повне охоплення знань. Якщо з 30 екзаменаційних білетів студент відповідає лише на один, то невідомо, чи справді він знає відповідь і на решту. Особливо об’єктивним є тестування за допомогою комп’ютерів. Це дозволяє уникнути не тільки суб’єктивізму, а й хабарництва, протекціонізму.

3. Систематичність контролю та індивідуальний підхід до кожного з іспитників. Тестування дозволяє контролювати навчальний процес на кожному занятті, індивідуалізувати підхід до кожного студента, не витрачати часу на рутинну працю з підрахунку балів. При цьому дуже здібні студенти не губляться у масі «середнячків».

4. Технологічність тестів. Вона дозволяє повністю автоматизувати процес навчання за індивідуальними програмами.

Звичайно, тести не є ідеальним засобом оцінювання знань. Відомі й їхні недоліки: можливість угадування, відносна складність створення якісного тесту, помилки педагогічних вимірів тощо.

Педагогічна вимогливість — це професійна якість викладача, що передбачає використання знань з методики викладання для впливу на студентів з метою отримання певного педагогічного результату.

Розрізняють непродуктивну і продуктивнувимогливість. Непродуктивна вимогливість відрізняється відсутністю уявлення як про результат, так і про засоби його досягнення. Непродуктивна вимогливість є невиправдано високою щодо інших і значно заниженою стосовно себесамого (викладачі-початківці дуже часто цим грішать!). непродуктивна вимогливість не спирається на методичні знання шляхів досягнення результату.

У викладачів, котрі не володіють мистецтвом продуктивної вимогливості, звичайно відсутні уявлення, отже нема й прогнозування результату, до якого потрібно привести вимогу. Цікаво, що вимоги заради вимог, а не результату, як правило, дуже швидко розпізнають студенти і просто не виконують їх.

Щодо контролю організації домашньої самостійної праці треба пам’ятати: щоб домашнє завдання виконувалось, потрібна велика підготовча робота викладача на занятті. Не забувайте правило: «Задаєш — перевіряй, не перевіряєш — не задавай»!

В умовах продуктивної вимогливості викладач спонукає до досягнення певного результату, спираючись на знання того, якими методичнимизасобами цього можна досягнути. Процес формування продуктивної вимогливості відбувається за чотирма стадіями:

I. Формулювання педагогічного завдання.

II. Формулювання прогнозованого результату і програми педагогічного впливу.

III. Висунення вимог.

IV. Порівняння бажаного й реального та оцінювання результату педагогічного впливу.

Ця модель продуктивної вимогливості розроблена Г.А. Молодцовою, Н.В. Кузьміною на основі концепції П.К. Анохіна щодо структури регуляції діяльності. якщо порівнювати ефективність традиційної педагогіки і педагогіки співпраці, то виявляється цікава річ. Послідовна вимогливість і контроль, властиві традиційним способам виховної роботи, за їхнього розумного застосування часто спочатку дають кращий результат, аніж методика колективних творчих справ.

Оцінювання інтелектуальних здібностей. У роботі викладача постійно треба оцінювати інтелектуальні здібності. А інтелект визначають як природжену універсальну розумову здібність.

Дуже важливо уточнити поняття «розумові здібності», що є синонімом інтелектуальних здібностей. До них психологи відносять сприйняття, пам’ять, увагу, мислення, уяву, спостережливість, розвиток мови тощо.

Майбутнім викладачам корисно знати, які якості вважають «супутниками» творчих здібностей:

1. Уміння використати звичний об’єкт у незвичних ситуаціях.

2. Уміння швидко сформулювати визначення якогось поняття.

3. Здатність до швидких асоціацій, вміння швидко назвати до якогось слова якомога більший ряд синонімів і антонімів.

4. Вільне володіння мовою, яке перевіряється швидкістю називання слова із заданим префіксом тощо.

Крім цього, в тестах оцінюється здатність виявляти категорії об’єктів, робити множинні групування об’єктів, робити висновки тощо.

Здібності найкраще і найяскравіше виявляються в діяльності як трудовій, так і в ігровій, тобто в процесі активного використання навичок та знань. Чим ширшим є коло діяльності студента, тим більше можливостей виявити його здібності. Отже, користуючись тестами, не чекайте від них більше, ніж вони можуть дати.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Контроль як методична проблема	\|	Порядок оцінювання.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.