Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Міжнародні розрахунки

Валютний курс — це ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошових одиницях іншої країни, або міжнародним платіжним засобом (СДР, євро). Валютний курс дуже рухливий і встановлюється з урахуванням купівельної спроможності валют. Визначення курсу валюти називається її котируванням.

Конверсійні послуги на валютному ринку

План

Тема 4. Фінансові послуги на валютному ринку

1. Конверсійні послуги на валютному ринку.

2. Міжнародні розрахунки.

3. Основні форми міжнародних розрахунків.

 

Зовнішньоекономічна діяльність суб’єктів господарювання у більшості випадків пов'язана з конверсією валюти, яка є обміном однієї валюти на іншу за діючим валютним курсом. Конверсійні послуги— це угоди агентів валютного ринку щодо обміну обумовлених сум грошової одиниці однієї країни на валюту іншої країни за узгодженим курсом на певну дату.

Конверсійні послуги поділяються на дві групи:

1. Послуги типу спот або поточні конверсійні послуги;

2. Форвардні конверсійні послуги.

Різниця між двома групами конверсійних послуг полягає в даті валютування. Послуги спот — найпоширеніші та становлять до 90 % обсягу валютних угод. У міжнародній практиці прийнято, що поточні конверсійні послуги здійснюються на умовах спот, тобто з датою валютування на 2-й робочий день після дня укладання угоди. Міжнародний ринок поточних конверсійних послуг називається спот-ринком.

Поточним конверсійним послугам відповідає обмінний курс спот. Він є поточним валютним курсом і приводиться на сторінках газет, згадується у розмовах, висвічується на екранах інформаційних агентств.

Повне котирування включає визначення курсу покупця (покупки) і курсу продавця (продажу), відповідно до яких банк купує і продає іноземну валюту за національну. За рахунок різниці між цими курсами (маржі) банк покриває свої видатки на здійснення обмінних операцій та одержує прибуток.

При прямому котируванні курс (вартість одиниці) іноземної валюти висловлюється в національній валюті, тобто валюта, що продається, співвідноситься з валютою, що купується.

При використанні непрямого котирування вартість одиниці національної валюти виражається в іноземній валюті.

Під час надання валютних послуг комерційні банки визначають валютну позицію.

Відкрита валютна позиція — це неспівпадання вимог (активів) і зобов'язань (пасивів) в іноземній валюті для учасника валютного ринку (банку, компанії).

Позиція буває довгою і короткою. Довгапозиція означає перевищення вимог в іноземній валюті над зобов'язаннями і позначається знаком "+".

Коротка позиція— перевищення зобов'язань в іноземній валюті над вимогами, позначається знаком "- ".

Валютний арбітраж є послугою з купівлі-продажу валюти з наступною оберненою угодою з метою отримання прибутку від різниці валютних курсів. Арбітраж може працювати на основі котирування двох видів — прямого і непрямого.

Термінова або форвардна послуга є угодою, при якій платежі проводяться у встановлений термін (від одного тижня до п'яти років) за курсом, зафіксованим на час укладення угоди за контрактом, тобто це угоди, в яких сторони домовляються про поставку певної суми валюти через конкретний період часу після укладання угоди за курсом, зафіксованим в угоді.

Форвард-курс (форвардний курс) визначає очікувану вартість валюти через певний період часу і є ціною, за якою дана валюта продається або купується за умов її постачання на певну дату в майбутньому.

Теоретично форвардний курс валюти може дорівнюватись її курсу спот, однак на практиці він завжди виявляється або вище, або нижче курсу спот. Якщо форвардний курс вище курсу спот, він є сумою курсу спот і відповідної різниці (форвардної маржі), що в даному випадку називається премією. Якщо форвардний курс нижче курсу спот, він є курсом спот, від якого віднята форвардна маржа, що називається в цьому випадку дисконтом.

Отже, форвардний курс відрізняється від курсу спот на величину форвардної маржі. Маржа може бути у вигляді премії, тоді форвардний курс вище курсу спот, або у вигляді дисконту (скидки). У такому випадку форвардний курс нижчий, ніж курс спот.

Форвардна валютна угода застосовується, головним чином, для страхування платежів. Ціни на форвардному ринку в умовах стабільної економіки та вільного переміщення капіталу пов'язані з різницею в процентних ставках. Форвардний (розрахунковий) курс повинен дорівнюватись відношенню процентних ставок за міжбанківським кредитом, помноженому на курс спот.

Взагалі, форвардні послуги поділяються на два види: угоди аутрайт і угоди своп. Послуга аутрайт означає, що продавець зобов'язується продати, а покупець - купити валюту у встановлений строк за зафіксованим наперед курсом. Угоди своп -це комбінація двох протилежних конверсійних операцій з різними датами валютування.

Прибутковість форвардних послугможна оцінити у вигляді еквівалентної річної ставки відсотків. При цьому відношення прибутку від форвардної операції до вкладеної суми вважається рівним відношенню форвардної маржі до форвардного курсу.

 

Валютний ринок є системою сталих і водночас різноманітних економічних та організаційних відносин між учасниками міжнародних розрахунків з приводу:

- валютних операцій;

- зовнішньої торгівлі;

- надання послуг;

- здійснення інвестицій;

- інших видів діяльності, які вимагають обміну і використання різних іноземних валют.

Міжнародні банківські угоди визначають переважно організаційні основи здійснення розрахунків. Це, передусім, встановлення між банками кореспондентських відносин. Вони передбачають відкриття банками один одному кореспондентських рахунків для зберігання своїх валютних коштів, виконання на засадах взаємності розрахункових операцій за дорученням і за рахунок власних коштів кожного. Між банками укладаються й інші міжнародні угоди з різних питань організації розрахунків (про використання дорожніх чеків, єврочеків, кредитних карток, про систему СВІФТ тощо).

Міжнародний ринок позичкових капіталів це система відносин з акумуляції та перерозподілу позичкового капіталу між країнами. Він є сукупністю кредитно-фінансових установ і фондових бірж, які надають позички і кредити іноземним позичальникам. Міжнародний ринок позичкових капіталів виділився з національних ринків позичкового капіталу, однак в останні роки межа між ними стирається внаслідок лібералізації (дерегуляції) національних ринків позичкового капіталу в розвинених країнах і деяких країнах, що розвиваються. У результаті цього полегшується діяльність іноземних юридичних осіб на національних ринках позичкового капіталу.

Як і національні, міжнародний ринок позичкових капіталів поділяється на валютний (короткостроковий) і ринок капіталів (середньо- та довгостроковий). Основою міжнародного ринку позичкових капіталів є євроринок, на якому операції здійснюються в євровалютах, у яких банки виконують операції за межами країн-емітентів цих валют. Євроринок включає декілька сотень банків, розташованих у міжнародних фінансових центрах, і поділяється на євровалютний ринок, який існує переважно у вигляді купівлі-продажу короткострокових міжбанківських євровалютних депозитних сертифікатів, ринок банківських єврокредитів, ринок єврооблігацій та ринок інших цінних паперів у євровалютах.

Важлива роль в експорті капіталу належить офшорним послугам. Офшорні послуги — це банківські операції, які здійснюються у фінансових центрах "офшор".

У міжнародних розрахунках застосовуються такі ж форми документів і порядок їх оплати, що й у розрахунках усередині країн, однак існує і певна їх специфіка. Зокрема, особливо важливим тут є попереднє визначення основних елементів організації розрахунків у різного рівня угодах та контрактах: між контрагентами, банками, державами, а також у міжнародних конвенціях.

Таким чином, відповідні особливості міжнародних розрахунків зумовлюють специфіку їх форм, організації документообороту, надання валютних послуг тощо.

 


Читайте також:

  1. А. Розрахунки з використанням дистанційного банкінгу.
  2. Актуарні розрахунки
  3. АКТУАРНІ РОЗРАХУНКИ
  4. Безготівкові розрахунки
  5. Безготівкові розрахунки із застосуванням платіжних доручень, платіжних вимог-доручень, платіжних вимог
  6. Безготівкові розрахунки фізичних осіб розрахунковими чеками
  7. Безготівкові та готівкові розрахунки
  8. В. Розрахунки через Інтернет
  9. Взаємні розрахунки між бюджетами.
  10. Взаєморозрахунки з контрагентами та податковий облік: основні принципи
  11. Види документарних акредитивів в міжнародній практиці
  12. Види прийомів, які існують в міжнародній практиці




Переглядів: 468

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Середнє і довгострокове кредитне фінансування | Основні форми міжнародних розрахунків

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.057 сек.