Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Особливості міжнародного технологічного обміну.

 

У сучасних умовах міжнародному технологічному обміну прита­манні певні особливості:

- 1. Розвиток ринку наукоємних технологій. Прогресивною вва­жається тенденція не просто зростання експортного потенціалу краї­ни, а його «інтелектуалізація», тобто збільшення частки наукоємних високотехнічних товарів у загальній структурі експорту. Це є чин­ником економічного зростання. Поглиблення міжнародного поділу праці призводить до зростання зовнішньоекономічних інноваційних ресурсів, пов'язаних з міжнародним трансфертом технологій. Між­народний технологічний обмін може до певної міри компенсувати нестачу коштів для фінансування науково-технологічного розвитку країни.

- Для оцінювання обсягів технології, що передається через торгів­лю високотехнологічними товарами, використовується класифікація технологічної ємності торгівлі (ТЄТ), розроблена ЮНКТАД. Під технологічною ємністю торгівлі розуміють частку витрат на дослі­дження і розробки в загальному обсязі виробництва і торгівлі товара­ми окремих галузей.

Показник ТЄТ розраховується по кожній країні в розрізі галузей виробництва й окремих товарів, а потім визначається середнє значен­ня ТЄТ.

Високотехнологічноємними вважаються товари і галузі, чиї ТЄТ перевищують середнє значення для країни, групи країн чи галузі; се- редньотехнологічноємними — якщо ТЄТ близька до середнього зна­чення; низькотехнологічноємними — якщо ТЄТ значно нижча від середнього значення. Наприклад, у країнах ОЕСР високотехнологіч- ноємною вважається торгівля аерокосмічним устаткуванням (22,7% витрат на науково-дослідні розробки в загальному обсязі виробни­цтва), офісним устаткуванням і комп'ютерами (17,5%); середньотех- нологічноємна — торгівля автомобілями (2,7%), хімікатами (2,3%); низькотехнологічноємна — торгівля цеглою, глиною (0,9%), продук­тами харчування (0,8%), папером (0,3%) і т.д. При цьому середня ТЕТ для високотехнологічних товарів становить 11,4%, середньотехноло- гічних — 1,7%, низькотехнологічних — 0,5%.

2.Монополія найбільших фірм на ринках технологій. Наукові дослідні розробки концентруються в найбільших фірмах промис­лово розвинутих країн, оскільки тільки вони володіють достатніми фінансовими коштами для проведення дорогих досліджень. Трансна­ціональні корпорації активно залучають у проведення НДДКР свої закордонні філії, дочірні компанії, для яких характерне підвищення частки витрат на наукові розробки в загальній сумі цих витрат ТНК.

3.Технологічна політика ТНК. Останнім часом відбулися зміни в напрямах НДДКР, проведених ТНК. Дослідження зміщуються в галузі, що визначають успіх у виробничій і збутовій діяльності:

- удосконалення традиційних видів виробів для кращого присто­сування їх до вимог світового ринку за показниками матеріало­ємності, енергоємності, безпеки, надійності тощо;

- створення принципово нових товарів, дослідження ринків, де можна очікувати високих прибутків;

- удосконалення існуючої і створення нової технології.

ТНК використовують нові підходи до передачі науково-техноло­гічних досягнень:

- продаж ліцензій на початкових етапах життєвого циклу това­рів, з метою встигнути окупити частину витрат на НДДКР до­ходами від реалізації їхніх результатів;

- установлення монопольно високих цін на запатентовану про­дукцію й обмеження виробництва і випуску нової продукції по­купцями ліцензій;

- укладання угод між ТНК для одержання ексклюзивного пра­ва на блоки патентів на найважливіші винаходи. Укладаються угоди між окремими ТНК з метою утворення патентних пулів[1]. Права на винаходи одержують усі учасники пулу шляхом ви­дачі взаємних ліцензій. Використання нових винаходів, створе­них поза пулом, припиняється у випадках:

- використання патентів для контролю за розвитком техніки або для гальмування цього розвитку;

- позбавлення дочірніх компаній ТНК самостійності у виборі техніки і технології. Вони повинні керуватися загальною ліцен­зійною політикою в рамках ТНК;

- передачі ТНК ліцензій на некомерційних умовах своїм філіям і дочірнім компаніям, що ставить останніх у переважну ситуацію на ринку, сприяє підвищенню конкурентоспроможності їхньої продукції. Внутрішньокорпораційний обмін технологією дає змогу закордонним філіям швидше налагодити виробництво нових товарів і організувати їхній збут; обійти митні бар'єри і валютні обмеження інших країн; знижує ступінь ризику при укладанні угод і гарантує нерозголошення промислових секре­тів третім країнам.

Внутрішньокорпораційна торгівля є головним напрямом між­народного технологічного обміну. Так, серед усіх ліцензійних надхо­джень розвинутих країн частка внутрішньокорпораційних надходжень становить понад 60%, у т.ч. у США частка надходжень від продажу лі­цензій дочірнім філіям становить близько 80, в Англії — 50%.

Важливе місце в технологічній політиці ТНК посідає міжнародне науково-технічне співробітництво шляхом створення стратегічних альянсів між ТНК різних країн для спільного рішення науково-тех­нічних проблем.

4.Взаємини ТНК із країнами, що розвиваються. ТНК намага­ються створити таку структуру міжнародного поділу праці, яка за­безпечувала б економічну і технічну залежність країн, що розвива­ються. Так, у цих країнах ТНК створюють підприємства по випуску комплектуючих виробів, що поставляються на дочірні підприємства в інших країнах. Передаючи технології на виготовлення проміжної продукції в країни з дешевою робочою силою, ТНК тим самим зни­жує собівартість своїх товарів.

Нерідко ТНК переміщує в країни, що розвиваються, виробництво товарів, життєвий цикл яких минув і прибуток від реалізації яких по­ступово зменшується. Ці товари вони одержують за низькими ціна­ми, а потім реалізують їх у свою збутову мережу під своєю відомою товарною маркою, одержуючи підвищений прибуток.

5.Участь у міжнародному технологічному обміні венчурних фірм (дрібних і середніх фірм із числом зайнятих до 1 тис. чол.). Перевага цих фірм на ринку технологій полягає у вузькій спеціалі­зації. Випускаючи обмежену номенклатуру товарів, ці фірми отри­мують доступ на вузькоспеціалізовані світові ринки; не несуть до­даткових витрат на вивчення ринку, рекламу; надають більше уваги безпосередньому вирішенню науково-технічних завдань.

Продаж ліцензій є для венчурних фірм найбільш конкурентною формою передачі технології, тому що вони не можуть суперничати з великими корпораціями ні в масштабі експорту високотехнічної про­дукції, ні у вивезенні підприємницького капіталу.

Розвиток міжнародної технічної допомоги. Ця допомога на­дається розвинутими країнами країнам, що розвиваються, і країнам з перехідною економікою в галузі передачі технічних знань, досвіду, технології, технологічноємної продукції, навчання персоналу. Між­народні програми технічної допомоги спрямовані на підвищення тех­нічного рівня країн-одержувачів і здійснюється на багатосторонній основі, у тому числі по лінії міжнародних організацій (наприклад, МВФ, Всесвітнього банку, ОЕСР та ін.) чи на двосторонній основі. Технічна допомога надається у вигляді безоплатних технологічних грантів на одержання країною, що розвивається, технології техно- логічноємних товарів, фінансових засобів на купівлю технології, на­вчання кадрів, а також у вигляді співфінансування, тобто одержувач допомоги відповідно до угоди не тільки організаційно забезпечує її одержання, а й частково фінансує, хоча його частка фінансової участі в загальній вартості проекту незначна.


Читайте також:

  1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
  2. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
  3. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
  4. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
  5. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
  6. Аграрне виробництво і його особливості
  7. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
  8. Алгоритм розрахунку та підбору технологічного обладнання
  9. АНАТОМІЯ І ФІЗІОЛОГІЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА ПЕРИФЕРИЧНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ, ЇЇ ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ
  10. Анатомо-фізіолгічні особливості
  11. Анатомо-фізіологічна перебудова організму підлітка та її вплив на його психологічні особливості й поведінку.
  12. Анатомо-фізіологічні особливості молодших школярів




Переглядів: 459

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Сутність міжнародного технологічного обміну. | Торгівля патентами та ліцензіями

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.015 сек.