• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Поняття та ознаки юридичної діяльності.

Загальні методи — використовуються юридичною деонтологією як основні.

Головним є всезагальний метод філософської діалектики (матеріалістичної й ідеалістичної).

Спеціальні (окремі) методи.

В юридичній деонтології виділяють: всезагальний, загальні й

Ця класифікація є досить умовною.

Розглянемо їх.

Системно-структурний метод припускає, що всі явища юридич­ної деонтології являють собою систему і є структурно взаємозалеж­ними. Зв'язок простежується між культурами юриста: психологічною, правовою, політичною, етичною, естетичною, інформаційною.

Психологічний метод використовується під час вивчення психо­фізіологічних властивостей юриста як особи, його темпераменту, ха­рактеру, психічних установок.

Соціологічний метод припускає дослідження фахової діяльності юриста, упорядкування професіограм юридичних професій не на рівні абстрактних категорій, а на базі конкретних соціальних фактів.

Статистичний метод використовується для встановлення статистич­них даних про предмет вивчення (наприклад, про кількість юристів різних професій, які працюють у приватній і державній сферах і т. ін.).

Історико-політичний метод допомагає вивчити специфіку пол­ітичної культури ориста, конкретно-історичні політичні умови прак­тичної юридичної діяльності, політико-ідеологічні стандарти, якими покликаний керуватися юрист під час виконання свого професійного обов'язку. Так, в колишній УРСР ці стандарти були орієнтовані на керівні положення Комуністичної партії; нині, коли конституційне про­голошено принцип політичного плюралізму, такими стандартами стали права людини, що є загальновизнаними у світі.

Порівняльно-правовий метод останнім часом набув особливої актуальності. Порівняння розуміють як процес відображення і фіксації відношень тотожності, подібності в певних явищах. В юридичній де­онтології за допомогою цього методу може здійснюватися зіставлення або протиставлення юридичних понять, явищ і процесів одного поряд­ку і з'ясування між ними подібностей і розмежувань. Наприклад, по­рівняння особливостей слідчої юридичної практики в різних країнах.

Спеціальні (окремі) методи — використовуються юридичною деонтологією як допоміжні. Вони засновані на досягненнях математи­ки, кібернетики та інших наук.

Всі зазначені вище методи доцільно використовувати в сукуп­ності, це дає можливість більш різнобічне пізнавати юридичну деон­тологію.

Перед тим як розглянути поняття юридичної діяльності, наведемо визначення поняття соціальної діяльності.

Соціальна діяльність — це єдність теоретичного і матеріально-практичного процесів, які здійснюються соціальними суб’єктами з метою цілеспрямованого використання та зміни навколишнього середовища в інтересах людей.

Основними ознаками соціальної діяльності є такі:
• єдність теоретичного процесу, який поєднує пізнання явищ, предметів і матеріально-практичних дій, спрямованих на вико­ристання вивчених предметів та явищ в інтересах людей;

• соціальну діяльність здійснюють соціальні суб’єкти — індивіди або їх групи, наділені свідомістю та волею, здатні пізнавати і діяти;
• об’єктом діяльності є навколишнє середовище, тобто різноманітні матеріальні та нематеріальні явища й предмети, які оточують людину;
• зміст діяльності полягає в цілеспрямованому використанні та зміні навколишнього середовища соціальними суб’єктами, тобто це завжди свідома діяльність, спрямована на визначення цілей та засобів їх досягнення;
• метою діяльності є задоволення матеріальних та духовних потреб людей.

Різноманіття потреб людей зумовлює різноманіття видів соціальної діяльності, до яких належить і юридична діяльність.

Юридична діяльність — це система юридично значущих, зако­нодавчо регламентованих дій та операцій, спрямована на задоволення публічних і приватних інтересів. Вона являє собою різновид соціальної діяльності. їй притаманні основні риси, характерні для будь-якої со­ціальної діяльності: предметність, доцільність, упорядкованість, ви­бірковість, системність, планомірність, самоорганізованість тощо. Підпадаючи під сферу правового регулювання, соціальна діяльність одержує юридичні властивості, які дозволяють розглядати її як само­стійний вид діяльності.

Читайте також:

1. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
2. II. Поняття соціального процесу.
3. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
4. А/. Поняття про судовий процес.
5. Адміністративне правопорушення як підстава юридичної відповідальності: ознаки і елементи.
6. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
7. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
8. Адміністративно-командна система, її ознаки та механізм функціонування.
9. Аксіоми безпеки життєдіяльності.
10. Аксіоми безпеки життєдіяльності.
11. Аксіоми. Теореми. Ознаки.
12. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.

Переглядів: 3196