Системи формування здоров’я.

Здоров'я – це природний стан організму людини, який характеризується ступенем стабільності функціональних і біохімічних систем людини, а також взаємозв'язків у системі «людина – середовище існування».

Система «людина – середовище існування» представляється ієрархічною структурою, що складається з декількох рівнів, які характеризуються різною організацією безпеки життєдіяльності.

Чотири основних взаємозалежних рівні:

1 – глобальний рівень, який характеризує здоров'я населення Землі в системі «людина – біосфера». У цій системі формування здоров'я населення Землі здійснюється, з одного боку, природними законами розвитку біосфери, а з іншого боку – діяльністю людини.

2 – суспільний чи державний рівень, який характеризує стан здоров'я держави в цілому чи декількох держав, об'єднаних у співтовариство і які характеризуються одним рівнем розвитку. Цей рівень здоров'я є наслідком впливу на населення стійкої багаторічної системи матеріального і психологічного стану, який досягнутий у суспільстві.

3 – здоров'я соціальної групи індивідуумів. Під соціальною групою в цьому випадку розглядається виробничий, суспільний чи сімейний колектив людей, який знаходяться у відносно рівних умовах середовища життєдіяльності. Цей рівень здоров'я може служити показником структурної характеристики суспільства, його соціального складу, системи розподілу матеріальних і духовних цінностей.

4 – здоров'я індивідуума. Цей рівень є диференціальним показником здоров'я суспільства. Первинною основою його є індивідуальні, фізіологічні і психічні властивості кожної людинаи, його спадковість. У процесі розвитку на здоров'ї індивідуума відбиваються його спосіб життя, соціальний, родиний стан і т. п.

Унаслідок цього здоров'я людини визначається комплексом взаємозалежних біологічних і соціальних факторів середовища існування.

Розглядаючи здоров'я людини, як соціальну категорію, випливає, що вона значною мірою відбиває вплив усього комплексу факторів життєдіяльності суспільства на людину. Рівень здоров'я людини в державі формує його вікову структуру, визначає потенційні можливості розвитку.

Другим якісним показником здоров'я є рівень народжуваності в державі. Однак, так як ця характеристика має свої національні, релігійні й етичні аспекти, вона не може однозначно характеризувати здоров'я, як комплексну соціальну категорію і, у зв'язку з цим, повинна використовуватися в сукупності з іншими показниками.

Таким чином, формування рівня здоров'я індивідуума протікає, в основному, у результаті процесів адаптації і регенерації, які активізуються під впливом факторів зовнішнього середовища, на тлі спадкоємних ознак здоров'я людини, політичного та соціального клімату у державі, рівня її технічного розвитку.

У соціальній підсистемі виділяють три рівні «здоров'я»:

Біологічний − рівень фізичного здоров'я людини, який визначається спадкоємними ознаками, що розвиваються в сполученні з природними біологічними системами саморегуляції організму – системою адаптації і регенерації.

Соціальний – рівень здоров'я людини в біологічному і психологічному аспектах, який визначається його відношенням до соціальних проблем держави, світової політики.

Особливий психологічний рівень – психологічна і фізіологічна стратегія життєвої позиції людини у відношенні до свого здоров'я, що виробляється протягом життя людини під впливом факторів зовнішнього середовища і внутрішнього біологічного і психічного стану.

З фізіологічної точки зору «здоров'я» розглядається як природний біологічний стан людини. У процесі розвитку людини, природно, змінюється і його здоров'я. Тобто здоров'я людини цей такий стан його організму, при якому потік фізіологічних, біологічних і психічних процесів забезпечує рівноважне нормальне функціонування і розвиток його органів і систем.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Методи забезпечення безпеки життєдіяльності людини	\|	Безпека харчування

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.03 сек.