• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

План і поздовжній профіль

5.2.1Трасу автомобільної дороги слід проектувати як плавну лінію у просторі з ув'язкою елементів плану, поздовжнього та поперечного профілів між собою, з навколишнім ландшафтом і з оцінкою їх впливу на умови руху та зорове сприйняття дороги.

5.2.2Проектування плану і поздовжнього профілю автомобільної дороги слід виконувати виходячи з інтенсивності руху, умови забезпечення безпеки та комфортності руху транспортних засобів з урахуванням можливості реконструкції дороги за межею термінів перспективного розрахункового періоду.

Для елементів плану та поздовжнього профілю основні параметри слід призначати такими:

- поздовжні похили до 30 ‰ ;

- відстань видимості за умови зупинки транспортного засобу перед перешкодою – не менше ніж 450 м;

- радіуси кривих у плані – понад 3000 м;

- радіуси опуклих кривих у поздовжньому профілі – понад 70000 м;

- радіуси увігнутих кривих у поздовжньому профілі – понад 8000 м;

- довжину опуклих кривих у поздовжньому профілі – понад 300 м;

- довжину увігнутих кривих у поздовжньому профілі – понад 100 м.

5.2.3Якщо за умовами рельєфу та іншими місцевими умовами неможливо виконати вимоги 5.2.2 або виконання їх пов'язане зі значними обсягами робіт і вартістю будівництва, при проектуванні доріг допускається знижувати нормативні параметри до гранично допустимих, визначених відповідно до розрахункових швидкостей згідно з таблицею 5.6.

Таблиця 5.6 – Параметри елементів плану і поздовжнього профілю, що залежать від розрахункової швидкості

5.2.4 Найбільші поздовжні похили на кривих у плані радіусами 50 м і менше слід зменшувати на величини, які наведені в таблиці 5.7.

Таблиця 5.7 – Зменшення поздовжніх похилів автомобільних доріг на кривих у плані

5.2.5При проектуванні доріг I-а і І-б категорій на самостійному земляному полотні для різних напрямків руху в гірській і горбистій місцевості поздовжні похили для спуску можна збільшувати в порівнянні з похилами на підйом, але не більше ніж на 20 ‰.

5.2.6При проектуванні ділянок доріг у гірській місцевості на підходах до тунелів найбільший поздовжній похил не повинен перевищувати 45 ‰ на відстані 250 м від порталу тунелю.

5.2.7На ділянках доріг у гірській місцевості допускаються затяжні похили понад 60 ‰ з обов'язковим влаштуванням майданчиків для зупинки транспортних засобів на відстані не більше довжини ділянок, наведених у таблиці 5.8.

Таблиця 5.8 – Довжина ділянок із затяжним похилом у гірських умовах

Розміри майданчиків для зупинки автомобілів визначаються розрахунком, але вони повинні вміщувати не менше трьох автопоїздів завдовжки 22 м кожний. Вибір місця їх розташування визначається з урахуванням умов безпеки зупинки (за межами можливої появи осипів, каменепадів, снігових лавин тощо). На затяжних спусках з похилом понад 60 ‰ необхідно передбачати влаштування уловлювальних з'їздів.

Відстані між уловлювальними з'їздами та їх довжину необхідно визначати залежно від величини похилу ділянки дороги, рельєфу місцевості та інтенсивності руху транспортних засобів.

5.2.8 Ділянки прямих і кривих у плані при радіусі кривої у плані 2000 м та менше повинні з'єднуватись перехідними кривими. Найменші довжини перехідних кривих наведені в таблиці 5.9.

Таблиця 5.9 – Найменші довжини перехідних кривих у метрах

5.2.9Криві у плані і поздовжньому профілі доцільно суміщати. При цьому криві у плані повинні бути на 100-150 м довші за криві в поздовжньому профілі.

Слід уникати сполучення кінців кривих у плані з початком кривих у поздовжньому профілі. Відстань між ними рекомендується приймати не менше 150 м.

5.2.10При малих кутах повороту дороги у плані рекомендується застосовувати радіуси колових кривих згідно з таблицею 5.10.

Таблиця 5.10 – Радіуси горизонтальних кривих при малих кутах повороту

5.2.11 Якщо крива у плані розташована в кінці спуску понад 30 ‰ та довжиною більше 500 м, радіус її повинен бути збільшений не менш ніж в 1,5 раза в порівнянні з величинами, наведеними в таблиці 5.6, а крива в плані суміщена з увігнутою кривою в поздовжньому профілі.

5.2.12Не рекомендується коротка пряма вставка між двома кривими в плані, які спрямовані в один бік. При довжині її менше 100 м рекомендується замінювати обидві криві однією більшого радіуса. При довжині прямої вставки від 100 м до 400 м вставку доцільно замінювати перехідними кривими. Пряма вставка як самостійний елемент траси допускається для доріг I-а, І-б та II категорій при її довжині понад 700 м, для доріг III та IV категорій – понад 400 м.

5.2.13Максимальну довжину прямих вставок у поздовжньому профілі необхідно обмежувати залежно від алгебраїчної різниці поздовжніх похилів та радіусів увігнутих кривих, наведених у таблиці 5.11.

Таблиця 5.11 – Максимальна довжина прямих вставок у поздовжньому профілі

5.2.14У місцях зламу проектної лінії в поздовжньому профілі при алгебраїчній різниці похилів 5 ‰ і більше на дорогах I-а, І-б і II категорій, 10 ‰ і більше на дорогах III категорії та 20 ‰ і більше на дорогах IV і V категорій слід застосовувати вертикальні криві.

5.2.15На крутих гірських схилах доцільно прокладати дорогу серпантинами. Норми проектування серпантинів необхідно приймати згідно з таблицею 5.12.

Таблиця 5.12 – Норми проектування серпантинів

Серпантин радіусом менше 30 м можна застосовувати тільки на дорогах IV і V категорій. Необхідно забороняти на них рух транспортних засобів з габаритами за довжиною більше 11 м.

5.2.16Відстань між кінцями кривих двох сусідніх серпантинів слід призначати не менше 400 м для доріг II та III категорій, 300 м – для доріг IV категорії і 200 м – для доріг V категорії.

5.2.17Проїзну частину на серпантинах допускається розширювати на 0,5 м за рахунок зовнішнього узбіччя, а решту розширення – за рахунок внутрішнього узбіччя та додаткового розширення земляного полотна.

Читайте також:

1. Вивчення географії на профільному рівні здійснюється за підручником «Географія», 10 клас, авт. Т.Гільберг, Л.Паламарчук, В.Безуглий.
2. Виробничий профіль (місія) організації
3. Контрольні повноваження парламенту України реалізуються також і через його профільні комітети, зокрема Комітет ВР України з питань фінансів і банківської діяльності.
4. Організація профільного навчання з географії
5. Поздовжній профіль.
6. Поперечний профіль
7. Поперечний профіль
8. Принципи нанесення проектної лінії на поздовжній профіль
9. Профіль лопаток робочого колеса
10. ПРОФІЛЬ ПОЛЬОТУ
11. Профільне пресування та шприцювання

Переглядів: 2671