Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Роль і значення графічного методу. Основні елементи графіка.

Таблиці, їх види та значення у статистичному аналізі правоохоронної діяльності.

ПЛАН

1. Таблиці, їх види та значення у статистичному аналізі правоохоронної діяльності.

2. Основні правила побудови таблиць

3. Роль і значення графічного методу. Основні елементи графіка.

4. Види графіків і способи їх побудови.

Для того, щоб дані, отримані в результаті зведення, були сприйнятими, зрозумілими їх треба подати наочно, доступно.

Як правило, результати статистичного зведення і групування даних відображаються за допомогою статистичних таблиць, які частіше використовуються у офіційній звітності, і за допомогою графіків.

Статистична таблиця – це форма найраціональнішого, наочного і систематизованого викладу результатів зведення та групування статистичного матеріалу. В таблицях дані спостереження сприймаються більш компактно, виразно і рельєфно.

Однак, таблиця множення, лист опитування соціологічного дослідження тощо можуть мати табличну форму, але ще не є статистичними таблицями.

Статистичну таблицю від інших табличних форм відрізняє наступне:

– вона повинна містити результати підрахунку емпіричних даних;

– вона є підсумком зведення первісної інформації.

За своєю структурою статистична таблиця складається із певної кількості горизонтальних рядків і вертикальних граф (колонок, стовпчиків). Рядок таблиці – це числові дані, які розташовані по горизонталі, а графи – по вертикалі. Перетинання граф і рядків утворює клітини таблиці, в яких зосереджена цифрова інформація.

Сукупність горизонтальних рядків і вертикальних граф без наведених числових даних утворює тільки макет статистичної таблиці. Якщо на перетині граф і рядків записати цифри, то отримуємо повну статистичну таблицю.

Цифровий матеріал може бути представлений абсолютними (загальна кількість засуджених), відносними (коефіцієнт злочинної активності чи злочинної інтенсивності) і середніми (середня сума позовів, які розглядалися судами) величинами.

У випадку необхідності таблиці можуть супроводжуватися примітками, які використовуються з метою пояснення заголовків, методики розрахунку деяких показників, джерел інформації тощо.

За логічним змістом таблиця являє собою “статистичне речення», основними елементами якого являються підмет и присудок.

Назва таблиці (загальний заголовок)

Присудок Підмет Найменування граф (верхні заголовки)
    . . .
Найменування рядків (бічні заголовки)          
         
         
Підсумковий рядок           Підсумкова графа

 

Статистичний підмет– це об’єкт вивчення (або якась його частина, перелік одиниць сукупності), який описується, характеризується в таблиці числовими показниками.

Присудок– це перелік показників, якими характеризується підмет.

Тобто підмет – це те, що характеризує таблиця, а присудок – чим характеризується підмет.

Зазвичай статистичні таблиці розташовують так, що підмет знаходиться у лівій частині таблиці, а присудок формує верхні заголовки таблиці і зміст граф.

В практиці статистичного аналізу використовуються різні види статистичних таблиць, які відрізняються різною кількістю і характером сукупностей, різною побудовою підмета і присудка, структурою і співвідношенням ознак, які їх формують.

 

Статистичні таблиці (залежно від структури і побудови підмета)
     
    Складні
Прості  
   
               
перелікова   групові   комбінаційні
         
територіальна        
         
хронологічна        
                 

 

Проста– це таблиця, у якій підмет немає групувань. До простих таблиць належать таблиці, в підметі яких міститься перелік об’єктів, хронологічних дат, періодів, адміністративних та територіальних одиниць без будь-якого групування.

Прості таблиці це лише підсумкові таблиці. Вони не дають можливості виявити ні типи досліджуваного явища, ні його структуру, ні проаналізувати зв’язки і взаємозалежності між окремими ознаками. Як правило, вони мають описовий характер.

Прості таблиці бувають переліковими (Таблиця 1), територіальними (Таблиця 2), хронологічними (Таблиця 3). Хоча цей поділ можна вважати умовним, оскільки ці види можуть поєднуватися.

 

Таблиця 1 – Надходження справ і матеріалів за видами судочинства

До судів першої інстанції надійшло I півріччя 2007 року
Справ і матеріалів кримінального судочинства
Справ і матеріалів адміністративного судочинства
Справ і матеріалів цивільного судочинства
Справ і матеріалів про адміністративні правопорушення
Справ і матеріалів господарського судочинства
Інших справ і матеріалів
Усього

 

Таблиця 2 – Склад кадрів місцевих загальних судів (станом на 01.01.2007)

№ з/п Область (регіон) Суддів за штатом Працює суддів у судах Вакантні посади Укомплектованість %
Автономна Республіка Крим 80,09
Вінницька 97,04
Волинська 93,75
  ...        
Чернігівська 85,71
м. Київ 95,28
м. Севастополь 84,21
Військові суди Центрального регіону 93,10
Військові суди Західного регіону 0,00
Військові суди Південного регіону 0,00
Військові суди Севастопольського, Сімферопольського гарнізонів 100,00
  Усього 90,40

Таблиця 3 – Правопорушення

Рік Всього зареєстровано злочинів

Групова– таблиця, у якій підмет поділений на групи за однією ознакою (ряди розподілу). В цих таблицях присудок – це кількість одиниць, що входять до кожної групи.

Комбінаційноюназивається статистична таблиця, у якій підмет поділяється на групи за однією ознакою і на підгрупи за іншою (ана­літичні групування).

Комбінаційні таблиці мають важливі аналітичні властивості, оскільки вони детальніше характеризують досліджувані явища. Аналіз правових явищ стає більш поглибленим, коли застосовуються комбінаційні таблиці, які дають змогу одержати більш різнобічне уявлення щодо досліджуваної сукупності, а також простежити взаємозв’язок між ознаками-факторами.

У присудку статистичної таблиці, як вже зазначалося, наводяться показники, які характеризують об’єкт, що вивчається. Цю характеристику можна давати невеликим числом показників або цілою системою показників.

По структурній будові присудка розрізняють статистичні таблиці з простою і складною його розробкою.

При простій розробці присудкапоказник, який визначає його, не підрозділяється на підгрупи, і підсумкові значення виходять шляхом простого підсумовування значень по кожній ознаці окремо незалежно один від одного. Прикладом простої розробки присудка можуть бути Таблиці 1-5, які наводилися вище.

Складна розробка присудкаприпускає розподіл ознаки, що формує його, на підгрупи.

Проте складна розробка присудка може привести до безмірного збільшення розмірності статистичних таблиць, що, у свою чергу, знижує їх наочність, читання і аналіз.

Тому дослідник при побудові статистичних таблиць повинен керуватися оптимальним співвідношенням показників присудка і враховувати як позитивні, так і негативні моменти складної розробки показників присудка.

2. Основні правила побудови таблиць

Статистичні таблиці як засіб наочного і компактного представлення цифрової інформації повинні бути також статистично правильно оформлені.

При оформленні таблиці потрібно дотримуватися таких вимог:

1. Заголовок кожної графи повинен розташовуватися безпосеред­ньо над нею.

2. Усі колонки і рядки повинні мати заголовки.

3. Заголовок таблиці має бути стислим і відображати її зміст.

4. Заголовки колонок (граф) пишуть з великої літери, а підзаголов­ки – з малої.

5. При перенесенні таблиці на інші сторінки заголовок розміщують тільки на першій сторінці, на наступних пишуть слово "Продов­ження". Якщо в тексті кілька таблиць, зазначають: "Продовжен­ня табл. 1", "Продовження табл. 2" тощо.

6. У таблиці не повинно бути порожніх колонок (граф). Дані, що по­вторюються в кожному рядку колонки (графи), виносяться в те­матичний заголовок.

7. Не варто включати в таблицю окрему колонку (графу) "Одиниці виміру". Загальну для всіх даних одиницю виміру вказують у від­повідному рядку.

8. Текст рядків починають з великої літери.

9. Особливу увагу необхідно звертати на розташування цифрових даних: одиниці слід розташовувати під одиницями, десятки – під десятками тощо.

10. Примітки складають у таблиці окрему колонку (графу), якщо вони стосуються даних усіх або більшості рядків.

11. Таблиця повинна бути якомога компактнішою.

12. Якщо показників підмета і присудка в таблиці багато, то рядки і колонки (графи) слід пронумерувати.

13. При заповненні таблиці доцільно використовувати такі умовні позначення:

/ – / - явище відсутнє;

/... / - відсутні дані про величину явища;

/ х / - клітинка не заповнюється.

14. Дані в межах однієї колонки (графи) повинні бути округлені з однаковою точністю.

15. У таблиці підводяться необхідні підсумки за групами (разом) і в цілому (усього).

Аналізу статистичних таблиць передує етап ознайомлення – їх читання.

Читати статистичну таблицю потрібно з підсумків. Аналіз прово­дять від загального до часткового: спочатку дається загальна харак­теристика сукупності за підсумками, потім окремих груп і підгруп.

Статистичні таблиці високоінформативні і певною мірою наочні. Однак усвідомлення їх цифрового змісту потребує часу, аналізу і порівняння цифрових показників. Більшу наочність мають графіки, які складаються на основі табличних даних. Графічний вираз навіть складних статистичних показників робить їх не тільки наочними, але й більш зрозумілими з першого погляду. Графік дозволяє відчути важливі тенденції та закономірності явища, яке вивчається.

До статистичних графіків ставляться такі основні вимоги:

1) графіки повинні абсолютно точно відображати вихідні дані;

2) бути наочними і зрозумілими;

3) повинні бути художньо оформленими.

Статистичний графік –це рисунок (креслення), який описує статистичні сукупності (їх обсяг, структуру, зміст в часі, розподіл в просторі) умовною мовою геометричних образів або знаків.

Він повинен містити такі основні елементи:

1) поле графіку;

2) графічний образ;

3) орієнтири простору;

4) мас­штабні орієнтири;

5) експлікацію (легенду) графіку.

Поле графіку характеризує його формат, тобто розмір пропорції сторін. Розмір графіку залежить від його призначення. Вважається, що найбільш оптимальним для глядача графіку є співвідношенням сторін від 1:1,3 до 1:1,5. У багатьох випадках зручною є квадратна форма графіка.

Графічний образ – це сукупність знаків, за допомогою яких зображуються статистичні дані. Це основа графіку. Знаки можуть бути різними: лінії, точки, площинні геометричні фігури (прямокутники, квадрати, круги), об’ємні геомет­ричні фігури, а також іноді й негеометричні фігури у вигляді силуетів або рисунків предметів. Статистичні дані можна зо­бразити за допомогою різних графічних образів, тому вони мають відповідати меті графіку і бути найбільш виразними для зображення даних.

Орієнтири простору визначають розміщення графічного образу на полі графіку. Вони можуть мати вигляд системи ко­ординат або географічних орієнтирів (контури річок, лінії бе­регів, морів) або адміністративних кордонів.

Масштабні орієнтири за допомогою системи масштабних шкал надають графічному образу кількісне значення. Мас­штабною шкалою називають лінію, окремі точки якої мо­жуть бути прочитані як певні числа відповідно до прийня­того масштабу. Масштаб графіку – це умовна міра переве­дення числової величини в графічну. Масштабні шкали можуть бути прямолінійними і криволінійними (круговими), рівномірними і нерівномірними. У статистичних графіках частіше за все застосовуються прямолінійні шкали, а кри­волінійні – у секторних діаграмах. Шкала є рівномірною, ко­ли рівним числовим інтервалам відповідають рівні графічні інтервали, тобто якщо числа збільшуються удвічі, то й відрізки також збільшуються удвічі. Масштаб рівномірної шкали – це лінійна міра, тобто кількість міліметрів у відрізку, який прийнято за одиницю числового значення статистич­ного показника. Чим довше відрізок, який прийнято за чис­лову одиницю, тим крупніше масштаб. Масштаб обчислю­ють шляхом ділення довжини масштабної шкали на макси­мальний розмір відображуваного показника.

Якщо рівним інтервалам відповідають нерівні графічні інтервали, то масштабна шкала буде нерівномірною. В ста­тистичних графіках як нерівномірні шкали застосовуються логарифмічні шкали, в яких відрізки пропорційні не числам, а їх логарифмам.

Експлікація (легенда) графіку – це словесне пояснення розміщення на графіку геометричних фігур та способів зображення, його змісту. Експлікація графіку включає до себе: назву графіку (загальний заголовок), словесні пояснення умовних позначень, окремих елементів графічного образу, назву одиниць виміру параметрів, надписи вздовж масштабних шкал тощо. Загаль­ний заголовок графіку повинен в стислій формі розкривати основний зміст зображених даних. Експлікація графіку – це другий основний елемент графіку після графічного образу, тому що без нього графік не можна прочитати і зрозуміти.

 

Графіки, які використовуються в статистиці, можна класифікувати по-різному. Графіки в статистиці використовуються головним чином з метою:

1) порівняння однойменних показників різних об’єктів або територій;

2) характеристики структури явищ та їх структурних зру­шень;

3) характеристики варіаційних рядів розподілу;

4) вивчення зміни величини явища в часі;

5) вивчення взаємозалежності між явищами;

6) наочного зображення розподілу явищ по території.


Читайте також:

  1. DIMCLRE (РЗМЦВЛ) - колір виносних ліній (номер кольору). Може приймати значенняBYBLOCK (ПОБЛОКУ) і BYLAYER (ПОСЛОЮ).
  2. F) Наслідки демографічного вибуху.
  3. I визначення впливу окремих факторів
  4. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
  5. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
  6. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
  7. Iсторичне значення революції.
  8. Ne і ne – поточне значення потужності і частоти обертання колінчастого вала.
  9. Ocнoвнi визначення здоров'я
  10. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
  11. Автокореляція залишків – це залежність між послідовними значеннями стохастичної складової моделі.
  12. Автоматизація процесу призначення IP-адрес




Переглядів: 879

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Технологія виборчого процесу | 

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.008 сек.