Елементи процесу вимірюваннь

Метод вимірювання– це прийом порівняння вимірюваної фізичної величини з її одиницею у відповідності до реалізованих принципів вимірювання. Методи вимірювання за можливості повинні мати мінімальну похибку.

Засіб вимірювання – це технічні засоби, що використовуються при вимірюваннях і мають нормовані метрологічні властивості. До засобів вимірювання відносяться міра та вимірювальні прилади.

Міра– засіб вимірювання, призначений для відтворення фізичної величини заданого розміру (гиря – міра маси).

Вимірювальний прилад– це засіб вимірювання, який дозволяє одержати вимірювальну інформацію у формі, що є доступною для безпосереднього сприйняття її спостерігачем.

До елементів вимірювання відносять:

1. завдання вимірювання, у якому визначається, яка фізична величина повинна бути виміряна та допустима похибка вимірювань у певних умовах;

2. об’єкт вимірювання в теоретичній метрології є реальний фізичний об’єкт, властивості якого характеризуються однією чи декількома вимірювальними фізичними величинами (об’єктом вимірювання може бути певна рухова здібність, властивості якої визначають шляхом вимірювань її складових);

3. суб’єктом вимірювання в спортивній метрології є людина.

Принципи вимірювання:

1. об’єктивності вимірювання, який вирішує проблему співвідношення об’єктивного та суб’єктивного компонентів у науковому пізнанні;

2. багаторівневого вимірювання об’єкта (визначення сутності об’єкта можуть стосуватись різних рівнів його існування);

3. вивчення явищ в їх розвитку, який ґрунтується на розумінні природи особистості як динамічного явища, реалізація цього принципу дає можливість шляхом екстраполяції прогнозувати розвиток явищ у майбутньому;

4. творчий підхід у реалізації етапності вимірювань, підборі методів вимірювань.

Еталон– це засіб вимірювання, який слугує для збереження та передачі розміру одиниці фізичної величини іншим засобам вимірювання.

Види еталонів:

1. первинний – забезпечує відтворення і збереження одиниці з найвищою в країні точністю; це унікальні схеми вимірювань, що нерідко являють собою складні вимірювальні комплекси, створені з урахуванням досягнень науки та техніки;

2. спеціальний – забезпечує відтворення одиниці в особливих умовах, у яких пряма передача одиниці від первинного еталона з відповідною точністю нездійсненна, і служить для цих умов первинним еталоном;

3. державний – первинний або спеціальний еталон, офіційно затверджений у якості вихідного для країни;

4. вторинний – зберігає розміри одиниці, одержаної шляхом порівняння з первинним еталоном відповідної фізичної величини.

Точність вимірювання– якість вимірювання, яка характеризує близькість результату вимірювання до істинного значення вимірюваної величини. Це поняття асоціюється з такими поняттями спортивної метрології, як достовірність, правильність вимірювання, відтворюваність результатів вимірювання.

Точність вимірювань досягається двома видами. Вимірювання, коли шукане значення величини ми знаходимо безпосередньо з даних досліджування, є прямим. (реєстрація швидкості бігу, дальності метання).

Непрямими називаються вимірювання, при яких шукане значення величини знаходять на підставі залежності між цією величиною і величинами, що піддаються вимірюванню (швидкість ведення м’яча футболістом і витрати енергії: якщо спортсмен веде м’яч із V=6 м/с, то Е ( витрати енергії)=9,6 ккал/хв.).

Прямим способом вимірити МПК (максимальне споживання кисню) складно а час бігу – легко , тому час бігу вимірюють , а МПК – розраховують.

Достовірність вимірюваньвизначається ступенем довіри до результату вимірювання і характеризується ймовірністю того, що істинне значення вимірюваної величини знаходиться у вказаних межах.

Правильність вимірювань– це якість вимірювання, що відображає близькість один до одного результатів вимірювання, виконаних на однакових умовах.

Відтворюваність результатів вимірювання– це якість вимірювання, що відображає близькість один до одного результатів вимірювання, одержаних за різних умов.

У результаті вимірювань результатів рухової діяльності людини можуть бути похибки. Похибки вимірюваньє відхиленням результатів вимірювання від істинного значення вимірюваної величини. Знання точності вимірів – обов’язкова умова, і тому в задачу вимірів входить не тільки перебування самої величини, а й оцінка допущених при цьому погрішностей ( помилок).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Методи та методичне забезпечення спортивної метрології	\|	Контроль в фізичному вихованні та спорті

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.