ІУ. Осмотичний і онкотичний тиски. Регуляція сталості осмотичного тиску.

Білки плазми.

ІІ.Основні фізіологічні константи крові.

До фізико-хімічних властивостей крові відносять:

1.Осмотичний тиск крові – 7,5 атм;

2. Реакцію крові – рН =7,36-7,4;

3. Щільність крові (густина) – вища від щільності води за рахунок розчинених у ній речовин. Густина плазми становить 1,025-1,034 г/см3, цільної крові – 1,05-1,06 г/см3, еритроцитів – 1,09 г/см3.

4. В’язкість крові – 5,0 (визначається відносно в’язкості води=1). В’язкість визначається тертям крайніх шарів плазми до стінки судин. Збільшує в’язкість крові вміст еритроцитів, білкових молекул. За рахунок в’язкості кров створює опір кровотоку.

ІІІ. Плазма. Плазма містить 90-92% води і 9-10% сухого залишку (органічні і неорганічні речовини). Вода постійно оновлюється ( за одну хвилину 70% води). Обмін води між плазмою і міжклітинним простором здійснюється у мікроциркуляторному руслі.

Органічні речовини крові:

- білки (альбуміни, глобуліни, фібриноген) – 7,2%;

- глюкоза (3,33 – 5,55 ммоль/л); це єдине джерело для мозку (при концентрації нижче 2,22 ммоль/л у людини виникає гіпоглікемічна кома – втрата свідомості, порушення кровообігу і дихання).

- амінокислоти;

- ліпіди;

- гормони;

- вітаміни;

- продукти проміжного обміну, сечовина, сечова кислота.

1. Альбуміни у руслі крові містяться тривалий час (10-15 діб). Їх функції: 1) транспортна функцію (тому що мають сумарно велику площу поверхні), 2) Резервні білки для утворення амінокислот; 3) створюють онкотичний тиск (обмін води між тканинами) – для регулювання об’єму крові( регулюють ОЦК та інтенсивність утворення сечі).

2. Глобуліни – група білків, яка поділяється на фракції: альфа, альфа, бета, гама-глобуліни. Циркулюють глобуліни 5 діб. Їх функції: 1) транспортна – альфа-глобуліни переносять ліпіди, тироксин, гормони наднирників, мідь; бета-глобуліни – залізо, гем, ліпіди,

2) захисна – гама-глобуліни є антитіла.

3. Фібриноген – найбільший білок плазми. Його функція – зсідання крові й припинення кровотечі.

Білки плазми мають буферні властивості (підтримують рН крови), забезпечують артеріальний тиск (внаслідок в’язкості), заважають осіданню еритроцитів, підтримують в’язкість крові (підтримують тиск в судинах).

Неорганічні речовини крові.

Мінеральні речовини становлять 0,9 % маси плазми. Тут переважно містяться натрій, калій, кальцій, хлор,НСО3 -,НРО4 2-. Деяких речовин знаходиться незначно – це мікроелементи (мідь, залізо). Більшість мінеральних речовин постійна, їх рівень регулюють гормони (кальцій).

Осмотичний тиск – основан на осмосі (протягування деяких речовин до себе води) і дорівнює 7,5 атм. Осмотичний тиск (сила, з якою розчин спрямовується до речовини) визначається концентрацією розчинених молекул. 96% загального осмотиску плазми припадає на частку неорганічних електролітів (солей), серед яких основна роль належить NaCl (60-80%). У клінічній практиці використовують переливання кровозамінників. Для цього використовують ізотонічні (фізіологічні) розчини. Найпростіший кровозамінник – 0,9 % розчин натрію хлориду, який створює осмотиск, близький до 7,5 атм. Розчин, осмотиск якого перевищує осмотиск плазми, зветься гіпертонічним, а, якщо має менший осмотиск – гіпотонічним.

Онкотичний тиск – це частина осмотичного тиску, який створюється органічними речовинами плазми (білками). На білки плазми припадає 0,03-0,04 атм (25-30 мм рт.ст.) тиску. Завдяки вищому онкотичному тиску в крові утримується вода.

Осмотиск і онкотиск забезпечують водний обмін між середовищами організму, впливають на обмін води між плазмою крові і клітинами крові.

При порушенні осмотиску або онкотиску у плазмі змінюються функції клітин крові і тривалість їх життя. Так, при зниженні осмотиску вода буде надходити у клітини крові, виникає розрив оболонок клітин (осмотичний гемоліз). При підвищенні осмотиску вода виходить із клітин – зморщування клітин.

Регуляція осмотиску.

1) Активність біосинтезу білків в печінці;

2) Робота органів виділення – нирки, потові залози.

При ураженні нирок порушується виведення білків, виникають набряки тканин.

У. Кислотно – основний стан крові. Буферні системи. Види. Механізми функціонування.

Реакція крові (рН) зумовлена співвідношенням в ній водневих і гідроксильних іонів. Реакція крові є слабко лужною. В стані фізіологічного спокою рН арт. крові дорівнює 7,4, а у венозній – 7,36. рН крові жорстко запрограмовано – життя можливе лише при зміщенні у вузькому діапазоні рН: від 7,0 до 7,8. В процесі діяльності клітин у них постійно накопичуються кислі продукти обміну, які зменшують рН. Підтримання сталості рН крові на оптимальному рівні здійснюється певними системами – буферними.

Буферні системи:

1) Буферна система гемоглобіну (гемоглобін-калійна сіль Нв)– найпотужніша, становить 75% буферної місткості крові. У тканинах гемоглобін крові виконує функцію лугу і зв’язує СО2 і Н+, а в легенях – функціонує як кислота, запобігає закисленню крові після виділення з неї вуглекислоти.

2) Карбонатна БС( вугільна сіль Н2СО3, бікарбонат натрію NаНСО3)– утворюється слабкою вугільною кислотою і її сіллю – Na СО3. Якщо додати до такої речовини надлишок NаНСО3 – солі сильної кислоти, то вона витіснить слабку кислоту з її сполук і з лугу. В розчині залишається слабка кислота і сіль сильної кислоти. Якщо до буферної системи додати лугу, то утворюється сіль слабкої кислоти і вода. Тому в обох випадках зменшується відхилення активної реакції.

3) Фосфатна буферна система (одноосновний NаН2РО4 і двохосновний фосфат натрію Nа2НРО4) – утворюється дигідрофосфатом (NаН2РО4) і гідрофосфатом (NаНРО2). Перша сполука поводить себе як слабка кислота, друга – як луг.

4) Буферна система білків – зумовлена наявністю в їхньому складі кислотних і лужних груп. Тому в кислому середовищі білки дисоціюють як луги, зв’язуючи водневі іони, а в лужному зв’язують іони гідроксилу.

Збереженню сталості рН сприяє функціонування легень, нирок, шлунка, кишок, потових залоз. Через нирки та потові залози виводиться надлишок лугів і кислот.

Зміщення рН крові ближче до кислого середовища називають ацидоз, а до лужного – алкалоз.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема: Фізико – хімічні властивості крові.	\|	Тема: Захисна функція крові.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.293 сек.