Тема: Фізико – хімічні властивості крові.

Лекція №1.

План: 1. Поняття про систему крові. Склад і об’єм крові. Основні функції крові.

Гематокритний показник.

2.Основні фізіологічні константи крові.

3. Плазма, склад, роль білків плазми.

4. Осмотичний і онкотичний тиски. Регуляція сталості осмотичного тиску.

5. Кислотно – основний стан крові. Буферні системи. Види. Механізми функціонування.

І. Кров – це різновид сполучної тканини. Вона заповнює кровоносні судини. Складається з міжклітинної речовини – плазми (55-60%) й клітин крові або формених елементів (40-45%). Гематокрит – це співвідношення формених елементів і плазми крові ( у чоловіків 0,41 – 0,53, у жінок 0,36-0,46); він зменшується при анеміях, а збільшується при збільшенні клітин крові (пухлини крові і нирок, дегідратації).

Складові частини крові постійно руйнуються і замінюються новими. Функціонує спеціальна система, де відбувається руйнування і утворення складових частин крові. Кров і кровотворні органи (кістковий мозок, селезінка, печінка, лімфатичні вузли) утворюють цілісну фізіологічну систему – систему крові. В організмі людини кров становить 6 -7, 7 % маси тіла, тобто для дорослої людини це -4,5 – 6 літрів. Об’єм циркулюючої крові у судинному руслі (ОЦК) є однією з констант організму. Проте ОЦК не постійна величина. Він залежить від віку, статі, функціонального стану органів конкретної людини, у новонароджених ОЦК становить 10%, а у період статевого дозрівання поступово досягає рівня, як у дорослих. У людей, які ведуть малорухомий спосіб життя, ОЦК нижчий, а у фізично тренованих, навпаки, вищий від середнього рівня. Так, у спортсменів, здатних витримувати велике фізичне навантаження, ОЦК досягає 10% маси тіла.

У стані фізіологічного спокою по кровоносних судинах циркулює тільки половина всієї крові, а остання знаходиться у депо крові (печінці, селезінці, легенях, судинах шкіри). При нестачі кисню в організмі клітини крові виходять з депо і поповнюють кровоносні судини, підвищуючи цим киснево – транспортну функцію крові. Об’єм крові досить сталий. При крововтрата він швидко вирівнюється внаслідок виходу рідин з тканинного простору в кров, але при значних кровотечах, коли втрачається 1/3 крові, може настати смерть. У цих випадках необхідне швидке переливання крові або рідини, що її замінює.

Оскільки у кров потрапляють усі продукти життєдіяльності організму, а її морфологічний склад залежить від співвідношення процесів утворення і руйнування, то її хімічний і морфологічний склад є одним з найбільш чутливих показників стану організму при виникненні різних захворювань.

Основні функції крові:

Дихальна функція полягає у зв’язуванні і перенесенні 02 від легень до тканини і СО2 – із тканин до легень.
Трофічна функція крові пов’язана із забезпеченням усіх клітин організму поживними речовинами, що надходять із органів травлення або інших органів.
Екскреторна функція – кров транспортує з тканин кінцеві продукти метаболізму до органів виділення.
Терморегуляторна функція – кров несе тепло від енергоємних органів та зігріває органи, що втрачають його.
Забезпечення водно-електролітного обміну: в артеріальній частині більшості капілярів рідина і електроліти надходять у тканини, у венозній – вони повертаються у кров.

Захисна функція – кров забезпечує захист організму від бактерій, вірусів і генетично чужерідних клітин і речовин.
Гуморальна регуляція – кров переносить гормони та інші біологічно активні сполуки від клітин, де вони утворюються, до інших органів та тканин. Цим самим забезпечується хімічна взаємодія між усіма частинами організму.

Перераховані функції крові спрямовані на підтримання гомеостазу організму

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Класифікація нейронів.	\|	ІУ. Осмотичний і онкотичний тиски. Регуляція сталості осмотичного тиску.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.