Внутрішньоособистісні і персональні методи управління конфліктами.

Внутпрішньоособисгпісні методи полягають в умінні правильно організувати свою власну поведінку і висловлювати свою точку зору, не спричинюючи при цьому психологічної захисної реакції збоку опонента. Для вирішення внутріш-ньоособистісних конфліктів важливо:

1) встановити факт цього конфлікту;

__MCE_ITEM__2) визначити його тип і причини;

__MCE_ITEM__3) застосувати відповідний спосіб вирішення.

При цьому слід пам'ятати, що часто для вирішення внутрішньоособистісних конфліктів їх носії потребують психологічної, а іноді й психотерапевтичної допомоги. У табл. 1 наведено форми проявлення внутрішньоособистісних конфліктів, за допомогою яких можна відшукати їх у себе або в інших людей. У табл. 2 запропоновано способи розв'язання внутрішньоособистісних конфліктів.

Таблиця 1.

Форми проявлення внутрішньоособистісних конфліктів

Форма проявлення	Симптоми
Неврастенія	Роздратованість, пригнічений настрій, зниження працездатності, поганий сон, головний біль
Ейфорія	Показні веселощі, вираження радості неадекватно ситуації, "сміх крізь сльози"
Регресія	Примітивні форми поведінки, ухиляння від відповідальності
Проекція	Приписування негативних якостей іншому, необгрунтована критика інших
Номадизм	Постійна зміна місця проживання, роботи, сімейного стану
Раціоналізм	Самовиправдання своїх вчинків і дій
Таблиця 2. Способи розв'язання внутрішньоособистісних конфліктів

Компроміс	Зробити вибір на корись якогось варіанту і приступити до його реалізації
Ухиляння	Ухиляння від розв'язання проблеми
Переорієнтація	Зміна домагань по відношенню до об'єкта, що спричинює внутрішню проблему
Сублімація	Переведення психічної енергії в інші сфери діяльності (заняття мистецтвом, спортом, музикою тощо)
Ідеалізація	Відхід від дійсності, віддавання мріям, фантазіям
Витіснення	Придушення почуттів, прагнень, бажань
Корекція	Зміна "Я-концепції" в напрямі досягнення адекватного уявлення про себе

Для розв'язання внутрішньоособистісних конфліктів конфліктологи пропонують використовувати спосіб: "Я-концепція" - передача іншій особі вашого відношення до визначеного предмета без звинувачень і вимог так, щоб опонент змінив своє відношення і не провокував конфлікт. Цей спосіб допомагає людині утримати свою позицію не перетворюючи іншого на свого ворога. "Я-концепція" може бути корисна в будь-якій обстановці, вона особливо ефективна, коли людина сердита, роздратована, незадоволена. Однак використання цього методу потребує застосування визначених навичок і практики. "Я-концепція" побудована так, щоб дозволити висловити особистості свою думку про ситуацію, що склалася і свої побажання.

Наприклад, прийшовши вранці на роботу ви виявляєте, що хтось перемістив усе на вашому столі. Ви хочете, щоб це більше не повторювалося, але й псувати відносини із співробітниками небажано. Ви заявляєте: "Коли мої папери пересувають на моєму столі, це мене дратує. Мені хотілося б у майбутньому знаходити все так, як я залишаю перед тим, як піти". Методика "Я-концепція" складається з таких елементів: подія, реакція індивіда, бажаний результат для особистості.

Подія. Ситуація, що склалася з урахуванням даного методу потребує короткого об'єктивного описання без використання суб'єктивних і емоційно забарвлених висловлювань. Наприклад, можна так починати фразу: "Коли на мене кричать...", "Коли на моєму столі розкидають папери...", "Коли мені не кажуть...".

Реакція індивіда. Чітке висловлювання, чому вас дратують саме такі вчинки оточуючих допомагає їм зрозуміти вас і підштовхнути до зміни поведінки.

Бажаний результат для особистості. Коли індивід висловлює свої побажання щодо наслідків конфлікту, доцільно запропонувати декілька варіантів рішень, які б задовольняли обидві сторони.

Персональні методи управління конфліктами акцентують увагу на можливостях суб'єкта (керівника) активно протистояти конфліктам і використовувати особистісні(персональні) стилі керівництва (адміністративні, соціально-психологічні та ін.) залежно від стилю керівництва (авторитарного, демократичного, ліберального):

__MCE_ITEM__• використання влади, позитивних і негативних санкцій, заохочення і покарання учасників конфлікту;

__MCE_ITEM__• зміна конфліктної мотивації співробітників за допомогою впливу через адміністративні методи;

__MCE_ITEM__• переконання учасників конфлікту, проведення роз'яснювальної бесіди про значимість безконфліктної поведінки;

__MCE_ITEM__• зміна складу учасників конфлікту і системи їх взаємодії переміщенням людей всередині організації, звільнення;

__MCE_ITEM__• входження керівника в конфлікт у якості експерта або арбітра і пошук згоди шляхом спільних переговорів та ін.

Внаслідок застосування будь-якого з розглянутих методів розробляється рішення, а також прораховуються витрати на його реалізацію. Оскільки вирішення конфлікту пов'язане з подоланням значних емоційних переживань, то будь-яке рішення, крім витрат традиційних ресурсів (інформаційних, матеріальних) передбачає прорахунок витрат необхідної кількості емоційних ресурсів (психологічних, фізичних) для пропонованого виходу з конфлікту.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Міжособистісні методи (стилі) управління конфліктами.	\|	Переговори як універсальний метод розв‘язання конфліктів.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.07 сек.