ІІІ. Автоматизм серця. Провідна система.

Автоматизм – здатність серця ритмічно скорочуватися під впливом імпульсів, які виникають в ньому самому. Серце має типові міозити (посмуговані, скорочувальні) і атипові (виникає і проводиться збудження). Атипові кардіоміоцити – А-КМЦ (пейсмекери або «водії»-клітини, де виникають ритмічні імпульси) згруповані в вузли в певних ділянках міокарда. Вони менші за розміри, ніж типові клітини серця, мають велику кількість взаємно переплетених виростів. В їхній структурі більше саркоплазми і мало міофібрил, мітохондрій, рібосом, слабко виражена Т-система саркоплазматичного ретикулуму. В вузлах, крім міоцитів знаходиться значна кількість нервових клітин і волокон.

Елементи ПС:

1. Синусовий (синусно-передсердний, S-A вузол, вузол Кіс-Флака ) вузол – у місця впадіння верхньої і нижньої порожнистої вен у праве передсердя. Вузол еліпсоподібний, довжиною 10-15 мм, шириною – 4-5 мм. Це – водій ритму, частота розрядів цього вузла близько 70 за 1 хв. Він пригнічує автоматизм усіх ділянок провідної системи, що розташовані нижче.

2. Передсердно-шлуночковий вузол (А-V вузол, антриовентрікулярний)– в товщі міжпередсердної перегородки на межі передсердь і шлуночків. Розмір – 7,5х3,5х1 мм. Тут виникають імпульси з частотою 40-50 за 1хв.

3. Пучок Гіса – проходить по міжшлуночковій перегородці. Він генерує імпульси з частотою 20-30 в 1 хв. Його довжина 12-40 мм, ширина 1-4 мм. Він ділиться на дві ніжки, які переходять в волокна Пуркіньє, які безпосередньо контактують з клітинами скоротливого міокарда.

Кожному відділу провідної системи притаманний автоматизм. При цьому зберігається градієнт автоматизму: зменшення здатності до автоматизму ділянок провідної системи, які більш віддалені від синусо - передсердного вузла.

Автоматичне виникнення збудження міоцитів вузлів пов’язане із спонтанним зменшенням потенціалу сарколем ( довільною діастолічною деполяризацією).

ПД А-КМЦ у синусо-передсердному вузлі.

В А-КМЦ є спеціальні потенціал-чутливі канали. В ході реполяризації мембрани КМЦ , МП досягає 60 мВ. В мембрані КМЦ:

· Відкриваються повільні кальцієві канали, іони Са за градієнтом концентрації повільно входять в клітину,

· Відкриваються повільні натрієві канали і іони Na за градієнтом концентрації повільно входять в клітину,

· Закриваються калієві канали, знижується вихід К з клітини за градієнтом концентрації.

Стан каналів мембрани КМЦ веде до повільного зменшення МП (деполяризація мембрани). Ця деполяризація виникає без дії зовнішнього подразника (автоматично), і коли вона досягає критичного рівня (-45 мВ), виникає пік ПД. Ця частина змін в часі МП клітини, що володіє автоматією, є специфічною для неї і носить назву фаза повільної діастолічної деполяризації, або спонтанної деполяризації.

ІУ. Серцевий цикл. При частоті скорочення серця 75 ударів за 1 хвилину тривалість СЦ становить 0,8 с.

Механічна робота серця полягає в послідовному скороченні і розслабленні м’язових волокон. При цьому змінюється об’єм порожнин і кров нагнітається в судини. Скорочення передсердь і шлуночків називають систолою, а розслаблення – діастолою. Систола і діастола передсердь і шлуночків у нормальних умовах узгоджені між собою і складають єдиний цикл роботи серця. Скорочення міокарда супроводжується змінами тиску крові у порожнинах серця, артеріальних судинах, виникненням пульсової хвилі, звукових явищ тощо.

Розрізняють три фази роботи серця: скорочення передсердь, скорочення шлуночків, загальна діастола.

І. Систола передсердь і діастола шлуночків (0,1 с) – при скороченні передсердь передсердно-шлуночкові клапани відкриваються, і кров поступає в шлуночки ( доводячи об’єм крові в шлуночках до 110-140 мл).

ІІ. Систола шлуночків і діастола передсердь (0,3 с). Скорочення шлуночків починається з їхньої деполяризації, про що свідчить поява –QR комплексу ЕКГ. Скорочення шлуночків викликає підвищення кров’яного тиску. Півмісяцеві клапани аорти і легеневих артерій відкриваються, шлуночки спорожнюються через ці артерії.

Періоди систоли шлуночків:

1) Період напруження шлуночків ( до відкриття півмісяцевих клапанів)-0,08 с:

А) фаза асинхронного скорочення (0,05 с) – оскільки хвиля збудження поширюється по міокарду не відразу, м’язові волокна скорочуються асинхронно (неодночасно)- першими скорочуються кардіоміоцити біля провідної системи. Волокна, які скоротились, розтягують ще не збуджені волокна, що змінює форму шлуночка. Тиск крові у шлуночках у цей час дорівнює нулю.

Б) фаза ізометричного скорочення (скорочення м’язів шлуночків без зміни їхньої довжини)– виникає, коли збудження охоплює увесь міокард шлуночків (0,03 с). Тиск крові в шлуночках різко починає підвищуватись. У цю фазу замикаються передсердно - шлуночкові клапани. Клапани аорти і легеневого стовбура продовжують бути закрити (тому що тиск в цих судинах ще вищий, ніж у шлуночках). Таким чином, порожнини шлуночків закриті (тому що клапані закриті), і кров не дає можливості зменшити їхній об’єм. Фаза триває доти, поки тиск у шлуночках не перевищить тиск у аорті і легеневому стовбурі. Після цього клапани аорти і легеневого стовбура відкриваються і кров із шлуночків проштовхується в аорту і легеневі артерії.

2) Період виштовхування крові із шлуночків(0,25 с) - починається з відкриття клапанів аорти і легеневої артерії:

А) фаза швидкого вигнання (0,12 с) – коли скорочення шлуночків досягає максимального значення (тиск крові 120 мм рт. ст.. у лівому шлуночку і аорті та 25 мм рт.ст. у правому шлуночку і легеневій артеріі),

Б) фаза повільного вигнання (0,13 с)

ІІІ. Діастола шлуночків (0,4 с) – коливигнання крові зі шлуночків

завершується:

А) Протодіастоліческій період (0,04 с) – до закриття півмісяцевих клапанів.

Б) Період ізометричного розслаблення (0,08 с) –коли всі клапані закрити. Після спорожнення шлуночки розслаблюються, півмісяцеві клапани закриваються зворотнім током крові в судинах. Серце залишається в фазі спокою до тих пір, доки кров, яка заповнює передсердя, не натисне на атріовентрикулярні клапани.

В) Період наповнення шлуночків - відкриваються атріовентирикулярні клапани і кров надходить з передсердь у шлуночки. Повністю шлуночки наповнюються кров’ю під час систоли передсердь.

В працюючому серці діастола передсердь частково співпадає з діастолою шлуночків - це називається пауза. В період паузи передсердя наповнюються кров’ю. За паузою йде систола передсердь.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ІІ. Фізіологічні властивості міокарда.	\|	У. Систолічний та хвилинний об’єм серця.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.