• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Друковані медіа

До друкованих мас-медіа слід віднести такі:

1) газети;

2) журнали;

3) книги;

4) бібліотеки.

Слід визначити кожний із видів друкованих мас-медіа.

Як повідомляє електронна енциклопедія «Вікіпедія», газетою (від італ. Gazzetta — назва дрібної монети) прийнято називати «щоденне, щотижневе або двотижневе періодичне видання у формі складених аркушів; містить новини і коментарі».

Інші дослідники вважають, що газетою є«періодичне видання з постійною назвою, що виходить через певні, короткі проміжки часу, містить офіційні документи, оперативну інформацію і матеріали з актуальних громадсько-політичних, наукових, виробничих та інших питань, а також літературні твори, фотографії та рекламу».

Слід врахувати те, що газети «набули комерційну цінність після винаходу друкування, почали випускатися в Німеччині в 1609, в 1616 у Нідерландах. У 1622 з'явилася перша газета англійською мовою («Віклі ньюс» англ. «Weekly News» — «Щотижневі новини»), редакторами були Ніколас Бурн і Томас Арчер», як повідомляє автор «Вікіпедії».

Історики констатують факт того, що «вдосконалення поліграфії, винахід парового верстата в 1814, роторної машини в 1846 у США та в 1857 в Англії, газетного паперу (зробленого з дерев'яної пульпи, технологія стала використовуватися в Англії в 1880-х) і підвищення грамотності збільшило випуск газет. Після появи комп'ютерних технологій вартість виробництва газет зменшилася».

За видами і типами газети розподіляють за такими критеріями:

· за принципом територіального поширення та охопленням аудиторії — загальнонаціональні, регіональні (республіканські, обласні, крайові), місцеві (міські, районні), внутрішньокорпоративні (звернені до співробітників певної організації);

· за тематикою — ділові, загальнополітичні, галузеві, рекламно-інформаційні, розважальні, змішані; також за віковим принципом — дитячі, молодіжні газети, газети для пенсіонерів і тд.;

· за періодичністю — щоденні (ранкові або вечірні), щотижневі, щомісячні;

· за форматом — A4, Берлінер, A3, A2;

· за стилем оформлення — кольорові, чорно-білі і чорно-білі з кольоровими вставками;

· за вартістю — платні та безкоштовні.

Електронна енциклопедія ідентифікує особливості газет, до яких відносять декілька.

Мобільність — газету можна читати як вдома, так і в будь-якому іншому місці;

Загальнодоступність — газета призначена для невизначеного кола осіб, читачем її може стати будь-яка людина;

Періодичність — газета належить до періодичних видань, що виходять у світ за встановленим видавцем графіком. За цією ознакою газети діляться на щоденні, щотижневі, щомісячні (рідко). Існують газети виходять два або три рази на тиждень, два рази на місяць тощо Існують також ранкові та вечірні газети;

Офіційність — багато рішення (розпорядження, закони тощо) владних органів усіх рівнів вступають в силу тільки після їх офіційного опублікування в газеті або іншому друкованому органі.

Журналами, на думку авторів енциклопедії, пропонується називати

Журнал — (фр. journal) — друковане періодичне видання. Поряд з газетою, журнал є одним з основних ЗМІ і пропаганди, впливає на громадську думку, формуючи її відповідно до інтересів певних ідеологічних груп, суспільних класів, політичних партій і організацій.

Часописи і технічний прогрес.

Часописи капіталістичної доби швидко вбирали і використовували нові технічні досягнення. В 19 ст. до створення ілюстрацій залучили літографію, віднайдену Алоїсом Зенефельдером у 1796 році. Пізніше додадуть усі різновиди фотомеханічних засобів, офсет тощо.

З появою технологій комп'ютерної верстки і розповсюдженням комерційних друкарень з можливістю повнокольорового друку в Україні кінця XX почала XXI століття, журнали стали основним рекламоносієм товарів класу «преміум». Журнали як правило, адресовані до конкретної аудиторії читачів.

В Україні, як зрештою і у світі журнали були одним з основних видів ЗМІ протягом XIX і XX сторіччя. Нині під впливом зростання нових технологій передачі інформації, зокрема Інтернету, журнали почали відмовлятись від паперових версій і виходячи тільки в електронному вигляді. Так наприклад вирішили робити видавці журналу Лайф.

Різновиди журналів (часописів)

Журнали, як і газети, поділяються на декілька типів:

· за періодичністю виходу — переважно не буває щоденних журналів, а щотижневі і щомісячні, деякі виходять навіть раз на кілька місяців;

· за форматом;

· за тематикою — літературні, мистецькі, наукові, науково-методичні (Комп'ютер у школі та сім'ї), сатиричні, релігійні, політичні тощо;

· за характером, по характеру подачі інформації;

· пов'язані з фахом (Бібліотекар, Робітниця, Бджільництво тощо)

· орієнтовані на певний вік (Юний натураліст, Юний художник, Юний технік, Студентський меридіан, Техніка - молоді).

Часописи, що висвітлюють діяльність якихось організацій — культурних, релігійних (Кур'єр ЮНЕСКО, Культурно-просвітницька робота, Уральський слідопит, Новий світ мистецтва, Столиця і садиба).

Особливості журналів.

Через те, що журнали виходять в світ рідше, ніж газети, вони відрізняються більш низькою оперативністю подачі інформації, зате у них більше можливостей для докладного аналізу подій, роздумів, підведень підсумків тощо.

Книга – ще один із видів друкованих мас-медіа.

Книгою прийнято називати, як вважають автори електронної енциклопедії «Вікіпедія», «письмовий запис, неперіодичне видання у вигляді зброшурованих аркушів друкованого матеріалу, набір письмових, друкованих, ілюстрованих або порожніх аркушів, виготовлених з паперу, пергаменту або іншого матеріалу, як правило, скріплених з одного боку. Сторони аркуша називаються сторінками.

Книга, виготовлена в цифровому вигляді, називається електронною книгою. Озвучену й записану на матеріальний носій книгу називають аудіокнигою (звуковою книгою, книгою вголос).

Автори енциклопедії наводять декілька визначень книги. Отже, книгою вважається:

· компактне видання — на відміну від журналу, це може бути великий літературний твір, колекція дрібних творів, словник, монографія, підручник, посібник, документ або набір документів, альбом, атлас та ін.;

· прозовий твір, синонімом роману — більший твір ніж оповідання, новела або есе;

· колекція дрібних прозових творів, редакційно об'єднаних певною темою та загальною композицією, також збірка думок, листів, заміток, статей тощо.

У бібліотечній термінології книгою автори енциклопедії пропонують називати:

· публікації більш як на 48 сторінок — менша публікація вважається брошурою;

· кожна одиниця зберігання бібліотечного фонду у твердій палітурці — в тому числі ноти, географічні карти, підшивки періодичних видань тощо.

Типи книг

На думку дослідників, за змістом книги можна поділити на художні та нехудожні. Ні в якому разі не варто обмежуватися цією класифікацією, але це поділ, який можна знайти в більшості колекцій, бібліотек та книгарень.

Художні книги

Багато, вважають історики, книг, опублікованих сьогодні, містять вигадані історії. Вони частково або повністю не відповідають дійсності та є фантазійними. Історично виробництво паперу вважалося дуже дорогим, щоб бути використаним для розваг. Але підвищення глобальної грамотності і удосконалення технології друку призвели до збільшилося видання книг з метою розваг.

Більшість художніх книг можна додатково класифікувати за жанром:

· роман — літературний жанр, великий за обсягом, складний за будовою епічний твір, у якому широко охоплені життєві події, глибоко розкривається історія формування характерів багатьох персонажів;

· повість — епічний прозовий твір (рідше — віршований), який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням;

· оповідання — невеликий прозовий твір, сюжет якого заснований на певному (рідко кількох) епізоді з життя одного (іноді кількох) персонажа;

· есе — невеликий за обсягом прозовий твір, що має довільну композицію і висловлює індивідуальні думки та враження з конкретного приводу чи питання і не претендує на вичерпне і визначальне трактування теми; це жанр, який лежить на перетині художньої та публіцистичної (часом науково-популярної) літератури;

· комікс — послідовність малюнків, зазвичай з короткими текстами, які створюють певну зв'язну розповідь.

Нехудожні книги пропонується класифікувати на такі:

· довідник — упорядкований предметний матеріал, книга, що містить узагальнені, стислі впорядковані відомості з певних галузей науки;

· енциклопедія — тип довідника, що містить сумарну інформацію з усіх галузей знань або з конкретної галузі;

· словник — книга, в якій в алфавітному чи тематичному порядку подано слова, їх етимологію, значення та іншу інформацію;

· монографія — це наукова праця у вигляді книги з поглибленим вивчанням однієї або декількох (тісно пов'язаних між собою) тем;

· підручник — книга, у якій системно викладено інформацію з певної галузі знань і яку використовують в системі освіти на різних рівнях, а також для самостійного навчання;

· посібник — навчальне видання, яке доповнює або частково замінює підручник у викладі навчального матеріалу з певного предмета, курсу, дисципліни або окремого його розділу.

Читайте також:

1. Види тактик взаємодії медіатора з опонентами
2. Вставка об'єктів мультимедіа
3. Друковані та електронні джерела знань для викладання психології.
4. Електронні (інтернет) мас-медіа
5. Жанри мультимедіа продукту
6. Засоби, що впливають на еферентну іннервацію (переважно на периферичні медіаторні системи).
7. Кіно (кінофільм) як мас-медіа
8. Класифікація препаратів медіаторної дії
9. Лекція 4. Медіація як найпоширеніша форма відновного правосуддя.
10. Лекція №10. Медіація як форма вирішення конфліктів.
11. Логіко-структурний аналіз конфлікту в мас-медіа. Чотири види конфліктів за В. Різуном. Причини медіаконфліктів.

Переглядів: 4172