Операції над файлами

Організація зберігання файлів

Сучасні файлові системи ЕОМ призначені для обслуговування великої кількості файлів і більше, тому роль механізмів обліку в складі файлової системи дуже важлива. У цей час загально прийнятим прийомом реалізації механізму обліку файлів є відомість всієї облікової інформації про розташування файлів в одній таблиці, яка називається каталогом. Каталог – це довідник файлів і каталогів з посиланням на їх розташування.

Сучасні файлові системи працюють із каталогами, які мають дерево подібну структуру, при цьому розрізняють так званий головний кореневий каталог і підлеглий каталог. Кореневий каталог розміщується так, що його місце завжди відомо файловій системі. Він містить ідентифікатори і адреси розміщення файлів і каталогів, що зберігаються у даному томі зовнішньої пам’яті. Використовуючи дані, які перебувають у кореневому каталозі файлова система здійснює доступ до файлу, або вкладеного каталогу. Кожному файлу дається ім’я, розширення імені файлу, що записуються праворуч від імені і відділяється від нього крапкою. Повне ім’я файлу, що містить ім’я і розширення записується як ідентифікатор у каталог файлів. Поряд з іменем і розширенням файли можуть відрізнятися одним від одного і іншими х-ками.

Для ефективного керування файлами потрібно також кілька блоків структурованих даних, головним з яких є блок керування файлом, називаний також дескриптором файлу. Дескриптор файлу містить різні дані необхідні для виконання операцій з файлами. Наприклад атрибути файлу, дату і час створення файлу, розмір файлу, розмір запису і т.д. Дескриптор файлу може зберігатися як разом із файлом, так і в каталозі файлів.

У багатьох ОС операції над файлами мають багато спільного. Спільні операції над файлами можна розділити на 3 групи:

- операції над файлами як над єдиним цілим

- операції для обміну даними між файлом і програмою, яка ініціює об’єм

- службові операції

До першої групи відносять наступні файлові операції:

- відкриття файлу

- закриття файлу

- копіювання файлу

- об’єднання файлів

- переміщення файлу

- видалення файлу

Операція відкриття і закриття файлу є найбільш важливими серед операцій першої групи. Для процесу, який бажає працювати з файлом, файл виступає як ресурс, який необхідно одержати перш ніж почати з ним працювати. Тому користувач зобов’язаний виконати операцію відкриття файлу у своїй програмі, перш ніж почати виконувати з файлом деякі припустимі дії. Дії по відкриттю файлу пов’язані із проведенням підготовчих робіт у складі файлової системи до подальшого взаємообміну між даними і програмами, або по керуванню файлу. Одним із основних являється дії по підготовці до пересилання інформації, які здійснюються засобами програмного або апаратного каналу. Щоб скласти програму для роботи каналу система повинна мати інформацію про відповідні характеристики файлу, що відкривається. Насамперед необхідно знати його місце розташування. Тому якщо файл каталогізований, то здійснюється звертання до системи каталогів, знаходиться і зчитується необхідна інформація про файл. Якщо його нема. то система видає про це повідомлення. Характерним прийомом застосованим при відкритті файлу є копіювання облікової інформації про нього каталогу або з дескриптора файлу в деяку структуру даних, розташовану в первинній пам’яті. Це дозволяє надалі оперативно працювати з обліковою інформацією при організації доступу до файлу без багаторазового звертання до зовнішньої пам’яті. Операція закриття файлу протилежна за змістом, її призначення – розірвати існуючий зв’язок між файлами і відповідною програмою.

До другої групи відносяться наступні операції над файлами:

- читання складових елементів файлу

- запис складових елементів файлу

Якщо файлова система підтримує файли з різною структурою, то команди запису й читання будуть різними по формі й змісту. Можна використовувати асинхронний і синхронний способи доступу до даних. Синхронний спосіб можливий тільки у випадку, якщо файл має послідовну структуру. Після видачі запиту, реалізованого у вигляді макрокоманди на введення або виведення одного логічного запису, програмний процес переводиться системою в примусовий стан очікування. Перевід програмного процесу назад в активний стан ОС виконує тільки тоді, коли файлова система закінчить пересилання даних між файлом і зазначеною в макрокоманді областю первинної пам’яті.

При асинхронному способі файлова система після сприйняття запиту від програмного процесу на введення \ виведення даних передає керування програмного процесу без переводу його в стан очікування. Разом з тим файлова система надає програмному процесу засоби для наступної перевірки закінчення операції вводу \ виводу. Використовуючи асинхронний спосіб можна працювати з будь-якою структурою файлів припустимою файловою системою.

Склад операцій, що становлять третю групу у різних файлових системах різний. Наприклад, до цієї групи відносяться операції по перейменуванню файлів. зміні атрибутів файлів, керування правами доступу до файлів, створенню і видаленню каталогів. До цієї групи можна віднести операції, що забезпечують перегляд і печать вмісту каталогів і файлів, пошуку файлів і каталогів по дереву каталогів.

ЛЕКЦІЯ 8

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Організація файлів	\|	Загальна модель файлової системи

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.009 сек.