Суть поняття “трудове виховання”.

План.

Тема 12. ОСОБЛИВОСТІ ПРОЦЕСУ ТА ЕТАПИ ТРУДОВОГО ВИХОВАННЯ, ЙОГО ПРИНЦИПИ

Лекція № 12

Контрольні питання

1. Основні принципи сталого розвитку суспільства відповідно
до програми «Порядок денний на XXI століття».

2. Які існують форми міжнародного співробітництва?

3. Охарактеризуйте найважливіші міжнародні документи.

4. Розкрийте значення і роль громадських екологічних організацій у системі охорони навколишнього середовища.

5. Поясніть, у чому відмінності між неформальною і формальною екологічною освітою.

6. Що таке екологічна культура та які шляхи її формування?

7. Розкрийте історію міжнародного екологічного співробітництва.

8. Які снують механізми реалізації екологічної культури?

9. Поясніть принципи реалізації системи екологічної освіти?

1. Суть поняття трудового виховання, його завдання.

2. Складові частини трудового виховання.

3. Принципи трудового виховання.

4. Характеристика методів і форм трудового виховання.

5. Предметно-перетворювальна діяльність як основа трудового виховання школярів.

"Праця створила саму людину" - ці відомі слова Ф. Енгельса показують значення праці в житті людини. Усе, що має людина, усе, що ставить її над твариною, - усе це наслідки праці людини. У зв'язку з цим праця повинна зустрічати з боку людини повагу. Ставлення людини до праці залежить насамперед від виховання, які приклади дають дитині її батьки, вихователі, учителі, з якими людьми зустрічається вона на своєму життєвому шляху.

Сучасне виробництво характеризується тим, що тут відбувається досить диференційований поділ праці між окремими спеціалістами. Кількість професій і спеціальностей, які існують у різних галузях народного господарства, вимірюється тисячами. Усі професії потрібні, усі вони почесні, проте популярність їх серед учнів далеко не однакова. На першому місці стоять професії, які підлітки ще з дитинства пов'язують з романтикою подвигу. Це професії космонавта, лікаря, льотчика та ін. При цьому вони, як правило, не мають справжнього уявлення про зміст професій, про їхні буденні сторони. Водночас частина молоді ставиться зневажливо до масових виробничих професій. Таке становище пояснюється певної міри неправильним або недостатнім трудовим вихованням з боку батьків, школи, тим, що досить часто наша преса, радіо, телебачення та інші засоби інформації недооцінюють значення трудового виховання.

Важливе місце в системі заходів, спрямованих на підвищення ролі робітничих професій, повинно займати трудове виховання. Воно відбувається безперервно: в сім'ї, у процесі навчання, під час перегляду кінофільму та ін., бо все життя насичене працею і на кожному кроці дітям доводиться спостерігати ставлення людини до праці.

Найбільшого ефекту можна досягти тоді, коли трудове виховання проводиться за продуманим планом, в якому враховано індивідуальні особливості дитини. Найкращі умови для цього створюються в сім'ї і в процесі навчання, бо тут можна забезпечити систематичний планомірний вплив на дітей. Навчання повинно виховувати. Це один з принципів навчання в радянській школі. Для трудового виховання найкращі умови створюються в процесі трудового навчання. Трудове виховання проводиться тут у процесі безпосереднього залучення учнів до суспільне корисної, а на заключному етапі - до продуктивної праці. У процесі трудового і навчання діти спілкуються з робітниками і колгоспниками, допомагають їм виконувати державні завдання.

Центральним завданням трудового виховання є виховання позитивного ставлення до праці, яке забезпечується певними рисами характеру, що піддаються формуванню в процесі навчання, зокрема в процесі трудового навчання. До таких рис характеру належать почуття колективізму, відповідальності за доручену справу, критичної самооцінки, свідомої дисципліни та ін. Ці та деякі інші риси характеру 1 потрібні учням так само, як фахові знання і вміння.

Виробничий та технологічний процеси зв'язують між собою сотні і тисячі учасників виробництва. І хоч якою малою не була б участь кожного з них у загальному обсязі роботи, проте від неї залежить успіх усього колективу. У таких умовах почуття колективізму повинно стати невід'ємною якістю кожного, хто бере участь у суспільному виробництві.

Сучасна промисловість характеризується високими вимогами до точності продукції, швидкими темпами обробки. Усе це ставить підвищені вимоги до самоконтролю, уміння критично проаналізувати результати своєї роботи. Саме тому на підприємствах поширений рух за звання "майстер - золоті руки", найбільш кваліфікованим робітникам надається право ставити своє особисте клеймо, тобто їхня продукція звільняється від перевірки відділом технічного контролю.

Такі заходи заохочують робітників до самооцінки своєї виробничої діяльності. Сприяти цьому повинно і трудове виховання. Надзвичайно велике значення для розвитку суспільного виробництва має відома виробнича дисципліна. Порушення виробничої дисципліни призводить, як правило, до зниження якості продукції, зменшення її кількості, а в ряді випадків - до травмування. Вимоги трудової дисципліни пов'язані з властивостями оброблюваних матеріалів, особливостями устаткування, режимом роботи тощо. Отже, вимоги трудової дисципліни завжди глибоко обґрунтовані і учасники виробництва повинні це усвідомлювати.

Нині кожний учасник виробництва повинен відчувати свою відповідальність. Це мас позначатися на його ставленні до суспільної власності, виявлятися в бережливому ставленні до устаткування, у прагненні заощадити оброблювані матеріали, електроенергію та ін. Якщо таке ставлення характеризує не окремих учасників виробництва, а є типовим, воно набуває великої сили, стає значним джерелом підвищення продуктивності праці.

Невід'ємною рисою сучасного підприємства є висока культура праці.Вона починається з зовнішнього вигляду учасників виробництва і закінчується високими естетичними вимогами до інструменту, обладнання, продукції. Культура праці включає вміння виконувати трудові завдання без зайвих, непродуктивних витрат часу. Цього досягають в результаті правильної організації робочого місця, застосування заготовок оптимальної форми, раціональної організації постачання робочого місця та інших заходів.

Отже, виховання позитивного ставлення до праці повинно базуватися на формуванні певних рис характеру, які визначаються вимогами сучасного виробництва.

Умови, від яких залежить ефективність трудового виховання:

Вище вже було сказано, що запланована праця дає найбільший виховний ефект. При цьому враховують умови, які, як показує досвід роботи шкіл, значно впливають на процес трудового виховання. До них належать посильність праці, усвідомлення її важливості, творчий характер, суспільне корисна спрямованість і колективність.

Коли мова йде про посильність праці,треба мати на увазі посильність її у фізичному і розумовому аспектах. Якщо виходити з завдань трудового виховання, то доводиться враховувати, що завдання як надто складні, так і надто прості однаково негативно позначаються на трудовому вихованні. Непосильні завдання породжують невір'я в свої сили, завдання занадто прості - самовпевненість. Тільки завдання, які приховують фізичні і розумові можливості учнів, стимулюють їх до застосування набутих знань і вмінь, до творчих пошуків, спонукають до подолання труднощів, сприяють гартуванню волі.

Виховний ефект праці залежить значною мірою від того, наскільки свідомовона виконується. Учні повинні усвідомлювати свої трудові завдання за змістом і метою. Про вплив мети трудового завдання на трудове виховання мова йтиме далі. Що ж до усвідомлення змісту, то тут можна навести такий приклад.

На будь-якій деталі, на виробі в цілому, як правило, не буває зайвих елементів (фасок, отворів та ін.), бо утворення їх потребує затрати часу і коштів. Кожний елемент деталі має певне призначення. Якщо фаску буде знято під іншим кутом, ніж передбачено рисунком, то спряжені деталі щільно не прилягатимуть одна до одної. Проте учень може цього не знати і поставитись до виконання завдання без належної уваги. Щоб цього не було, треба провести відповідне інструктування. Виховний ефект у даному разі полягатиме в тому, що усвідомлення трудового завдання сприятиме вихованню трудової або, точніше, технологічної дисципліни.

Поряд із свідомістю велике значення для трудового виховання має творчий характер праці.Підбираючи завдання відповідної складності, вчитель праці залучає учнів до вдосконалення конструкції виробу, технологічного процесу обробки, операції праці. При цьому їм доводиться вносити пропозиції, спираючись на свій опит, застосовувати свої знання і вміння в нових умовах.

У процесі трудового навчання учням доводиться виконувати різні види робіт: виконання навчальних вправ, виготовлення навчальних і суспільне корисних виробів. Виховний ефект робіт різного характеру неоднаковий. Досвідом роботи шкіл, а також спеціальними дослідженнями доведено, що найбільше виховне значення має суспільне корисна, продуктивна праця.Розуміючи, що їхня праця буде корисною, учні намагаються виконати роботу якнайкраще, не шкодуючи сил і часу. Навчальні вправи вони (особливо учні молодших класів) виконують дуже неохоче. Діти не мають ще дальньої перспективи і з задоволенням беруться лише за таку роботу, яка швидко завершується матеріальними наслідками. До роботи на замовлення дитячих садків і ясел, шкільних кабінетів учні беруться з великою охотою. Ще більшою популярністю користуються роботи на замовлення промислових і сільськогосподарських підприємств, а також роботи, які виконуються І безпосередньо на підприємствах. Застосовуючи різні виховні прийоми, тут можна добитися глибокого розуміння учнями ролі матеріального виробництва в житті нашого суспільства.

Нарешті, спиняючись на основних умовах, від яких залежить ефективність і трудового виховання, слід підкреслити колективний характер праці.Установлення трудових взаємин між учнями відкриває додаткові можливості для трудового виховання. Створюються такі умови, коли ніхто не може залишатися байдужим до ледарів, бо результати роботи кожного позначаються на наслідках роботи колективу н цілому. Сильніші учні починають допомагати слабкішим, а відповідальність останніх набагато зростає. Учні переконуються в тому, що від організації колективу, його єдності значною мірою залежить успіх у роботі, починають поважати колектив, розуміти його реальну силу. Колективні рішення стають поступово обов'язковими і виконуються неухильно всіма членами колективу. Це виховує в учнів свідому дисципліну, повагу до товаришів.

Трудове виховання – процес залучення школярів до різноманітних педагогічно організованих видів суспільно корисної праці з метою передання їм певного виробничого досвіду, розвитку в них творчого практичного мислення. Працьовитості й свідомості людини праці.

Трудове виховання визначається багатьма факторами, а в школах здійснюється системою засобів, які охоплюють всі знання навчально-виховної роботи, а також зовнішньою діяльність школярів, родинне суспільство, виробничі колективи і засоби масової інформації.

Трудове виховання – складова частина виховання, направлена на виховання зацікавленого відношення до праці, психологічну і практичну підготовку підростаючого покоління до участі в створенні матеріальних і духовних цінностей. Праця – чинник розумового і фізичного розвитку, засіб пізнання світу; доцільна діяльність людини, направлена на створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення потреб суспільства.

Завдання трудового виховання:

формування відповідального відношення до праці, до праці як потреби;
формування психологічної і практичної готовності трудитися;
виховання умінь і навиків колективної і індивідуальної праці;
привиття інтересу до науки, техніки, культури, виявлення схильностей і здібностей;
виховання свідомої дисципліни і дисциплінованості.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Складові частини трудового виховання.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.059 сек.