Опис постановки задачі (ОПЗ) технічного проекту

Опис алгоритму розв’язання задачі.

Послідовність розробки опису постановки задачі (ОПЗ) та використання типових проектних рішень (ТПР) і пакетів прикладних програм (ППП).

Опис постановки задачі (ОПЗ) технічного проекту.

План

Опис постановки задачі та її розробка

Лекція №12

Література:

1. Рогач І.Ф., Сендзюк М.А., Антонюк В.А. Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах: Навч. посібник.- 2-ге вид., перероб. і доп.- К.: КНЕУ, 2001.-239 с.

Опис постановки задачі — ОПЗ (комплексу задач) є елементом технічного проекту.

У разі машинної та автоматизованої обробки даних обсяг поняття «задача» охоплює:

1) процес машинної обробки даних, тобто безпосереднє розв'язування задачі

машинними засобами;

2) метод розв'язування;

3) процедури підготовки даних до обробки;

4) використання даних, зокрема й для прийняття управлінських рішень.

Організовуючи автоматизоване розв'язування задачі, необхідно прийняти певне і конкретне рішення з перелічених питань, а отже, щоб реалізувати автоматизоване розв'язування задачі, слід насамперед розробити постановку задачі, яка має містити про цю задачу всі необхідні для її автоматизованого розв'язування відомості.

Склад і зміст постановки задачі (комплексу задач) залежать від специфіки останньої та умов розв'язування. Загалом ОПЗ складається з таких основних розділів: 1) характеристика задачі; 2) вихідна інформація; 3) вхідна інформація.

Окрім того, виконується опис алгоритму автоматизованого розв’язування задачі, який може бути включений до ОПЗ як розділ 4-й або викладений окремо.

Іноді ОПЗ містить і розділ «Розрахунок економічної ефективності», де обґрунтовується ефективність розв'язування задачі за допомогою ЕОМ.

Схарактеризуємо стисло кожний розділ ОПЗ.

Розділ 1-й містить інформацію про призначення задачі (комплексу задач); перелік об'єктів, у процесі управління якими розв’язується задача; періодичність і тривалість розв'язування; умови, за яких припиняється розв'язування автоматизованим способом; інформаційні та технологічні зв'язки з іншими задачами (комплексами) АІС; посади осіб і (або) назви підрозділів, які визначають умови та часові характеристики конкретного розв'язання (рішення) та поділ обов'язків між персоналом і технічними засобами в різних ситуаціях розв'язування задачі (комплексу задач).

Розділ 2-й (вихідна інформація) складається з переліку та опису вихідних повідомлень (тобто форм відомостей, відеограм, відеокадрів тощо) та переліку й опису структурних одиниць інформації вихідних повідомлень.

Опис вихідних повідомлень має вигляд таблиці, що містить назву кожного повідомлення, його ідентифікатор, форму подання (документ, відеокадр, сигнал тощо), періодичність і термін видачі.

Описуючи структурні одиниці вихідних повідомлень, зазначають назву одиниці, ідентифікатори вихідних повідомлень, яким вона належить, вимоги до точності обчислення цієї одиниці, її умовне позначення.

Розділ 3-й (вхідна інформація) містить перелік і опис вхідних повідомлень та перелік і опис структурних одиниць інформації вхідних повідомлень, які мають самостійне змістове навантаження.

Під вхідною інформацією розуміють дані, які є необхідними для розв'язування задачі й надходять у вигляді документів і повідомлень різної форми. Опис вхідних повідомлень також задається у вигляді таблиці і містить найменування повідомлення, його ідентифікатор, форму подання, строки й частоту надходження.

Опис структурної одиниці вхідного повідомлення складається з її найменування, потрібної точності числового значення та вказівки щодо джерела відповідної інформації (повідомлення, яке містить цю одиницю).

2. Послідовність розробки опису постановки задачі (ОПЗ) та використання типових проектних рішень (ТПР) і пакетів прикладних програм (ППП)

ОПЗ розробляється в такій послідовності. Якщо техніко-економічна суть задачі є зрозумілою, то розробку починають із визначення вихідної інформації розв'язуваної задачі, опису змісту та форми вихідних повідомлень і способів їх подання, визначення реквізитів та носіїв вихідних даних.

Після встановлення вихідних даних визначають необхідні вхідні дані та розпочинають розробку алгоритму розв'язування задачі — послідовності правил отримання вихідних даних на підставі вхідних. На підставі розробленого алгоритму визначається також інформація для зберігання та нагромадження. На закінчення відпрацьовується система внесення змін до інформації задачі.

Щоб перевірити правильність алгоритму, розробляють контрольний приклад, використовуваний також для забезпечення від-лагодження програм і їх тестування під час експлуатації.

Практика показує, що найкращий контрольний приклад — це приклад, побудований на реальних даних. Проте скористатися таким прикладом можна не завжди через відсутність потрібних реальних даних або через те, що їх забагато (у такому разі відлагодження програми дуже ускладнюється й сповільнюється) чи наявні реальні дані не повністю відбивають усі можливі варіанти розв'язування.

ОПЗ істотно спрощується, коли для її розв'язування використовуються типові проектні рішення — ТПР та пакети прикладних програм — ППП. Тоді фактично розробляється лише розділ 1-й, а в 2-му та 3-му розділах ОПЗ відбувається просте «прив’язування» (добір) потрібних повідомлень ППП (ТПР) або зазначені розділи не розробляються зовсім.

Зауважимо, що специфічні особливості ОПЗ виявляються під час розв'язування задач у діалоговому режимі. Адже потрібно розробляти сценарій діалогу, враховуючи зручність роботи, типи діалогу, форми їх реалізації на ЕОМ і навіть притаманні користувачеві прийоми та звички.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема: Керівництво і лідерство.	\|	Опис алгоритму розв'язування задачі

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.