• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Структура фонду оплати праці.

Література:

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. № 996-XIV.

2. Джога Р.Т. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2001.

3. П.Й.Атамас Основи обліку у бюджетних організаціях: Навч. посібник. – Центр навчальної літератури, 2003.

1. Відрахування із заробітної плати працівників бюджетних ус­танов не мають якихось особливостей порівняно з відрахуваннями із зарплати працівників виробничої сфери. Вони здійснюються на загальних підставах відповідно до чинного законодавства. Усі відрахування поділяють на обов'язкові та добровільні. Останні здійснюють за заявами (згодою) працівників.

До обов'язкових відрахувань належать:

1) прибутковий податок - 15%;

2) єдино вий внесок для працівників, які працюють на підприємствах усіх форм власності та в бюджетних установах і організаціях, у фізичних осіб — підприємців або у самозайнятих осіб на умовах трудового договору, — 3,6 %;

3) для фізичних осіб, що виконують роботи за цивільно-правовими договорами, — 2,6 %;

4) із суми допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності — 2 %;

5) за виконавчими листами суду, приписами нотаріальних органів, рішеннями адміністративних органів про відрахування штрафів, повідомленнями контролюючих органів про накладеш штрафи на посадових осіб, надлишково виплачені суми авансів тощо.

Прожитковий мінімум на працездатну особу з 01.01.2011 року 941,00 грн.

До відрахувань за заявою працівника належать:

1) членські профспілкові внески (1% від суми заробітку);

2) невикористані і не повернуті вчасно підзвітні суми;

3) за товари, продані в кредит;

4) погашення наданих позик;

5) безготівкові перерахування на особові рахунки в банках;

6) безготівкові перерахування внесків за договорами добро­вільного страхування і т. ін.

Суми, відраховані із заробітку за заявами працівників, у біль­шості випадків підлягають перерахуванню відповідним органам, на користь яких проводилося відрахування (магазинові — за това­ри, банкові — за позику, страховій організації — внески і т. ін.)

Згідно із законодавством загальна сума обов'язкових відраху­вань із заробітної плати працівників неповинна перевищувати 20%, а в окремих випадках — 50% суми зарплати, що належить до виплати працівникові.

2. Заробітна плата у більшості бюджетних установ виплачується два рази на місяць: 1) аванс за першу половину місяця; 2) фактич­ний місячний заробіток з вирахуванням суми авансу та відрахувань.

На виплату "авансу складають «Платіжну відомість» (т. ф. № П-53), яка містить такі реквізити: табельний номер, прізвище, ім'я та по батькові працівника, сума авансу, розписка про отримання.

За другу половину місяця розрахунок суми заробітку та відра­хувань здійснюють, як правило, у розрахунково-платіжній відомості або в особовому рахунку, які виконують роль регістрів аналітич­ного обліку. При цьому можуть застосовуватися такі варіанти ана­літичного обліку розрахунків:

1) у «Розрахунково-платіжній відомості» (т. ф. № П-49), яка складається в одному примірнику на підставі даних «Особового-рахунка» (т. ф. № П-54). При наявності великої кількості первин­них документів з обліку виробітку робітників з відрядною опла­тою праці для підрахунку загальної суми заробітку може застосо­вуватися «Накопичувальна картка обліку виробітку та заробітної плати» (т. ф. № П-55) або «Накопичувальна картка обліку заробіт­ної плати» (т. ф. № П-56), дані з яких переносять до особового ра­хунка, а звідти — у розрахунково-платіжну відомість;

2) у «Розрахунковій відомості» (т. ф. № П-50) та окремій «Платіжній відомості» (т. ф. № П-53), за якою виплачується заробіт­на плата. Як і в першому варіанті, можливе використання накопи­чувальних відомостей (т. ф. № П-55 або П-56) і особового рахунка (т. ф. № П-54);

3) у спеціальних документах «Розрахунок заробітної плати» (т. ф. № П-52), які складають на кожного працівника зокрема. Дані з цього розрахунку переносять до особового рахунка і у платіжну відомість на виплату зарплати з каси (т. ф. № П-53);

4) у накопичувальній «Розрахунковій відомості» (т. ф. № П-51) з вкладними аркушами на кожен місяць і окремій «Платіжній відомості» (т. ф. № П-53). Особовий рахунок за цим варіантом не використовують;

5) у накопичувальному «Особовому рахунку — Розрахунко­вому листку», який складають при автоматизації обліку з викорис­танням ЕОМ. При цьому варіанті особовий рахунок складається з накопиченням даних за кожен місяць з початку року і зберігається у бухгалтерії. На його підставі оформляється окрема «Платіжна відомість», а розрахунковий листок з даними про нарахування зар­плати та відрахувань за місяць видається працівникові на руки пе­ред виплатою зарплати;

6) у спеціальних книгах для обліку розрахунків з оплати праці (при невеликій чисельності працюючих) та в окремій платіжній відо­мості. При цьому варіанті книга ведеться за формою розрахунко­во-платіжної відомості, у якій для кожного працюючого відводять окрему сторінку на рік.

У розрахункових (розрахунково-платіжних) відомостях та в особових рахунках відображають суми нарахованої зарплати за видами оплат, усі доплати, премії, допомоги, суми всіх відрахувань і визначають суму до видачі на руки за кожним табельним номе­ром і в цілому за структурним підрозділом чи установою. Для кож­ного виду оплат і відрахувань відводять окрему графу. Підставою для складання розрахунково-платіжної відомості є відповідні до­кументи: накази, табелі обліку відпрацьованого часу, наряди, ви­конавчі листки, листки непрацездатності тощо. Підписують ці до­кументи працівники, які їх склали і перевірили. У централізованих бухгалтеріях платіжні і розрахунково-платіжні відомості склада­ють окремо за кожною обслуговуваною установою. Підписують їх працівник обслуговуваної установи, керівник групи обліку розра­хунків та відповідальний працівник, що склав відомість. На титульному аркуші відомості за підписом керівника установи, при якій створено централізовану бухгалтерію, та головного бухгалтера роб­лять напис про дозвіл на видачу готівки з каси з вказівкою загаль­ної суми і терміну виплати. Оформлена таким чином відомість пере­дасться касиру і є підставою для виплати зарплати працюючим.

Аналітичний облік розрахунків з працівниками з оплати праці за субрахунком 661 ведеться в «Особових рахунках» (т. ф. № П-54), з депонентами за субрахунком 671 — у книзі аналітичного об­ліку депонованої зарплати і стипендій, відрахованих сум із зарпла­ти — за кожною організацією, якій призначені відраховані суми, у картках або в книзі аналітичного обліку розрахунків.

3. Для обліку розрахунків з працівниками за всіма видами опла­ти праці і допомоги за тимчасовою непрацездатністю у плані ра­хунків передбачено пасивний субрахунок 661 «Розрахунки із заро­бітної плати» до синтетичного рахунка 66 «Розрахунки з оплати праці». За кредитом цього субрахунки відображаються нараховані суми, а за дебетом — відрахування, виплати, суми депонованої зар­плати. Суми нарахованої заробітної плати є фактичними видатка­ми бюджетної установи за кодом економічної класифікації видатків 1110 і обліковуються за дебетом рахунків 80, 81 і 82 залежно від того, яким працівникам і за рахунок яких коштів здійснюють нара­хування. Кредитують при цьому субрахунок 661.

Для обліку розрахунків за сумами, відрахованими із заробітної плати працівників бюджетних установ, передбачено субрахунки:

641 «Розрахунки за податками і платежами в бюджет»;

651 «Розрахунки з пенсійного забезпечення»;

652 «Розрахунки із соціального страхування»;

653 «Розрахунки із страхування на випадок безробіття»;

663 «Розрахунки з працівниками за товари, продані в кредит»;

664 «Розрахунки з працівниками за безготівковими перера­хуваннями на рахунки з вкладів у банках»;

665 »Розрахунки з працівниками за безготівковими перераху­ваннями внесків за договорами добровільного страхування»;

666 «Розрахунки з членами профспілки безготівковими пере­рахуваннями сум членських профспілкових внесків»;

667 «Розрахунки з працівниками за позиками банків»;

668 «Розрахунки за виконавчими документами та інші відра­хування» іт. ін.

Бухгалтерські записи на суми нарахованої заробітної плати і відрахування з неї на підставі розрахункових (розрахунково-платі­жних) відомостей відображають у «Меморіальному ордері № 5 — Зведенні розрахункових відомостей із заробітної плати та сти­пендій» т. ф. № 405 (бюджет)..

Основні господарські операції з нарахування заробітної пла­ти, відрахувань та виплати зарплати наведено у табл. 1.

Суми виданої з каси заробітної плати відображають у меморі­альному ордері № 1 за кредитом субрахунка 301, а перераховані за призначенням відрахування із заробітної плати — у меморіальних ордерах № 2 (за кредитом субрахунків 311 і 321) та № 3 (за креди­том субрахунків 313 і 323).

Читайте також:

1. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
2. VІ. План та організаційна структура заняття
3. Адміністративно – територіальний устрій і соціальна структура Слобожанщини у половині XVII – кінці XVIII століття
4. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
5. Акціонерні товариства випускають облігації на суму не більше 25 % від розміру статутного капіталу і лише після повної оплати всіх випущених акцій.
6. Алгоритм формування статутного фонду банку
7. Алкоголізм і безпека праці.
8. Аналіз використання фонду робочого часу.
9. Аналіз оплати праці
10. Аналіз продуктивності праці.
11. Аналіз фонду заробітної плати.
12. АРХІВНІ ДОВІДНИКИ В СИСТЕМІ НДА: ФУНКЦІЇ ТА СТРУКТУРА

Переглядів: 837