• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Свідомість і мова, їх взаємозв’язок

При розгляді цього питання студентам необхідно звернути увагу на співвідношення свідомості, мислення і мови.

Доповнюючи сказане раніше, слід констатувати, що мислення – один із важливих проявів свідомої діяльності людини. “Мислення як активний, цілеспрямований процес, – зазначив Д. І. Дубровський, – здійснюється свідомо, є формою діяльної свідомості”.

Можна погодитися з тим, що еволюція форм мислення зумовлювалася активним спілкуванням людей. Спочатку мислення здійснювалося за допомогою жестів як форми позначення існуючих об’єктів, далі – символічних та знакових жестів, а потім і шляхом словесних, мовленнєвих форм. Не потрібно заперечувати складність розвитку мислення людини, в тому числі й впливу на його формування мови жестів, хоча проблема існування позасловесного мислення значною мірою залишається дискусійною, що теж заслуговує уваги тих, хто вивчає філософію.

Безумовно, понятійне мислення є єднальною ланкою між свідомістю і мовою в процесі їх становлення, вдосконалення і розвитку.

Свідома діяльність людини також неможлива без наявності єдиної системи мислення, мови і мовлення. Мова – це система знаків, яка служить засобом спілкування людей, а “мовлення – це мова плюс думка”. З цього приводу В. А. Звегінцев справедливо зауважував: коли говоримо про проблему взаємовідношення мови й мислення, то маємо справу не з двома, а з трьома величинами – мисленням, мовою і мовленням.

У літературі мова інколи характеризується як форма символічного буття людини. Так, В. А. Канке пише, що мова є символічним виразом у звуковій і письмовій мовленнєвій діяльності психічного життя людини.

Отже, свідомість, мислення і мову потрібно розглядати у взаємозв’язку, не протиставляючи їх у складній системі психіки людини. Очевидно, мова жестів є початковим етапом становлення членороздільної мови, а не особливою стадією мовних стосунків людей. Поява звукових знаків із певним смисловим навантаженням у результаті спілкування людей між собою і навколишнім середовищем свідчила про виникнення свідомості та членороздільної мови.

Звичайно, є чимало звуків, які передають психічний стан людини – сміх, стогін та ін., але вони не є мовою. Особливість природної мови полягає в тому, що вона поєднує звуковий знак і його значення.

Звуковий знак набуває статусу слова, коли він стає способом матеріалізації логічних понять.

Причому одне й теж слово може включати в себе декілька змістових значень. Так, слово “коса” дається для позначення не тільки відповідного знаряддя праці, а й річної та морської піщаної коси і т. ін. Це також свідчить про посередницьку функцію мови між свідомістю, мисленням і навколишнім середовищем.

Таким чином, мова в єдності з мисленням і природним, членороздільним мовленням забезпечують здійснення відповідних функцій свідомості і мови, зокрема комунікативної, означальної, регулятивної функцій спілкування людей. І при наявності такої структурної системи психіки в ході активних зусиль людини світ відображається в її свідомості не пасивно, а у вигляді збуджуючих, цілеспрямованих мотивів діяльності, що й забезпечує процес створення необхідних матеріальних і духовних цінностей, соціальних здобутків цивілізації.

Читайте також:

1. Антиінфляційна політика. Взаємозв’язок інфляції та безробіття.
2. Біосфера, її складові, взаємозв’язок між ними.
3. Взаємозв’язок бюджету з іншими фінансовими планами
4. Взаємозв’язок витрат і доходу. «Хрест» Кейнса
5. Взаємозв’язок економічних і бухгалтерських витрат і прибутку
6. Взаємозв’язок елементів управління
7. Взаємозв’язок етики з іншими науками, що вивчають мораль
8. Взаємозв’язок з освітніми системами інших країн, відповідність вищої освіти України світовому рівню.
9. Взаємозв’язок інфляції та безробіття.
10. Взаємозв’язок корупції та організованій злочинності.
11. Взаємозв’язок між компонентами аудиторського ризику
12. Взаємозв’язок облікових регістрів з показниками звітності.

Переглядів: 3853