МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
А. Оболонки очного яблукаIII. Зоровий аналізатор II. Класифікація аналізаторів I. Поняття про органи чуття і аналізатори СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОРГАНІВ ЧУТТЯ ЛЕКЦІЯ №13. Наука про будову та функції органів чуття називається естезіологія. Органами чуття називають анатомічні утвори, які сприймають енергію зовнішньої дії, трансформують її в нервовий імпульс та передають цей імпульс у головний мозок. Органи чуття лише сприймають зовнішні дії, а вищий їх аналіз відбувається в корі великих півкуль, куди нервові імпульси поступають по нервах, які пов’язують органи чуття з головним мозком. У зв’язку з цим І.П. Павлов (1909 р.) об’єднав органи чуття, нерви, які пов’язують органи чуття з центральною нервовою системою та нервові центри, де відбувається аналіз, синтез отриманої інформації та виникають відчуття в єдину функціональну систему або аналізатор. Таким чином, кожний з органів чуття є частиною аналізатора, який за І.П. Павловим складається з трьох частин: 1. периферична частина, яка сприймає зовнішню дію і трансформує її в нервовий імпульс - рецептор: а) екстерорецептори – разом із допоміжними структурами і утворюють органи чуття; б) інтерорецептори; в) пропріорецептори; 2. провідні шляхи, по яких нервовий імпульс поступає у відповідний нервовий центр: спинномозкові і черепномозкові нерви, аферентні провідні шляхи спинного та головного мозку; 3. нервові центри – проміжні – в спинному мозку та підкірці, вищі – в ядрах кори великих півкуль.
1. зоровий; 2. слуховий; 3. вестибулярний; 4. нюховий; 5. смаковий; 6. шкірний; 7. м’язово-суглобовий; 8. біополя і магнітного поля Землі.
Структура зорового аналізатора відповідає загальній схемі: рецептор → провідник → центр. Рецептор – сітківка. Провідні шляхи зорового аналізатора починаються від сітківки очного яблука, відростки нейроцитів якої формують зоровий нерв (II пара). На базальній поверхні проміжного мозку правий і лівий зорові нерви формують перехрест, позаду якого зорові нерви продовжуються в зорові тракти. Центри– волокна тракту закінчуються в підкіркових зорових центрах – ядра латерального колінчастого тіла (таламус) і ростральні ядра покрівлі середнього мозку. Відростки нейроцитів цих ядер утворюють центральні провідні шляхи в потиличну частку кори великих півкуль. 1. Волокниста оболонка – tunica fibrosa bulbi oculi – зовнішня оболонка очного яблука. Вона поділяється на дві частини: - білкова оболонка – sclera – займає 4/5 поверхні очного яблука, щільна, непрозора, бідна на кровоносні судини; - рогівка – cornea – прозора, без кровоносних судин, з поверхні вкрита кон’юнктивою. 2. Судинна оболонка – tunica vasculosa bulbi oculi – середня оболонка очного яблука. Вона складається із: - райдужна оболонка (райдужка) – iris – містить пігмент, який зумовлює колір очей, формує зіницю, має м’язи – сфінктер і дилятатор зіниці; - війкове тіло – corpus ciliare – потовщення судинної оболонки, в товщі закладений війковий м’яз, який підтримує кришталик; - власне судинна оболонка – tunica chorioidea – дифузно живить сітківку; - відображувальна оболонка – tapetum. 3. Сітківка – retinae – складається з двох частин: - зорова частина сітківки – pars optica retinae – складається з двох шарів: зовнішнього – пігментного і внутрішнього – нервового (власне сітківки); нервовий шар містить світлочутливі клітини – палички й колбочки; - сліпа частина сітківки – pars caeca retinae – поділяється на райдужну і війкову частини; вона утворена двома шарами пігментних клітин, що зростаються з райдужкою і війковим тілом. Читайте також:
|
||||||||
|