• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Національно-культурні товариства національних меншин Закарпаття.

I. Угорські товариства:

- Товариство угорської культури Закарпаття (1993);

- Товариство угорської інтелігенції Закарпаття (1993);

- Закарпатське угорськомовне педагогічне товариство (1996);

- Закарпатське угорськомовне наукове товариство (1993);

- спілка угорських журналістів Закарпаття (1998);

- спілка угорських бібліотекарів Закарпаття (1994);

- Закарпатське угорське товариство працівників охорони здоров’я (1996) та ін.

II. Румунські товариства:

- соціально-культурне товариство румунів Закарпаття ім. Кошбука (1994);

- соціально-культурне товариство румунів Закарпаття ім. Іона Мігалі де Апша (1999);

- Закарпатська обласна спілка “Дачія” (2000);

- Товариство румунської молоді “Міхай Емінеску” (2003);

III. Російські товариства:

- товариство російської культури “Русский Дом” (1993);

- закарпатське відділення ВО “Руський рух України” (1999).

IV. Словацькі товариства:

- обласна культуно-освітня організація “Матіца Словенска на Закарпатті” (1994);

- товариство словаків Закарпаття ім. Л.Штура (1997);

- обласне товариство словацької інтелігенції (2000);

- закарпатське обласне культурно-просвітнє товариство словацьбких жінок “Довіра” (1999).

V. Німецькі товариства:

- Закарпатське обласне товариство німців “Відродження” (1994);

- Закаорпатська обласна організація “Німці Закарпаття” (2000).

VI. Циганські товариства:

- культурно-просвітнє товариство циган “Романі Яг” (1993);

- товариство циган Закарпаття “Рома” (1993);

- закарпатське обласне товариство циган “Амаро Дром” (1995);

- культурне товариство циган Закарпаття “Ром сом” (1997);

- товариство музичної культури циган Закарпаття “Лаутарі” (1998);

- культурне товариство по захисту інтересів угорських ромів Закарпаття “Унг-ромен” (1999);

- закарпатське молодіжне товариство циган “Амаро Дром-Терненгеро” (1995);

- закарпатське обласне культурно-просвітнє ромських жінок “Терне чая по нево дром” (1999);

VII. Єврейські товариства:

- закарпатське обласне єврейське культурно-освітнє товариство (1993);

- товариство угорськомовних євреїв Закарпаття (2001).

VIII. Інші:

- закарпатське обласне культурне товариство білорусів “Сябри” (1999);

- товариство польської культури Закарпаття (1995);

- закарпатський осередок Спілки польських вчених (2001);

- Ужгородська спілка чеської культури ім. Яна Амоса Коменського (1995);

- товариство вірменської культури “Арарат” (1996);

- регіональна організація Конресу Азербайджанців України (2000);

- товариство греків Закарпаття “Еллада” (2004).

- Общество підкарпатських русинів (1997);

- культурологічне товариство ім. А.Духновича

- товариство ім. Кирила і Мефодія;

- науково-освітнє товариство (1997);

- Союз русинських писателів.

Участь національно-культурних товариств Закарпаття в суспільно-політичному житті зводиться до наступних позицій:

· лідери національно-культурних організацій координують свої дії з Закарпатською ОДА; зокрема, діє “круглий стіл”, де з главою ОДА лідери організацій окреслюють контури діяльності своїх структур; організації подають щорічні звіти своєї діяльності відділу у справах національностей та міграції ОДА;

· від імені лідерів громадських оганізацій нацменшин влада зазвичай “пакетно” (від всіх національно-культурних організацій області) підтримує кандидата від влади або ж провладну політичну структуру (В.Янукович, блок політичних сил “За Єдину Україну”, “Злагода”);

· товариства активно беруть участь у виборчому процесі (парламентські вибори, вибори Президента, регіональні та муніципальні вибори), особливо це стосується “національних” округів на Берегівщині та Ужгородщині (обрання депутата парламенту від угорців краю) і “віртуального” (фактично розпорошеного) румуномовного ареалу Рахівщини та Тячівщини (протистояння на парламентських виборах українця Климпуша та румуна Йовдія);

· лідери товариств виступали (-ють) як депутати різних рівнів влади (Ш.Фодо, М.Товт, М.Ковач, І.Гайдош, Й.Адам, В.Марина, І.Туряниця, Є.Жупан та ін.);

· товариства взаємодіють із органами влади при налагодженні співпраці з Угорщиною, Польщею, Словаччиною, Румунією, Німеччиною, Росією та ін. державами.

Висновок.Поряд із утвердженням національної української ідеї на Закарпатті протягом періоду незалежності фактично побудована модель громадянського супільства через вагому презентацію національно-культурних організацій меншин. Створення рідномовної системи освіти, чисельних культурно-мистецьких заходів етнонаціонального змісту сприяло формуванню іміджу Закарпаття, де проходили чисельні фестивалі, конкурси, зустрічей єднання тощо. Ці показники високо оцінено й на міжнародному рівні. Найбільш вагоме значення в цьому аспекті має Центр культур національних меншин Закарпаття (створений 1999 р.), діяльність якого оптимізувала пошуки спільної діяльності національно-культурних товариств краю.

* Дані за 2001 р.

Читайте також:

1. А. Галичина, Буковина, Закарпаття.
2. Акціонерний капітал і акціонерні товариства
3. Акціонерні товариства випускають облігації на суму не більше 25 % від розміру статутного капіталу і лише після повної оплати всіх випущених акцій.
4. Акціонерні товариства як механізм трансформації
5. В гармонізації етнонаціональних відносин
6. ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ, ЩО ЗДІЙСНЮЮТЬСЯ НА НАЦІОНАЛЬНИХ, МІЖНАРОДНИХ І СВІТОВИХ ФІНАНСОВИХ РИНКАХ
7. Визначення національних органів, на які покладається про ведення валютної політики, їхніх прав та обов’язків у цій сфері.
8. Виконавчий орган акціонерного товариства (правління).
9. Випишіть програмні документи укр. політичного товариства, що існувало у Києві наприкінці 19 ст.
10. Відкритість національної економіки і конвертованість моделей національних економічних систем
11. Вплив національних культур на прийняття управлінських рішень.
12. Глобалізація та її наслідки для розвитку національних економік

Переглядів: 1449