Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Національно-культурні товариства національних меншин Закарпаття.

I. Угорські товариства:

- Товариство угорської культури Закарпаття (1993);

- Товариство угорської інтелігенції Закарпаття (1993);

- Закарпатське угорськомовне педагогічне товариство (1996);

- Закарпатське угорськомовне наукове товариство (1993);

- спілка угорських журналістів Закарпаття (1998);

- спілка угорських бібліотекарів Закарпаття (1994);

- Закарпатське угорське товариство працівників охорони здоров’я (1996) та ін.

II. Румунські товариства:

- соціально-культурне товариство румунів Закарпаття ім. Кошбука (1994);

- соціально-культурне товариство румунів Закарпаття ім. Іона Мігалі де Апша (1999);

- Закарпатська обласна спілка “Дачія” (2000);

- Товариство румунської молоді “Міхай Емінеску” (2003);

III. Російські товариства:

- товариство російської культури “Русский Дом” (1993);

- закарпатське відділення ВО “Руський рух України” (1999).

IV. Словацькі товариства:

- обласна культуно-освітня організація “Матіца Словенска на Закарпатті” (1994);

- товариство словаків Закарпаття ім. Л.Штура (1997);

- обласне товариство словацької інтелігенції (2000);

- закарпатське обласне культурно-просвітнє товариство словацьбких жінок “Довіра” (1999).

V. Німецькі товариства:

- Закарпатське обласне товариство німців “Відродження” (1994);

- Закаорпатська обласна організація “Німці Закарпаття” (2000).

VI. Циганські товариства:

- культурно-просвітнє товариство циган “Романі Яг” (1993);

- товариство циган Закарпаття “Рома” (1993);

- закарпатське обласне товариство циган “Амаро Дром” (1995);

- культурне товариство циган Закарпаття “Ром сом” (1997);

- товариство музичної культури циган Закарпаття “Лаутарі” (1998);

- культурне товариство по захисту інтересів угорських ромів Закарпаття “Унг-ромен” (1999);

- закарпатське молодіжне товариство циган “Амаро Дром-Терненгеро” (1995);

- закарпатське обласне культурно-просвітнє ромських жінок “Терне чая по нево дром” (1999);

VII. Єврейські товариства:

- закарпатське обласне єврейське культурно-освітнє товариство (1993);

- товариство угорськомовних євреїв Закарпаття (2001).

VIII. Інші:

- закарпатське обласне культурне товариство білорусів “Сябри” (1999);

- товариство польської культури Закарпаття (1995);

- закарпатський осередок Спілки польських вчених (2001);

- Ужгородська спілка чеської культури ім. Яна Амоса Коменського (1995);

- товариство вірменської культури “Арарат” (1996);

- регіональна організація Конресу Азербайджанців України (2000);

- товариство греків Закарпаття “Еллада” (2004).

- Общество підкарпатських русинів (1997);

- культурологічне товариство ім. А.Духновича

- товариство ім. Кирила і Мефодія;

- науково-освітнє товариство (1997);

- Союз русинських писателів.

Участь національно-культурних товариств Закарпаття в суспільно-політичному житті зводиться до наступних позицій:

· лідери національно-культурних організацій координують свої дії з Закарпатською ОДА; зокрема, діє “круглий стіл”, де з главою ОДА лідери організацій окреслюють контури діяльності своїх структур; організації подають щорічні звіти своєї діяльності відділу у справах національностей та міграції ОДА;

· від імені лідерів громадських оганізацій нацменшин влада зазвичай “пакетно” (від всіх національно-культурних організацій області) підтримує кандидата від влади або ж провладну політичну структуру (В.Янукович, блок політичних сил “За Єдину Україну”, “Злагода”);

· товариства активно беруть участь у виборчому процесі (парламентські вибори, вибори Президента, регіональні та муніципальні вибори), особливо це стосується “національних” округів на Берегівщині та Ужгородщині (обрання депутата парламенту від угорців краю) і “віртуального” (фактично розпорошеного) румуномовного ареалу Рахівщини та Тячівщини (протистояння на парламентських виборах українця Климпуша та румуна Йовдія);

· лідери товариств виступали (-ють) як депутати різних рівнів влади (Ш.Фодо, М.Товт, М.Ковач, І.Гайдош, Й.Адам, В.Марина, І.Туряниця, Є.Жупан та ін.);

· товариства взаємодіють із органами влади при налагодженні співпраці з Угорщиною, Польщею, Словаччиною, Румунією, Німеччиною, Росією та ін. державами.

Висновок.Поряд із утвердженням національної української ідеї на Закарпатті протягом періоду незалежності фактично побудована модель громадянського супільства через вагому презентацію національно-культурних організацій меншин. Створення рідномовної системи освіти, чисельних культурно-мистецьких заходів етнонаціонального змісту сприяло формуванню іміджу Закарпаття, де проходили чисельні фестивалі, конкурси, зустрічей єднання тощо. Ці показники високо оцінено й на міжнародному рівні. Найбільш вагоме значення в цьому аспекті має Центр культур національних меншин Закарпаття (створений 1999 р.), діяльність якого оптимізувала пошуки спільної діяльності національно-культурних товариств краю.

* Дані за 2001 р.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Етнонаціональна політика України. Охарактеризувати на основі досвіду Закарпатської області.	\|	Формування резервів для покриття можливих втрат від активних операцій.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.