МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Особливості становлення політичної культури в Україні.Як мовилось вище, політична культура – продукт історичного досвіду конкретної спільноти, нації. Що стосується України, то цей досвід був гірким. Можна виділити 3 головні особливості, що справили вплив на формування політичної культури: - довготривала багатовікова бездержавність («тавро бездержавності», «нація без голови»); - розчленування української етнічної території та включення її окремих частин до складу різних політичних систем. Це привело до психологічних, культурних та ментальних відмінностей («западенці», «бандерівці», «східняки», «хохли», «кацапи», «мадяри», «гуцули», «русини»); - денаціоналізації провідної верстви (еліти, шляхетної меншості) України (в XVI-XVII ст. шляхетна знать сполонізувалась; у XVIII-XIX ст. нащадки козацьких старшин зросійщились; у XX ст. пролетарська верства служила інтересам Москви). Наслідком такої ситуації стала безелітність українства. Власне, українське суспільство стало «селянським». Велика частка люденй в містах Півдня та Сходу України ідентифікує себе як «радянська людина», «киянин», «одесит», «донбасівець», мовна ж ідентичність має російськомовний вектор. Тобто можна говорити про так звану атрофію національних почуттів українства. З іншого боку, існгує значна частка національно свідомих українців. На поряджкові денному є й гіпертрофія національних почуттів. Це стосується жителів західних областей України, які зневажливо ставляться до східняків, закарпатців. Отже, історичні обставини сформували глибоку фрагментарність політичної культури України, яка складається із субкультур (східної-західної; греко-католицької-православної; посткомуністичної-національно-свідомої). Дослідник М.Слюсаревський виділяє наступні ознаки посттоталітарної ментальності, політичної свідомості і культури українського соціуму: - сприйняття суспільних змін як таких, що відбуваються з волі верхів, керівників, «вождів» (елементи підданської ПК); - звичка почуватись об’єктом патерналістської політики з боку держави; звідси нерозвинутість приватновласницької ініціативи з боку громадян; - неврозоподібні очікування приходу рятівника, месії, який всіх пожаліє і вирішить проблеми (точка зору автора, задовго до «помаранчевих подій»); - незаміщуваність прищеплених комуністичною ідеологією міфологем і символів; - правовий нігілізм громадян. В політичній ментальності українців досить значним є комплекс «Homo soveticus»: - колективна налаштованість; - забуття етнічних традицій; - соціальне мрійництво; - схильність до політиканства («політична кухня», «базар»); - негативізм; - пасивність та безхвідповідальність з боку влади і мас. Таким чином, дослідники говорять про «синдром радянськості», «авторитарний синдром», який є головною проблемою у формуванні демократичної ПК України. Напрями формування ПК в Україні: 1. Фомування науково-теоретичного рівня політичної свідомості та ПК (створення інститутів, центрів підготовки держслужбовців, кафедр; видавнича діяльність: «Дзеркало тижня», «2000», «ПіК», «Урядовий кур’єр», «Нова політика», інтернет-сайти КМУ, ВРУ, Президента; гуманітарні проекти розвитку демократії в України, підтримувані фондами, зокрема «Відродження»). 2. Розвиток політичної свідомості і культури громадян, політична соціалізація (із школи). В цьому аспекті важиве значення мають ЗМІ, особливо телебачення. В минулому, це «5 кут», «Епіцентр» В.Піховшека, «Акценти» В.Лапікури, «7 днів», «Проте» і т.д. Зараз досить вдалим проектом є програма «Свобода слова» на ICTV, політичні програми на каналах НТН, КРТ, Тоніс, ТРК «Україна». Висновок. Отже, формування демократично ПК України на ґрунтів національного менталітету – справа сучасного молодого покоління, не обтяженого минулою добою СРСР. Саме ця молодь буде святкувати річниці «помаранчевої революції» (21 листопада), а не 7 листопада (жовтневий переворот 1917 р.). Тільки молода ґенерація здатна забезпечити демократичний аспект ПК України.
Читайте також:
|
||||||||
|