• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Особливості становлення політичної культури в Україні.

Як мовилось вище, політична культура – продукт історичного досвіду конкретної спільноти, нації. Що стосується України, то цей досвід був гірким.

Можна виділити 3 головні особливості, що справили вплив на формування політичної культури:

- довготривала багатовікова бездержавність («тавро бездержавності», «нація без голови»);

- розчленування української етнічної території та включення її окремих частин до складу різних політичних систем. Це привело до психологічних, культурних та ментальних відмінностей («западенці», «бандерівці», «східняки», «хохли», «кацапи», «мадяри», «гуцули», «русини»);

- денаціоналізації провідної верстви (еліти, шляхетної меншості) України (в XVI-XVII ст. шляхетна знать сполонізувалась; у XVIII-XIX ст. нащадки козацьких старшин зросійщились; у XX ст. пролетарська верства служила інтересам Москви).

Наслідком такої ситуації стала безелітність українства. Власне, українське суспільство стало «селянським». Велика частка люденй в містах Півдня та Сходу України ідентифікує себе як «радянська людина», «киянин», «одесит», «донбасівець», мовна ж ідентичність має російськомовний вектор. Тобто можна говорити про так звану атрофію національних почуттів українства.

З іншого боку, існгує значна частка національно свідомих українців. На поряджкові денному є й гіпертрофія національних почуттів. Це стосується жителів західних областей України, які зневажливо ставляться до східняків, закарпатців.

Отже, історичні обставини сформували глибоку фрагментарність політичної культури України, яка складається із субкультур (східної-західної; греко-католицької-православної; посткомуністичної-національно-свідомої).

Дослідник М.Слюсаревський виділяє наступні ознаки посттоталітарної ментальності, політичної свідомості і культури українського соціуму:

- сприйняття суспільних змін як таких, що відбуваються з волі верхів, керівників, «вождів» (елементи підданської ПК);

- звичка почуватись об’єктом патерналістської політики з боку держави; звідси нерозвинутість приватновласницької ініціативи з боку громадян;

- неврозоподібні очікування приходу рятівника, месії, який всіх пожаліє і вирішить проблеми (точка зору автора, задовго до «помаранчевих подій»);

- незаміщуваність прищеплених комуністичною ідеологією міфологем і символів;

- правовий нігілізм громадян.

В політичній ментальності українців досить значним є комплекс «Homo soveticus»:

- колективна налаштованість;

- забуття етнічних традицій;

- соціальне мрійництво;

- схильність до політиканства («політична кухня», «базар»);

- негативізм;

- пасивність та безхвідповідальність з боку влади і мас.

Таким чином, дослідники говорять про «синдром радянськості», «авторитарний синдром», який є головною проблемою у формуванні демократичної ПК України.

Напрями формування ПК в Україні:

1. Фомування науково-теоретичного рівня політичної свідомості та ПК (створення інститутів, центрів підготовки держслужбовців, кафедр; видавнича діяльність: «Дзеркало тижня», «2000», «ПіК», «Урядовий кур’єр», «Нова політика», інтернет-сайти КМУ, ВРУ, Президента; гуманітарні проекти розвитку демократії в України, підтримувані фондами, зокрема «Відродження»).

2. Розвиток політичної свідомості і культури громадян, політична соціалізація (із школи). В цьому аспекті важиве значення мають ЗМІ, особливо телебачення. В минулому, це «5 кут», «Епіцентр» В.Піховшека, «Акценти» В.Лапікури, «7 днів», «Проте» і т.д. Зараз досить вдалим проектом є програма «Свобода слова» на ICTV, політичні програми на каналах НТН, КРТ, Тоніс, ТРК «Україна».

Висновок. Отже, формування демократично ПК України на ґрунтів національного менталітету – справа сучасного молодого покоління, не обтяженого минулою добою СРСР. Саме ця молодь буде святкувати річниці «помаранчевої революції» (21 листопада), а не 7 листопада (жовтневий переворот 1917 р.). Тільки молода ґенерація здатна забезпечити демократичний аспект ПК України.

Читайте також:

1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
2. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
3. III. Процедура встановлення категорій об’єктам туристичної інфраструктури
4. V здатність до встановлення та підтримки гарних особистих стосунків і веденню етичного способу життя.
5. VI . Екзаменаційні питання з історії української культури
6. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
7. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
8. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
9. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
10. Аграрне виробництво і його особливості
11. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
12. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ У ГАЛУЗІ КУЛЬТУРИ

Переглядів: 792