Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Виконання призначеного покарання має своєю метою не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також попередження нових злочинів.

У ряді випадків подальше виконання призначеного покарання є недоцільним внаслідок досягнення цілей покарання у процесі його відбування. Дострокове звільнення завжди пов'язане з достроковим виправленням засудженого.

Якщо засуджений усвідомлює, що перед ним відкрита перспектива дострокового звільнення від відбування покарання і це залежить від нього самого, то можливість такого звільнення стимулює його прагнення до бездоганної поведінки і виправлення, є передумовою повернення до чесного трудового життя.

За наявності підстав і умов, зазначених у ст. 81 КК, засуджений достроково звільняється від відбування покарання до закінчення строку, призначеного вироком суду, за умови невчинення ним протягом невідбутого строку покарання нового злочину.

Умовним таке звільнення називається тому, що воно не є остаточним. Особа звільняється від частини строку покарання під певною умовою — не вчинити нового умисного чи необережного злочину протягом невідбутого строку покарання, який залишився (невідбутої його частини).

При застосуванні умовно-дострокового звільнення суди не повинні встановлювати будь-який спеціальний іспитовий строк, оскільки за змістом закону іспитовим строком по суті є невідбута частина покарання. Тривалість іспитового строку визначається тривалістю часу, протягом якого вчинення нового умисного чи необережного злочину спричиняє реальне виконання невідбутого покарання. Тому в ухвалі про умовно-дострокове звільнення суд повинен вказати невідбуту частину покарання, від відбування якої засуджений звільняється. Початком іспитового строку вважається день винесення судом ухвали про умовно-дострокове звільнення, а закінченням — день закінчення строку покарання, призначеного вироком суду.

Вирок суду, виконання якого припинено достроково, по суті зберігає свою силу і протягом невідбутого строку, від якого особа була умовно-достроково звільнена.

Обчислення іспитового строку при умовно-достроковому звільненні засуджених і від додаткових покарань визначається таким чином:

а) якщо особа достроково звільняється від подальшого відбування як основного, так і додаткового покарання, а невідбута частина основного покарання більша, ніж строк додаткового покарання, то іспитовий строк додаткового покарання повинен дорівнювати невідбутій частині строку основного покарання;

б) якщо додаткове покарання є більш тривалим, ніж невідбута частина основного покарання, то іспитовий строк має дорівнювати строку додаткового покарання.

Протягом іспитового строку перевіряється правильність застосування умовно-дострокового звільнення від покарання і закріплюються результати виправлення.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку	\|	Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.