• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Теорія народів

Засновники:

М. Лазарус, Г.Штейнталь, В. Вундт

У 1860 р. був вперше виданий журнал “Психологія народів і мовознавство”

Індивідуальна психіка людини це лише продукт психіки нації, яка міститься у звичаях, традиціях, мові. Тому на думку авторів найважливішим було питання вивчення душі та духу народів, їх етносу та історичних форм буття.

В. Вундт

У 1900 р. видав книжку “Психологія народів”.

Душа конкретного індивіда – це лише частина народної душі, психологія якої виражена у мові, міфах, звичаях.

Теорія мас

Г. Лебон (французький дослідник) ввів термін “психічна інфекція” на основі якого пояснював те, як люди діють під впливом маси. Описував феномен знеособленості у ситуації масових вчинків, втрату відповідальності та схильності до інфантильності, домінування почуттів.

Відстоював ідею того, що маса не є сукупністю індивідів, а є окремим організмом, оскільки маса може діяти нерозумно навіть тоді, коли в її склад входять найбільш виважені та розумні люди.

Маси завжди потребують вождя, який керує масами на основі свого авторитету.

Габріель Тард (французький дослідник) провів диференціацію між натовпом і публікою.

- Натовп: наявні фізичні контакти між учасниками та обмеженість місця.

- Публіка: наявність спільної думки та необов'язковості просторової близькості.

Суспільство ототожнював з мозком у якому люди є його клітинами. Вважав дії людини та різноманітні соціальні вчинки є впливом феномену наслідування.

Теорія інстинктів соціальної поведінки

Напрямок виник під впливом ідей Г.Спенсера

Соціум розглядався як колективний організм, який розвивається за біологічними законами.

У. Мак-Дугалл

Розробив напрямок гормічну психологію.

Силою, що штовхає людину до соціальної поведінки є успадковані прагнення цілеспрямованих дій (інстинкти).

3. Експериментальний період у розвитку соціальної психології.

Теоретична психологія відходить на задній план

Соціальна психологія на етапі бурхливого розвитку (перша полов. ХХ ст.) – лабораторне експериментування.

Великий внесок у її розвиток було зроблено В. Бєхтєрєвим, М. Ланге (Росія), В. Меде (Німеччина), Ф. Олпортом (США).

У 1898 р., коли був проведений перший експеримент. Н.Тріплетт у США досліджував вплив на продуктивність діяльності присутності інших людей. Він звернув увагу на те, що швидкість велосипедистів збільшується, коли їхній трек ближче до трибун. У 1908 р. виходить перший підручник У.Макдугала „Вступ до соціальної психології”, 1924 р. Г.Олпорт описує ефект соціальної фасилітації – взаємний вплив учасників групи один на одного.

Поступово розширюється коло досліджуваних питань: 10-20-ті р. ХХ ст. – навіювання; 30-40-ві р. ХХ ст. – соціальна психологія груп, соціальні установки; 40-50-ті р. ХХ ст. – групова динаміка.

Одночасно починається дослідження у галузі міжособистісної привабливості, кохання, формування і керування першим враженням, атрибуції та аспектів соціального впливу.

У 1966 р. створюється Європейська асоціація експериментальної соціальної психології, а у 1973 р. виходить перший журнал „Європейський журнал соціальної психології”. 70-80-ті р. присвячені дослідженню статевих відмінностей і дискримінації за статевою ознакою.

У 50-х роках склалися три соціально-психологічні варіанти ос­новних течій психологічної думки: біхевіоризм, психоаналіз і гештальтизм та один соціологічний – інтеракціонізм:

Формування і розвиток основних напрямів сучасної соціальної психології.

v психоаналіз (наголошується на джерелі енергії, а не на її спрямованості; прагнення завдяки вивченню глибинних процесів психіки пояснити причинність взаємодії індивідів);

v біхевіоризм (вказується на залежність поведінки людини від зовнішніх стимулів; спрямованість пояснюється звичками; досвід має другорядне значення);

v когнітивізм (соціальна поведінка розглядається з точки зору пізнавальних процесів індивіда);

v інтеракціонізм (людська поведінка аналізується на основі суб'єктивного світу особистості, внутрішньої мотивації її дій та зовнішніх реакцій; головна увага приділяється проблемам комунікації за допомогою символів, мови).

Особливості розвитку вітчизняної соціальної психології. Дослідження соціальної детермінації психіки людини (П.П.Блонський, К.М.Корнілов).

Педологія та соціальна психологія. Проблема колективу, його впливу на особистість, взаємо­відносин колективу та особистості (О.С.Залужний, Є.О.Аркіна).Психотехніка, соц­іально-психологічні аспекти управління (П.М.Керженцев, О.К.Гастєв). Питання психологічного впливу - навіювання, наслідування /В.МБехтерєв, Ю.Платонов/.

Заборона рефлексології, педологіїта інших наук. ІдеїА.С.Макаренка, Б.А.Блонського. Л.С.Виготського.

Стагнація соціальної психології (друга половина 40 -х − 50-ті роки ХХст.). Розробка соціально-психологічної проблематики у межах загальної, педагогічної психології та психології праці.

Відродження соціальної психології. Дискусія 60-х років про соціальну психологію (В.М.Мясіщев, Б.Д.Паригін, Е.С.Кузьмін, О. Г.Ковальов, В.М.Колбановський, К.К.Платонов).

У 1962 р. відкривається перша лабораторія соціальної психології в ЛДУ, а у 1968 р. - перша кафедра в ЛДУ. У 1966р. вводиться науковий ступінь з соціальної психології.

Формування і розвиток основних напрямів сучасної соціальної психології: вивчення індивідуальної соціальної поведінки; аналіз діадичної взаємодії і комуніка­тивних процесів; дослідження малих груп та психологічне вивчення соціальних проблем. Зростання впливу когнітивізму, увага до прикладної сторони дослідження.

Читайте також:

1. E) теорія раціонального вибору.
2. I. Теорія граничної продуктивності і попит на ресурси
3. V теорія граничної корисності визначає вартість товарів ступенем корисності останньої одиниці товару для споживача.
4. Балансова теорія визначення статі. Диференціація статі і роль гормонів у цьому процесі.
5. Біхевіоральна теорія
6. В межах наукового підходу існує велика кількість концепцій, але найбільш переконлива – еволюційна теорія.
7. Взаємодія культур і національна самобутність народів. Тенденції культурної універсалізації та її форми.
8. Взаємозв’язок психодинамічної теорії АСПН з іншими теоріями
9. Визвольна війна народів Китаю проти японської інтер­венції
10. Глобалізаційні процеси в сучасній світовій культурі та теорія модернізації
11. Голографічна теорія пам’яті.
12. Двофакторна теорія Герцберга

Переглядів: 1778