Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Виявлення, оцінка та зменшення ризиків небезпечних подій. Облік і аналіз показників охорони праці

Функціональні обов’язки з охорони праці керівників, посадових осіб і працівників підприємства галузі. Планування заходів з охорони праці, види планування та контролю стану охорони праці

Ефективність функціонування СУОП в повної мірі базується на відповідальності та повноваженнях роботодавця та працівників.

Роботодавець зобов’язаний:

- створити відповідні підрозділи, служби і призначити посадових осіб;

- визначити права і обов’язки посадових осіб за виконання покладених на них функцій і закріпити їх в посадових інструкціях;

- реалізовувати розроблені за участю сторін колективного договору заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

- своєчасно приймати необхідні профілактичні заходи відповідно до обставин, що змінюються;

- впроваджувати прогресивні методи праці, досягнення науки і техніки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

- забезпечувати усунення причин, що призводять до нещасних випадків, профзахворювань та здійснення профілактичних заходів за результатами роботи комісій з їх розслідування;

- організовувати проведення аудиту охорони праці у всіх напрямках діяльності структурних підрозділів і служб підприємства, оцінку технічного стану обладнання та устаткування, атестацію робочих місць на відповідність нормативно-правових актів з охорони праці та за їх підсумками вживати заходи щодо усунення небезпечних і шкідливих виробничих факторів (НШВФ);

- розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші акти з охорони праці;

- встановлювати режими праці та відпочинку працівників;

- встановлювати правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, цехах, дільницях, робочих місцях, на будівельних майданчиках відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці;

- забезпечувати належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

- здійснювати контроль за додержанням працівником обладнання, машин і механізмів, будівель і споруд, засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;

- організовувати пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками в галузі охорони праці;

- вживати термінові заходи для допомоги потерпілим, залучати професійні аварійно-рятувальні формування при необхідності;

- забезпечувати фінансування та організувати проведення попереднього і періодичних медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах і роботах зі шкідливими речовинами;

- забезпечувати позачерговий медичний огляд працівників за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров’я пов’язано з умовами праці, або за своєю ініціативою, якщо стан здоров’я працівника не дозволяє йому виконувати свої трудові обов’язки;

- забезпечувати (безоплатно) працівників нормативно-правовими актами з охорони праці та ін.

Керівники служб і підрозділів зобов’язані:

- розробляти інструкції з охорони праці і пожежної безпеки;

- проводити роботу з виконання завдань і функцій управління, передбачених посадовими інструкціями;

- виконувати ідентифікацію, оцінку й усунення неприпустимих ризиків;

- вживати заходи щодо приведення діяльності працівників, устаткування, приміщень і оточуючого середовища працівників у відповідність з вимогами існуючих нормативно-правових документів з охорони праці;

- приймати участь у розслідуванні аварій, нещасних випадків, профзахворювань і отруєнь, що сталися в структурному підрозділі і забезпечувати здійснення заходів щодо їх попередження;

- вживати заходи щодо зменшення соціальних, економічних і моральних втрат, пов’язаних з травматизмом і профзахворюванням;

- враховувати дисциплінарну, адміністративну і кримінальну відповідальність за нещасні випадки і профзахворювання;

- забезпечувати функціонування системи управління охороною праці й ризиком у своїх підрозділах.

Працівники зобов’язані:

- дбати про безпеку і здоров’я оточуючих людей і особисту в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;

- знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з приладами, механізмами, машинами, устаткуванням та іншими засобами праці;

- користуватися, при необхідності, колективними та індивідуальними засобами захисту;

- проводити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди та ін.

Працівники за порушення законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці згідно з Законом України «Про охорону праці» несуть наступні види відповідальності: дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну. Порядок накладання тої чи іншої відповідальності вирішується згідно Закону «Про охорону праці», Кодексу законів про працю України (ст. 147), Кримінального кодексу України (ст.271-275).

Планування заходів з охорони праці відноситься до найважливіших процесів ефективного функціонування СУОП і полягає в обґрунтуванні рішень з охорони праці і розподілу матеріальних, фінансових, людських, інформаційних та інших ресурсів для їх реалізації.

Планування робіт з охорони праці передбачає розробку перспективних (на 5 років) і поточних річних і оперативних (квартал, місяць, декада) планів. Керівних підприємства забезпечує розробку і реалізацію:

- заходів, спрямованих на доведення умов і безпеки праці до нормативних вимог та підвищення існуючого рівня охорони праці;

- розділу «Охорона праці» колективного договору і «Угоди з охорони праці»;

- оперативних планів робіт з охорони праці відділу охорони праці та керівників структурних підрозділів.

Схема планування заходів з охорони праці наведена на рис.3 .

Колективний договір (угода) відноситься до важливих документів, що регулюють відношення між працівниками і роботодавцем.

Колективний договір (колдоговір) повинен обов’язково включати підрозділ «Комплексні заходи щодо досягнення нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, профзахворюванням і аваріям».

Оперативні квартальні і місячні плани складаються для вирішення повсякденних актуальних завдань, а також для усунення виявлених недоліків і вживання заходів для попередження причин нещасних випадків.

Організаційно-методичну роботу щодо складання перспективних, поточних та оперативних планів здійснює ВОП.

Усі заходи з охорони праці повинні бути забезпечені проектно-кошторисною та іншою необхідною технічною документацією.

Фінансування заходів з охорони праці здійснюється керівництвом підприємства в обсязі не менш ніж 0,5 % від суми реалізованої продукції. Витрати на охорону праці бюджетних підприємств передбачаються в державному або місцевому бюджетах і становлять не менше ніж 0,2 % від фонду оплати праці.

 

 

 

 

 


 

Контроль і нагляд за станом охорони праці спрямовані на виявлення відхилень від вимог законодавчої та нормативно-правової документації з питань охорони праці з метою вживання відповідних заходів до їх усунення.

Система контролю передбачає:

– проведення 28 квітня «Дня охорони праці»;

– адміністративно-громадський контроль (внутрішній, зовнішній аудит);

– оперативний контроль керівників робіт та посадових осіб;

– контроль з боку служби охорони праці та комісії з охорони праці.

Порядок проведення Дня охорони праці встановлюється наказом керівника підприємства. Створюється комісія для підведення підсумків конкурсу-огляду. До складу комісії призначається начальник відділу охорони праці, представник від комісії з питань охорони праці, представник профспілок. Комісія підводить підсумки роботи з питань охорони праці.

При проведенні внутрішнього аудиту встановлюється:

– склад групи, що проводить огляд підприємства;

– періодичність оглядів підприємства;

– перелік випадків, коли є потреба у позачерговому огляді підприємства;

– перелік об’єктів, яким потрібно приділяти особливу увагу та при необхідності складання опитувального листа;

– термін усунення зауважень за протоколами оглядів;

– заходи щодо усунення виявлених недоліків;

– організація співучасті працівників у роботі групи.

Адміністративно-громадський контроль може бути три- або п’ятиступеневим. Триступеневий вимагає:

– 1 ступень – протягом робочої зміни або робочого дня контролюється кожне робоче місце майстром, бригадиром, начальником змін, громадським інспектором з охорони праці;

– 2 ступень здійснюється не рідше одного разу на тиждень кожного структурного підрозділу його керівником і старшим громадським інспектором профспілки структурного підрозділу;

– 3 ступень проводиться один раз на місяць роботодавцем, головним інженером, відділом охорони праці і громадськими інспекторами з охорони праці підприємства на кожному робочому місці.

Терміни проведення п’ятиступеневого контролю:

– 1 ступень – щоденно перед початком робочої зміни (робочого дня);

– 2 ступень – щомісяця;

– 3 ступень – один раз на 3 місяці;

– 4 ступень – один раз на півроку;

– 5 ступень – один раз на рік.

Зовнішній аудит проводиться сторонніми сертифікованими організаціями. Він здійснюється за наступними документами:

- політика підприємства з охорони праці;

- цілі управління охороною праці;

- положення про систему управління охороною праці;

- результати оцінки професійного ризику за робочими місцями;

- посадові інструкції щодо обов’язків і відповідальності посадових осіб у сфері СУОП;

- протоколи розгляду функціонування СУОП;

- інструкції з охорони праці за професіями, на роботи підвищеної небезпеки, результати аналізу стану охорони праці;

- професійні плани та процедури;

- результати вимірювань і моніторингу функціонування СУОП;

- реєстри нещасних випадків , аварій, порушень і корегувальні заходи;

- протоколи оглядів, що виконані керівниками підприємства.

Проведення аудиту охорони праці є обов’язковим (ст. 13 Закону України «Про охорону праці»).

Оперативний контроль включає перевірку стану безпеки на робочому місті, яка проводиться щоденно кожним співробітником, а у разі необхідності (при виконанні робіт з підвищеною небезпекою) протягом робочого дня (зміни). Контроль з боку служби охорони праці здійснюється за:

– дотриманням вимог трудового законодавства щодо використання праці різних категорій працівників;

– виконанням посадових інструкцій, приписів органів державного нагляду, наказів, розпоряджень та ін.;

– проведенням інструктажів на робочому місці, медичних оглядів працівників підприємства;

– відповідністю нормативним актам про охорону праці машин, механізмів, устаткування, технологічних процесів, засобів колективного та індивідуального захисту;

– наявністю технологічної документації на робочих місцях.

Контроль з боку комісії з охорони праці здійснюється за:

– дотриманням вимог законодавства з охорони праці безпосередньо на робочих місцях;

– використанням санітарно-побутових приміщень тощо;

– забезпеченням лікувально-профілактичним харчуванням, молоком, тощо;

– вільність доступу до будь-яких матеріалів з охорони праці;

– виконання відповідних програм і колективних договорів, тощо.

Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарчої діяльності (ОЗДН) визначає ризик як кількісну міру небезпеки, що враховує ймовірність виникнення негативних наслідків від здійснення господарської діяльності та можливий розмір втрат від них.

Існуючий стан небезпеки життя сприяє розробці і впровадженню ОЗДН, який зобов’язав визначити критерії оцінки ризику життя в суспільстві. За допомогою цих критеріїв пропонується встановити гранично допустимий рівень ризику, як міри безпеки життя людини.

Сьогодні Німеччина, Франція, Австрія, Росія і Україна оцінку безпеки проводять за допомогою інженерного методу з використанням таких показників, як:

, , ,

де kч, kТ, kНвідповідно показники частоти, тяжкості травматизму і непрацездатності, що припадає на 1000 працюючих;

nч, nНП відповідно кількість нещасних випадків і днів непрацездатності;

Іпр – інтегральний показник професійного ризику;

Еш, Еп – відповідно суми відшкодування шкоди потерпілим і фактичних витрат на оплату праці.

Ризик життя Г.Лесенко і О.Масюкевич пропонують визначити за формулами [4]:

,

,

при , , ,

, ,

де R – ризик життя;

Ммах, Мгр – відповідно сумарний нормативний і фактичний бали;

РН, РД – відповідно імовірність виникнення нещасного випадку за рік і втрати одним працівником кількості робочих днів у зв’язку з нещасним випадком;

λН, λД – відповідно частота виникнення нещасного випадку і коефіцієнт непрацездатності;

Ncp, Ncp2 – відповідно середньорічна кількість нещасних і смертельних випадків за останні роки;

Дср, Чср – відповідно середньорічна кількість втрачених робочих днів у зв’язку з нещасними випадками на виробництві і середня чисельність працюючих за три останні роки;

t – інтервал здійснення розрахунку, приймається рівнем 1 року.

В табл. приведені деякі види економічної діяльності в Україні з високим ступенем ризику, які розраховані з використанням вищенаведених формул.

 

Таблиця 4.3 – Види економічної діяльності в Україні з високим ступенем ризику

№ з/п Вид економічної діяльності (10-5) Ступінь ризику
Підземний видобуток кам’яного вугілля 0, 359654 0,004153 високий
Монтаж металевих конструкцій 0,223 0,000934 високий
Виробництво (без ремонту) машин для рослинництва 0,157009 0,00064 10,0 високий
Виробництво цукру 0,2539 0,00039 9,89 високий
Функціонування автомобільного транспорту 0,23986 0,000303 7,26 високий
Монтаж систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря 0,150812 0,00033 4,98 високий
Вирощування культур у поєднанні з тваринництвом (змішане сільське господарство) 0,134699 0,000337 1,54 високий
Розподіл електроенергії 0,081 0,000288 2,35 високий

 


Читайте також:

  1. ABC-XYZ аналіз
  2. II. Багатофакторний дискримінантний аналіз.
  3. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
  4. IV. Оцінка вигідності залучення короткотермінових кредитів
  5. IX. Відомості про військовий облік
  6. IX. Відомості про військовий облік
  7. SWOT-аналіз у туризмі
  8. SWOT-аналіз.
  9. Tема 4. Фації та формації в історико-геологічному аналізі
  10. V. Нюховий аналізатор
  11. Аварії на пожежно-вибухонебезпечних об’єктах
  12. Аварії на радіаційно небезпечних об’єктах.




Переглядів: 3512

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Розділ 4. Деякі можливі застосування | Пріоритет, ефективність функціонування СУОП

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.011 сек.