Періодизація, етапи розвитку літературного Ренесансу. Основні жанри

Особливості розвитку літератури Відродження.

Ренесансна література набула національно-історичного змісту . В ній співіснували декілька течій:

· ренесансний реалізм /реалістичні тенденції з опорою на національну літературну традицію/;

· ренесансний класицизм /орієнтація на античність, написання творів латинською мовою/;

· маньєризм /течія, зумовлена кризовою атмосферою пізнього Відродження/.

Розвиток літератур у країнах Європи в епоху Ренесансу не було синхронним. Наприклад, в Італії раннє Відродження датується ХІУ ст., у Франції, Германії, Англії, Іспанії воно пов’язане з кінцем ХУ - початком ХУІ століття. Криза гуманістичної літератури відмічається в Італії вже в 40-ві роки ХУІ ст., тоді як в Англії та Іспанії вона починається на початку ХУІІ ст.

Безпосередньо зачинателями літератури Відродження стали Данте, Ф.Петрарка і Дж. Боккаччо. У 16 ст. Латинську в основному витісняють живі національні мови. До визначних досягнень л-ри в Італії належить творчість Дж.Понтано, А.Поліціано, Л.Пульчі, Н.Макіавеллі. Поряд з поезією та прозою формується нова драматургія, яка на рубежі 17-18 ст. досягає найвищого рівня в Англії та Іспанії. Вершинами ренесансної літератури у Франції є творчість Ф.Рабле і поетів «Плеяди», в Англії - поезія Е.Спенсера і драматургія Шекспіра., в Іспанії - творчість Сервантеса і Лопе де Веги.

У Німеччині рух Відродження рано був перерваний Реформацією та феодально-католицькою реакцією. Тут ідеї гуманізму представлені у творчості С.Бранта (поема «Корабель дурнів»), анонімних «Листах темних людей», діалогах і памфлетах У. Фон Гуттена.

У Нідерландах виразником ідей гуманізму був Еразм Ротердармський. У західнослов’янських країнах антиклерикальні твори Яна Гуса, Я.Желівського, польського письменника Я.Кохановського.

Гуманістична література, як і гуманізм взагалі , у процесі розвитку зазнала чимало змін, зумовлених суспільними процесами. Вона пройшла етапи становлення, розквіту і занепаду.

Ранній етап - оптимізм, віра у здійснення ідеалів. У жанровому відношенні цей період найбільш повно представлений новелою з антифеодальною та антиклерикальною направленістю («Декамерон» Боккаччо) та поемою з ренесансними уявленнями про людину («Полум’яний Орландо» Л.Аріосто) Наприкінці - оптимізм заступається трагічним світосприйняттям, у зв’язку з виявленням антигуманного характеру нових суспільних відносин. Провідними жанрами стають драма і роман з глибоким суспільно-політичним змістом (п’єси Шекспіра, роман Сервантеса).

Виділяють три періоди розвитку епохи Ренесансу:

n Педвідродження - припадає на час переходу від середньовіччя до нової доби;

n раннє Відродження;

n зрілий і пізній Ренесанс.

Попри риси типологічної цілісності європейські літератури доби Відродження, кожна література має свої особливості, позначена виразною національною своєрідністю.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Історична характеристика епохи Відродження.	\|	САМОІНДУКЦІЯ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.