Поведінка покупців як реакція на зміну ціни та її вплив на обсяг реалізації

Таблиця 6.7

Рис. 6.1. Можливі варіанти кривої попиту

Крива попиту АВ — абсолютно еластичний попит;

Крива попиту СD — абсолютно нееластичний попит;

Крива попиту KЕ — еластичність для більшості товарів;

Крива попиту CBD — еластичність для престижних товарів.

Якщо обсяг попиту зі зміною ціни завжди дорівнює одній і тій самій кількості товару (наприклад, 10 од.), то попит вважається абсолютно нееластичним.

Якщо немає обмежень щодо того, як багато може бути продано товару, то попит від ціни вважається абсолютно еластичним.

Закони залежності попиту від ціни не охоплюють абсолютно еластичний та абсолютно нееластичний попити.

Товари Гіффена характеризуються тим, що, незважаючи на підвищення цін, попит на них продовжує зростати. Цей «парадокс» названо за ім’ям англійського економіста Роберта Гіффена (1837––1910), який виявив, що під час голоду в Ірландії попит на картоплю зріс попри підвищення на неї ціни: голодуючи, кожний надасть перевагу відру картоплі понад порцією делікатесу. Пояснення парадоксу товару Гіффена було дано лише після розробки теорії споживчого попиту Дж. Хіксом, яку він виклав у праці «Вартість і капітал» (1939), і звучить воно так: підвищення ціни товару можна розкласти на «ефект заміни» (м’яса картоплею за низького доходу) та «ефект доходу» (заміна картоплі м’ясом у разі зростання доходу).

Товари Веблена характеризуються тим, що, незважаючи на зниження ціни товару, попит на нього скорочується (деякі споживачі вважають, що це явище виникає за рахунок зниження якості товару) або навпаки: купуються дорогі товари навіть за умови підвищення на них цін (спостерігається у колах заможних покупців при купівлі престижних товарів — звідси існує інша назва для товарів Веблена — ефект сноба). Ефект названо за ім’ям американського економіста і соціолога Т. Веблена (1857––1929), одного із засновників напряму інституціоналізму в економічній теорії. Таким чином, ефект Гіффена породжується бідністю, а ефект Веблена — багатством.

Взаємозв’язок між еластичністю попиту від ціни, зміною ціни і обсягом реалізації Q на товар А можна подати такою формулою:

де Q — обсяг реалізації або витрати споживачів; — кількість реалізованого товару А у базисному періоді; — абсолютна зміна ціни на товар ; — коефіцієнт цінової еластичності на товар А; характеризує темп зростання (зниження).

Поведінку покупців під час зміни ціни та її вплив на обсяг реалізації ілюструє табл. 6.7.

Значення коефіцієнту еластичності	Характер попиту	Поведінка покупців за умови, що
ціна знижується	ціна підвищується
K_ел > 1	Відносно еластичний	Темп зростання попиту вищий за темп зниження ціни	темп зниження попиту вищий за темп зростання ціни
K_ел = 1	Одинична еластичність	темп зростання попиту дорівнює темпу зниження ціни	темп зниження попиту дорівнює темпу зростання ціни
K_ел < 1	Відносно нееластичний	темп зростання попиту менший за темп зниження ціни	темп зниження попиту менший за темп зростання ціни

До головних факторів еластичності попиту від ціни варто віднести:1) наявність товарів та послуг як замінників; 2) частку товарів та послуг у бюджеті покупця; 3) тривалість періоду (коротко- чи довгостроковий); 4) належність попиту до товарів (послуг) першої необхідності чи престижних товарів (послуг).

Витіснення одного товару (послуги) іншим під впливом цінового фактору має назву перехресної еластичності попиту від ціни. На підставі значень коефіцієнта перехресної еластичності попиту від ціни визначаються товари-субститути або товари-замінники, комплементарні та незалежні товари. Коефіцієнт перехресної еластичності попиту від ціни обчислюють за формулою:

де q — кількість товару А і товару В у поточному і базисному періодах;

Р —базисна ціна товарів А і В.

Якщо еластичність попиту на товар А щодо зміни ціни на товар В від’ємна, то такі товари (послуги) вважаються взаємодоповняльними, комплементарними (наприклад, автомобіль і бензин);

Якщо еластичність попиту на товар А щодо зміни ціни на товар В додатна, то такі товари (послуги) вважаються замінниками, або товарами-субститутами, (повними або частковими), і такі товари конкурують під час продажу;

Якщо еластичність попиту на товар А щодо зміни ціни на товар В нульова, то товари А і В вважаються незалежними.

Залежно від кількості товарів-замінників змінюється і цінова еластичність попиту на даний товар: чим більша кількість товарів-замінників, тим вища цінова еластичність попиту, тобто товар є менш необхідним для споживача, і, навпаки: якщо на ринку не існує товарів-замінників, то цінова еластичність попиту низька. Отже, чим важливіший товар для покупця, тим менш він еластичний. Товари-замінники потрібно включати в межу ринку для визначення частки ринку того чи іншого виробника за обсягом реалізації.

З метою визначення товарів-замінників можна використовувати й інші методичні підходи: розрахунок коефіцієнта кореляції цін, відомий з теорії статистики, та розрахунок коефіцієнта перехресної еластичності цін за формулою:

Коефіцієнт перехресної еластичності цін на товари А і В

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Основні показники матеріального добробуту населення України в 2000 році	\|	Ланцюгові коефіцієнти еластичності попиту на товари культурно-побутового призначення від доходу домогосподарств України

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.