Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Психологічна характеристика зараження

Головна ознака подібного впливу полягає в тому, що тут виникає стихійна передача інформації, і ситуація спілкування характеризується тим, що особистість діє практично без відчуття особистого контролю над ситуацією.

Загальні поняття про способи впливу у великих групах

Вступ

Лекція 3.Способи впливу у великих групах

Тема 3. СПОСОБИ ВПЛИВУ У ВЕЛИКИХ ГРУПАХ

Лекція 3. Способи впливу у великих групах

План

1.Психологічна характеристика зараження

2. Психологічна характеристика навіювання

3. Наслідування як метод впливу у великих групах.

4. Мода як засіб впливу на маси

5. Чутки як засіб впливу на масову поведінку людей.

Навчальна мета.

1.Розкрити соціально-психологічну сутність методів та засобів впливу на великі соціальні групи.

2.Показати можливості психологів з управління стихійної

масовою поведінкою.

Виховна мета

1.Формувати у студентів установку на якісне вивчення матеріалу курсу

2.Виховувати почуття відповідальності за рівень своєї фахової підготовки

У великих соціальних спільностях регуляція поведінки індивідів здійснюється за допомогою специфічних механізмів впливу, які діють і в організованих (об’єднаних спільною діяльністю групах), і у стихійних. Але у стихійних групах вони виходять на перший план і є визначальними.

Традиційним для впливу на великі групи є виокремлення таких способів: зараження, навіювання, наслідування, мода, чутки.

Зараження – неусвідомлювана, мимовільна схильність індивіда до певних психічних станів.

Воно здійснюється не через пасивне споглядання і більш-менш усвідомлене прийняття зовні очевидних зразків поведінки (як у наслідуванні), а через передачу психічного настрою, який має великий емоційний заряд, через загострення почуттів і пристрастей.

Механізм зараження переважно зводиться до ефекту багаторазового взаємного підсилення емоційного впливу партнерів по спілкуванню за моделями звичайної ланцюгової реакції. При цьому сила зростання пристрастей, які утворюють психічний ланцюг зараження, прямо пропорційна величині аудиторії та мірі емоційної напруги індуктора чи комунікатора, тобто людини, яка впливає на аудиторію.

Важливу роль у процесі зараження відіграє спільність оцінок та установок, синхронні рухи маси людей, які піддаються психічному зараженню.

Вияви зараження – спортивний азарт, релігійний екстаз, психоз (політично забарвлений психоз), різноманітні фобії тощо.

Приклад. Під час масових видовищ стимулом, який впливає на спільність оцінок, що передують зараженню, є аплодисменти, ритмічні синхронні рухи глядачів, вболівальників. Вони можуть відіграти роль імпульсу, що сприяє розвитку ситуації за законами зараження.

Особливим видом поведінки людей, що засновується на механізмі психологічного зараження, є паніка.

Паніка– тривога, розгубленість, які охоплюють людину або групу осіб перед реальною чи уявною небезпекою, що зростає в процесі взаємного зараження і блокує здатність до раціональної оцінки обстановки, мобілізації вольових зусиль і організації спільної протидії противнику.

Паніка може ініціюватися ЗМІ в масі, натовпі людей як певний емоційний стан, що підсилюється через зараження внаслідок дефіциту або надлишку інформації.

Безпосереднім приводом для паніки стає поява певної ситуації, шокуючого стимулу, що перериває звичні форми поведінки.

Аби паніка виникла, цей стимул повинен бути або дуже інтенсивним, або зовсім невідомим раніше, тобто таким, щоб викликати зосередженість уваги на собі.

Перша реакція на такий стимул – потрясіння і сприйняття ситуації як кризової (рис. 1).

Рис. 1. Схема циркулярної реакції підсилення

страху при виникненні паніки

Індивід прагне негайно ідентифікувати ситуацію чи стимул для того, щоб зорієнтуватися і побудувати безпечну лінію поведінки у незвичних обставинах. З огляду на неможливість прийняття рішення в обмежений проміжок часу його збентеження переходить у переляк. За ланцюговою реакцією його переляк викликає переляк інших людей. Дивлячись на збуджену поведінку маси людей, індивід починає відчувати страх. Його страх передається іншим. Через зараженням і навіювання страх багаторазово підсилюється і розвивається паніка.

Паніка може ініціюватися чутками, засобами масової інформації, соціальними, політичними, економічними, релігійними подіями.

Першими, хто реагує в ситуації паніки:

– люди з низькою освітою;

– одинокі;

– хто перебував у конфлікті з оточуючими;

– незадоволені чимось;

– тривожні;

– дратівливі.

Розглянемо особливості поведінки людей, що були охоплені панікою під час чорнобильської катастрофи.

1. Неадекватна оцінка ситуації, перебільшення небезпеки, прагнення врятуватися втечею.

2. Підвищена метушливість, хаотизм поведінки або її загальмованість.

3. Зниження дисципліни, працездатності.

4. Пошук заспокійливих засобів (ліків, алкоголю, наркотиків).

5. Прагнення отримати інформацію, підвищений інтерес до всіх повідомлень, чуток, новин.

Засобами ЗМІ штучно можуть створюватися умови та ініціюватися причини, що сприяють виникненню чи посиленню паніки. До таких передумов виникнення паніки можна віднести:

1) фізіологічні: втома, депресія, голод, сп’яніння, тривале безсоння чи психічне потрясіння;

2) психологічні: сильне здивування, велика невпевненість, раптовий страх, почуття ізоляції, усвідомлення безсилля перед небезпекою;

3) соціально-психологічні: відсутність групової солідарності, втрата довіри до керівництва, дефіцит або надлишок інформації, що збільшує напругу.

Зупинити паніку може лише навмисна, рішуча та інтенсивна дія, яка виведе людей із ситуації шоку чи потрясіння.

У цьому випадку особливо велике значення має характер першого руху, коли увага учасників якоїсь події концентрується саме на ньому, всі готові до дій і чекають на розвиток подій.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Елліністична філософія.	\|	Психологічна характеристика навіювання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.