Особливості розвитку ДБСТ на різних етапах існування

1. Формальна сім'я- це первинна сім'я і колектив на стадії первинного синтезу. Це в основному формальне об'єднання дітей і батьків-вихователів, між якими ще немає родинних і дружніх стосунків. Батьки виробляють модель сімейного виховання і стосунків із середовищем, переглядають модель подружніх стосунків. Діти адаптуються до родинних умов життя, нових обов'язків стосунків, виробляють модель поведінки у ДБСТ, в новій школі. Згідно з Л.Кузьменко , становлення адаптивної потреби відбувається через послідовне подолання таких стадій, як:

1) виникнення неузгодженості між особистістю та соціальним середовищем, переживання індивідуумом цієї неузгодженості у формі психічної напруги, стресу та ін.;

2) усвідомлення особистістю цієї неузгодженості, її причин, змісту, форми вияву;

3) оцінка індивідом цієї неузгодженості, вироблення мотивів та установок на адаптацію;

4) проектування індивідуальної стратегії і тактики адаптації

Адаптація дитини відбувається успішно, якщо дитина належить до соціального оточення, має вольовий самоконтроль, виражену потребу у спілкуванні, прагнення до досягнень і домінування, готовність до діяльності, співпраці, взаємодії і характеризується екстравертністю, відсутністю агресивності, оптимістичністю.

Стосовно батьків-вихователів слід відзначити, що вироблена ними раніше модель сімейного виховання конкретизується та удосконалюється щодо індивідуальності кожної дитини, а модель подружнього життя повинна зберегтися, оскільки в цей час основну увагу батьки приділяють дітям, виснажуються, не думають про себе. Але ж добрі стосунки між батьками - умова успішного виховання сиріт в ДБСТ, формування у них позитивної моделі сімейного життя. Ознаками щасливої подружньої пари є: нормальне безконфліктне спілкування, довіра та емпатія, взаєморозуміння, нормальне інтимне життя.

2. Стадія диференціації.На цьому етапі розвитку ДБСТ вимоги батьків-вихователів підтримують окремі діти. Здійснюється вироблення моделі поведінки в ДБСТ в інтересах усіх, вихованці починають висувати вимоги до самих себе та інших мешканців ДБСТ. Тут ми зустрічаємося з проявами дезадаптації (активним протестом, тривожністю і невпевненістю) дітей, які ще не прийняли модель поведінки і вимоги вихователів, не хочуть брати участь у виконанні сімейних обов'язків, вимагають до себе особливої уваги, любові, турботи. Це може викликати конфлікти. Починає стверджуватися демократичний стиль спілкування, який характеризується діалогами «батьки-діти», «діти-діти», вислуховуванням кожного члена сім'ї, врахуванням його думки, бажань, застосуванням інформування, переконання, прикладу, які розраховані на свідоме сприйняття дитини. Існуючі конфлікти між дітьми, батьками і дітьми долаються через конкретизацію спільно виробленої моделі поведінки в ДБСТ. Важливим є виявлення нахилів і здібностей дітей для їх всебічного і гармонійного розвитку, створення умов для самореалізації в сім'ї і колективі, яким є ДБСТ. Саме ця самореалізація і стане потім основою для досягнення успіху, кожен буде робити те, що до душі.

3. Стадія єдності сім'ї (вторинного синтезу). Характеризується тим, що вимоги ставлять на основі виробленої моделі поведінки і
батьки, і самі діти один до одного. Спостерігається впевненість у
собі, відчуття захищеності, безпеки, взаємотурботи та взаємообов'язку, довіра, дружба, батьківська любов. Здійснюється спільне
планування розвитку і функціонування ДБСТ, виконання цього плану
всіма членами сім'ї. Конфлікти розв'язуються їх учасниками самостійно, через конкретизацію моделі поведінки.

Основна проблема дітей: самореалізація. Основне завдання батьків: підтримання обраної моделі сімейного життя, розвиток кожного вихованця у відповідності з його потребами, нахилами, збереження подружніх почуттів, турбота про життя і здоров'я всіх членів родини (ДБСТ), розв'язання поточних проблем життєдіяльності колективу.

4. Етап виходу дітей із сім'ї' (вторинна сім'я). Проблеми полягають у підготовці і дітей, і батьків-вихователів до виходу дітей із сім'ї.
Діти обирають свій професійний і життєвий шлях, готуються до самостійного життя в дорослому світі, де кожен сам за себе. Діти дорослішають і у зв'язку з цим з'являються проблеми статевого виховання в ДБСТ, де діти можуть закохатися. З'являються проблеми
професійної орієнтації та підготовки до подальшого навчання. Батьки-вихователі готуються до прийому нових дітей, які будуть вносити
дисонанс у встановлене життя ДБСТ, важливо не порівнювати їх з
давніми вихованцями, а цінувати їх особистість. У батьків-вихователів існує проблема вигоряння - багато років без відпусток, в турботах про життя і здоров'я дітей; проблема згасання подружніх почуттів
(на них немає часу) і виникнення почуттів образи за їх втрату, перехід
від стосунків «чоловік-дружина» тільки до стосунків «батько-мати»
(вихователі - колеги). Можуть зникнути власні інтереси, хоббі, які є
цінними не тільки для розвитку і життя дорослих, але й для дітей, для
яких батьки-взірець дорослих.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Лекція 3. Дитячий будинок сімейного типу – нова форма сімейного влаштування дітей	\|	Каналізація

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.042 сек.