• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Вчинення правочину через помилку

Воля особи до вчинення правочину і результат правочину не узгоджуються у разі помилки.

Помилка - це хибне, неправильне сприйняття того, що сказала, написала чи зробила друга сторона. Помилка - це і обмовка, і описка. Цивільне законодавство виходить з неможливості «ловити людину на слові».

Помилка - це неправильне сприйняття учасником правочину осо­би свого контрагента, предмета, обстановки, ситуації. Вона може бу­ти наслідком недостатньої компетентності, поспішності, неуважності суб'єкта, особливих умов місця та часу вчинення правочину, специ­фічної поведінки контрагента. Помилка може бути викликана і діями іншої особи, наприклад, перекрученням змісту телеграми тощо.

Щоб викликати відповідні правові наслідки, помилка повинна мати істотне значення. Істотність помилки має мати об'єктивний прояв. Помилка, яка має істотне значення для певної особи, може не бути визнана такою судом. Тому суб'єктивне сприйняття осо­бою істотності помилки може не викликати бажаного для неї ре­зультату — визнання правочину недійсним.

Пленум Верховного Суду України у частині 2 статті 11 Постано­ви від 28 квітня 1978 року «Про судову практику у справах про ви­знання угод недійсними» визначив критерії істотності помилки:

1) якщо вона вплинула на волевиявлення сторони;

2) якщо за обставин справи можна вважати, що угода не була б укладена, якби особа мала правдиву інформацію.

Пленум Верховного Суду України у названій Постанові дав і приблизний перелік таких помилок: сторона неправильно спри­йняла учасника угоди, її предмет чи інші істотні умови.

Про такий вид помилки як помилка щодо юридичної природи правочину у Постанові Пленуму Верховного Суду не згадано. Однак спори щодо цього трапляються у судовій практиці нерідко, тому цей вид помилки і був поставлений у частині 1 статті 229 ЦК України на перше міс­це. Так, одержуючи річ, одна сторона вважає, що прийняла її як дарунок, а друга - що передала її у користування.

В іншій ситуації нотаріус посвідчив договір дарування, хоча відчужувач будинку мав намір укласти договір довічного утримання.

Помилка щодо учасника правочину - явище непоодиноке. Цьому може сприяти зовнішня подібність осіб, тотожність прі­звища, імені та по батькові, тотожність міських забудов, розбіж­ність між ім'ям, що записане у паспорті, і буденним ім'ям, тотож­ність назв юридичних осіб та інші обставини.

До помилки у суб'єкті слід віднести випадки, котрі стосуються особи, в інтересах якої вчиняється правочин, зокрема спадкоємців за заповітом, відказоодержувачів, третіх осіб.

Помилка в суб'єкті випадково не була включена до числа тих, що за статтею 229 ЦК мають істотне значення. Виходом із ситуації може бути застосування аналогії права.

Читайте також:

1. Акустичний контроль приміщень через засоби телефонного зв'язку
2. Аналіз ризику через моделювання.
3. Бізнес через Internet
4. Біоелектричні явища в тканинах: будова мембран клітини, транспорт речовин через мембрану, потенціал дії та його розповсюдження.
5. В чому полягає явище тунелювання через потенціальний бар’єр, наведіть приклади.
6. В. Розрахунки через Інтернет
7. Ввезення громадянами транспортних засобів із метою транзиту через територію України
8. Визначення скалярного добутку через координати.
9. Визначення: Площина, що проходить через дотичну й головну нормаль до кривої в точці А називається дотичною площиною.
10. Вимоги до документів, що подаються для вчинення нотаріальних дій
11. Вимоги щодо місця та строків вчинення нотаріальних дій
12. Вираження коефіцієнту масопередачі через коефіцієнти масовіддачі

Переглядів: 833