Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Правовий статус акціонерного товариства

Акціонерне товариство — одна з найбільш складних органі­заційно-правових форм підприємства. Створюється воно шляхом централізації коштів — об'єднання капіталу різних осіб. У ньому передбачається наявність декількох органів управління, внутріш­нього і зовнішнього контролю, органів загальних зборів, розподіл між ними компетенцій, установлення порядку прийняття цими органами рішень, визначення можливості дії від їх імені, визна­чення відповідальності за заподіяні збитки тощо.

Акціонерним є товариство, що має статутний фонд, розділений на певну кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе від­повідальність за майно товариства.

Акціонерні товариства можуть бути (відповідно до ст. 81 Гос­подарського кодексу України) закритими або відкритими:

відкритими — акції яких можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах. Акціонери від­критого товариства можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів та товариства;

закритими — акції яких розподіляються між засновниками або серед заздалегідь встановленого кола осіб і не можуть розповсюджу­ватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі.

Акціонери закритого товариства мають переважне право на при­дбання акцій, що продаються іншими акціонерами товариства.

Засновниками акціонерного товариства є особи, які викону­ють передбачені законом дії щодо заснування товариства. Вони несуть відповідальність як перед тими, хто підписався на акції, так і перед третіми особами за зобов'язаннями, що виникли до реєст­рації товариства.

Учасники — це особи, які виконують обов'язки підписчиків на акції перед товариством засновників та акціонерів перед акціонер­ним товариством.

Етапи створення акціонерного товариства:

1. Засновники акціонерного товариства укладають між собою договір, який визначає порядок здійснення ними спільної діяль­ності щодо створення акціонерного товариства, відповідальність перед особами, що підписалися на акції, і третіми особами. У випадку, якщо у створенні товариства беруть участь громадяни, договір має бути посвідченим нотаріально. Засновники несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виникли відпо­відно до установчого договору.

2. Опублікування засновниками відкритого акціонерного това­риства інформації про випуск акцій.

3. Проведення відкритої підписки на акції, яка організується засновниками. Строк відкритої підписки на акції не може переви­щувати 6 місяців. Особи, які бажають придбати акції, повинні внести на рахунок засновників не менше 10 % вартості акцій, на які вони підписалися, після чого засновники видають їм письмове зобов'язання про продаж відповідної кількості акцій. Якщо не вдалося покрити підпискою 60 % акцій, акціонерне товариство вважається незаснованим. Засновники в будь-якому випадку зобо­в'язані бути держателями акцій на суму не менш як 25 % статут­ного фонду і строком не менше двох років. Якщо товариство за­крите, акції розповсюджуються між засновниками.

4. Проведення засновниками установчих зборів, які повинні відбутися не пізніше 2-х місяців з моменту закінчення підписки на акції. Пропуск строку може призвести до нестворення товари­ства, і особа, яка підписалася на акції, має право після цього строку
вимагати повернення сплаченої нею частки вартості акцій.

Установчі збори — це орган, до компетенції якого входить ство­рення товариства. Правомочними визнаються збори за участю осіб, які підписалися більш як на 60 % акцій, на які проведено підпис­ку. Якщо через відсутність кворуму установчі збори не відбулися, протягом 2-х тижнів скликаються повторні збори, але знову ж таки для заснування товариства і на них має бути кворум. Якщо і при повторному скликанні установчих зборів не буде забезпечено кво­руму, акціонерне товариство вважається таким, що не відбулося.

Установчі збори здійснюють юридичні акти щодо створення товариства шляхом голосування за принципом: одна акція — один голос:

1) прийняття рішення про створення акціонерного товариства;

2) затвердження статуту товариства;

3) обрання ради акціонерного товариства (спостережної ради), виконавчого (правління) та контролюючого (ревізійної комісії) органів;

4) прийняття рішення про створення дочірніх підприємств, філій, представництв;

5) надання пільг засновникам за рахунок акціонерного товариства.

Рішення з цих питань повинні бути прийняті кваліфікованою (3/4) більшістю голосів.

Установчі збори вирішують також інші питання:

1) приймають або відхиляють пропозицію про підписку на акції, що перевищує кількість акцій, на які було оголошено підписку;

2) зменшують розмір статутного фонду у випадках, коли у вста­новлений строк підпискою на акції покрита не вся необхідна сума, вказана в повідомленні;

3) затверджують оцінки вкладів у натуральній формі;

4) вирішують питання про схвалення угод, укладених заснов­никами до створення акціонерного товариства тощо.

5. Державна реєстрація акціонерного товариства здійснюється в порядку, передбаченому ст. 58 Господарського кодексу України.

Загальний розмір статутного фонду акціонерного товариства, а також номінальна вартість та кількість акцій визначаються за­сновниками відповідно до мети, предмета діяльності. Однак він повинен бути не меншим від суми, еквівалентної 1250 мінімаль­ним заробітним платам.

Збільшення статутного фонду можливе лише за умови повної оплати акціонерами усіх раніше випущених акцій шляхом:

додаткової підписки на акції;

збільшення номінальної вартості вже випущених акцій;

обміну облігацій на акції.

Зменшення статутного фонду можливе шляхом:

зменшення номінальної вартості випущених акцій;

зменшення кількості акцій шляхом викупу частини акцій у їх власників з метою анулювання цих акцій.

Зменшення статутного фонду неможливе за наявності запе­речень кредиторів.

Крім резервного фонду, в акціонерному товаристві обов'язко­во створюється фонд сплати дивідендів, що формується з чисто­го прибутку товариства.

Правовий режим акцій регулює Закон України «Про цінні па­пери і фондову біржу».

Акція — цінний папір без установленого строку обігу, що за­свідчує участь на паях у статутному фонді акціонерного товари­ства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.

За ознакою класу закон визначає:

привілейовані акції;

прості акції.

Привілейовані акції—це акції з пільговими правами майно­вої участі. Конкретні права привілейованих акціонерів визначають загальні збори акціонерного товариства. Опис таких прав міститься в статуті товариства.

Привілеями є, насамперед:

1) переваги на одержання дивідендів: річний розмір дивіденду фіксується в процентах до номінальної вартості акції і виплачу­ється незалежно від річного прибутку товариства. Якщо прибут­ку не вистачає, дивіденд виплачується з резервного фонду, а не лише з фонду дивідендів.

2) доплата її власнику у тому разі, якщо розмір дивіденду на привілейовану акцію виявиться нижчим від дивіденду на просту акцію.

3) пріоритетна участь власника привілейованої акції в розпо­ділі ліквідних активів товариства, яке припиняє свою діяльність.

Оскільки власники привілейованих акцій ризикують як підпри­ємці менше, ніж власники простих акцій, вони мають обмежені управлінські права. За загальним правилом, привілейовані акціо­нери не мають права на участь в управлінні товариством, але ста­тути можуть визначати коло питань, у вирішенні яких бере участь і ця категорія акціонерів.

Випуск привілейованих акцій не повинен перевищувати суми, яка становить 10 % статутного фонду акціонерного товариства.

Залежно від передбачених статутами обмежень прав відчуження (трансферту) виділяють:

Іменні акції, власниками яких, як правило, можуть бути громадяни. Обіг іменних акцій фіксується у реєстрі власників іменних цінних паперів, що ведеться товариством. Реєстрації підлягає і передача (трансферт) акцій іншим особам, тобто перехід прав участі.

Акції на пред'явника, які обертаються вільно, тобто без індосаментних процедур. Акціонерне товариство фіксує в книзі реєст­рації загальну кількість акцій на пред'явника.

Правовий режим дивідендів — урегульований правом колек­тивної власності порядок визначення розміру, оголошення та виплати акціонерам доходів за акціями з чистого прибутку акціонер­ного товариства.

Дивіденд — це частина чистого прибутку акціонерного това­риства, яка підлягає розподілу і привласненню акціонерами про­порційно вартості належних їм акцій; це також сума (величина, розмір) доходу акціонера на одну акцію.

У статутах товариств визначаються такі елементи правового режиму дивідендів (окремі пункти):

розмір дивідендів (у розрахунку на одну звичайну акцію його визначають загальні збори товариства за поданням правління);

строк виплат;

форма виплати дивідендів (готівкою, банківським переказом тощо);

початок нарахування (дивіденди нараховуються з моменту ре­єстрації особи як акціонера в реєстрі акціонерів товариства, при­чому пропорційно внесеній за акції сумі);

розмір дивідендів (не може бути вище рекомендованого прав­лінням);

порядок виплати дивідендів вибулим і новим акціонерам (при купівлі акцій на вторинному ринку цінних паперів, дивіденди за минулий період виплачуються акціонеру, зареєстрованому в това­ристві на момент виплати дивідендів).

Господарські функції і права акціонерного товариства як суб'єк­та права у правовідносинах реалізують його органи управління.

Основні принципи організації у правління акціонерним това­риством:

1. Розмежування компетенцій правовими нормами (законодав­чими, статутними) функцій колективного власника (акціонерів) і функцій централізованого управління діяльністю товариства.

2. Централізація керівництва поточною діяльністю товариства в руках компетентного виконавчого органу на чолі з керівником (правління товариства), який без доручення діє від імені товари­ства.

3. Вищий і постійний поточний контроль акціонерів (як заснов­ників і співвласників товариства) за управлінською та фінансово-господарською діяльністю правління. Акціонерне товариство, за загальним правилом, має два контрольні органи — вищий (спосте­режна рада), який здійснює контроль за управлінською діяльніс­тю правління, і контрольний орган (ревізійна комісія), який контролює фінансово-господарську діяльність правління та обирається з числа акціонерів.

Органами управління акціонерним товариством є загальні збори акціонерів, спостережна рада правління. Вищий орган акціонер­ного товариства — загальні збори розглядає питання визначен­ня основних напрямів діяльності акціонерного товариства, затвер­дження його планів і звітів про їх виконання, внесення змін до статуту товариства, обрання та відкликання членів ради акціонер­ного товариства, членів виконавчого органу та ревізійної комісії, затвердження річних результатів діяльності товариства та інші питання, передбачені ст. 41 Закону України «Про господарські товариства».

Виконавчим органом акціонерного товариства є правління. Воно вирішує питання діяльності товариства, крім тих, що відне­сені до компетенції загальних зборів та спостережної ради. Голова правління має право без доручення виконувати дії від імені това­риства, підписувати договори, представляти інтереси товариства у державних органах, виступати від його імені у суді, господар­ському суді та ін.


Читайте також:

  1. Адміністративно-правовий захист об’єктів інтелектуальної власності
  2. Адміністративно-правовий захист права інтелектуальної власності
  3. Адміністративно-правовий спосіб захисту прав
  4. Адміністративно-правовий спосіб захисту прав
  5. Адміністративно-правовий статус іноземців та осіб без громадянства.
  6. Адміністративно-правовий статус Кабінету Міністрів України
  7. Адміністративно-правовий статус об'єднань громадян
  8. Адміністративно-правовий статус торговельного підприємства
  9. Акціонерний капітал і акціонерні товариства
  10. Акціонерні товариства випускають облігації на суму не більше 25 % від розміру статутного капіталу і лише після повної оплати всіх випущених акцій.
  11. Акціонерні товариства як механізм трансформації
  12. Аудитор, його статус та сертифікація




Переглядів: 4199

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Поняття, ознаки та види господарських товариств | Правовий статус товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.