Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Сутність та типологія суспільств.

Тема 3. Суспільство як соціальна система

Аліментні зобов’язання у міжнародному праві. Умови визнання і виконання іноземних судових рішень про стягнення аліментів.

Стягнення аліментів за кордоном є надзвичайно важливим та складним питанням. Аліментні зобов’язання є тим інститутом сімейного права, якому присвячено чи не найбільше міжнародно-правових документів. Так це:

· Гаазька Конвенція про право, що застосовується до аліментних зобов’язань стосовно дітей від 24 жовтня 1956 року;

· Гаазька Конвенція про визнання і виконання рішень про аліментні зобов’язання стосовно дітей від 15 квітня 1958 року;

· Гаазька Конвенція про право, що застосовується до аліментних зобов’язань від 02 жовтня 1973 року;

· Гаазька Конвенція про визнання і виконання рішень стосовно зобов’язань про утримання від 02 жовтня 1973 року;

· Нью-Йорська Конвенція про стягнення аліментів за кордоном 1958 року (ратифікована Україною 19 жовтня 2006 року).

Даними актами встановлюються умови стягнення аліментів за кордоном. Вони можуть бути поділені на позитивні і негативні. Іноземне рішення може бути виконане тільки при наявності позитивних умов та відсутності негативних.

Умови виконання іноземних судових рішень про стягнення аліментів:

· Остаточність сідового рішення;

· Умова про юрисдикцію (Гаазька Конвенція про право, що застосовується до аліментних зобов’язань від 02 жовтня 1973 року вперше надало можливість звернення до суду про стягнення аліментів за місцем знаходження позивача);

· Громадянство учасника аліментних відносин – один з учасників таких відносин повинен бути громадянином країни, учасниці конвенції;

· Відсутність раніше порушеної аналогічної справи у суді іншої країни;

· Відсутність раніше прийнятого рішення судом іншої країни.

План

1. Сутність та типологія суспільств.

2. Суспільство як соціальна система. Структура суспільства.

3. Соціальна структура суспільства.

4. Основні концепції соціальної структури суспільства.

5. Базові компоненти суспільства. (Соціальна взаємодія, соціальні відносини, соціальний контроль. Соціальні зміни та соціальні процеси).

Існує понад 80 визначень суспільства, які пропонувалися соціологами в різні етапи розвитку філософії, соціології, археології, психології, історії.

Суспільство – це сукупність усіх способів і форм взаємодії і об’єднання людей.

Суспільство – це історично стійка сукупність людей, які пов’язані зв’язками та відносинами, що направлені на відтворення умов для існування та задоволення потреб представників суспільства.

Суспільство – це соціальна система. З поняттям суспільство тісно пов’язані поняття країна та держава.

Ознаки суспільства (держави):

1. територія, яка локалізує організації соціального життя і на якій відбувається консолідація соціальних зв’язків, розвиваються відносини та взаємодіють індивіди.

2. універсальність – тобто різносторонній характер суспільства, що передбачає, що суспільство включає в себе все різноманіття соціальних зв’язків, відносин, соціальних інститутів і спільнот і має можливість створити необхідні умови для задоволення потреб людей;

3. автономність – здатність існувати самостійно за рахунок високого рівня саморегуляції, що забезпечує підтримку та постійне відтворення складної системи соціальних взаємин; здатність самостійно забезпечувати потреби своїх представників, здатність до внутрішньої саморегуляції за допомогою тих інститутів і організацій, норм і цінностей, котрі утворюються власне всередині суспільства.

4. інтегративність, тобто цілісність, єдність загальної системи цінностей (традицій, норм, законів, правил, яку називають культурою) і можливість залучати до життя нові покоління, відтворювати його структуру.

5. культура: система норм і правил, що регулює життєдіяльність суспільства.

Типи суспільства:

1. прості (де немає класів і держави, немає майнової диференціації - це первісні родоплемінні суспільства) і складні (це суспільства, де є кілька рівнів управління, поділ на соціальні верстви населення)

2. за національною ознакою

3. за релігійною ознакою (мусульманське, католицьке)

4. за рівнем демократії (відкриті і закриті)

В сучасній соціології існує два підходи щодо типологізації суспільства:

1. формаційний (Марксистський), який кладе в основу відношення до засобів виробництва, до власності:

а) первісне суспільство (історично перше)

б) рабовласницьке

в) феодальне суспільство

г) буржуазно-капіталістичне,

д) соціалістичне

2. цивілізаційний підхід (технократичний)

а) традиційне суспільство (доіндустріальне, аграрне)

б) індустріальне (з епохи капіталізму до середини ХХ ст. це промислове)

в) постіндустріальне (інформаційне, комп’ютерне, де основою виступає наука)

Історична типологія суспільства за Гіденсом:

а) суспільство мисливців і збирачів

б) аграрне або традиційне

в) суспільство сучасне:

- суспільство першого світу (США, Японія)

- суспільство другого світу (СРСР)

- суспільство третього світу

- нові індустріальні країни (Бразилія, Мексика, Гонконг, Туреччина, Тайвань, Сінгапур, Південна Корея)

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Визнаються також шлюби зареєстровані українською державою за кордоном – консульські шлюби.	\|	Соціальна структура суспільства.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.