Торгівля готівковою валютою

Таблиця 9.5.

Господарська операція	Дебет	Кредит	Сума
Придбано $1000 по 8,60 грн
Визначено маржу
Реалізовано валюту по 9,00 грн/дол.			9 000
Суму виручки віднесено на фінансовий результат			9 000
Списано валюту			9 000
Списано маржу методом сторно	[942]	[285]	[400]
Собівартість валюти списана на фінансовий результат			8 600

Постановою визначені конкретні підставі для купівлі і обміну іноземної валюти підприємствами — резидентами України. Наприклад, для купівлі валюти для розрахунку за імпортними торговельними операціями необхідно надати уповноваженому банку наступні документи:

— заяву про купівлю іноземної валюти;

— договір з нерезидентом, оформлений відповідно до вимог законодавства України”;

— вантажну митну декларацію (за формою, встановленою відповідно до Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 № 574), якщо товар ввезений на територію України (вантажні, митні декларації, за якими здійснене митне оформлення тимчасово ввезених вантажів під зобов’язання про їх зворотне вивезення, не є підставою для купівлі, обміну іноземної валюти);

— акт ((здавання-приймання тощо) або інший документ, який свідчить про надання послуг, виконання робіт, імпорт прав інтелектуальної власності, якщо оплачуються отримані послуги (права), виконані роботи;

— документи, що передбачені для документарної форми розрахунків (акредитив, інкасо), вексельної форми розрахунків (вексель, яким резидент-імпортер оформив заборгованість перед нерезидентом за договором), якщо договір передбачає такі форми розрахунків.

Звичайно резиденти зобов’язані використати іноземну валюту, що куплена, обміняна у встановленому порядку через суб’єкта ринку, не пізніше ніж за п’ять робочих днівпісля дня її зарахування на його поточний рахунок на потреби, зазначені в заяві про купівлю іноземної валюти. У заяві про купівлю іноземної валюти резидент зобов’язаний доручити суб’єкту ринку продати куплену, обміняну іноземну валюту, що не буде перерахована за призначенням у вищезазначений строк. При цьому, позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щокварталу перераховується до Державного бюджету України, а негативна — відноситься на результати господарської діяльності резидента.

Суб’єкт ринку має право зарахувати на поточний рахунок клієнта безготівкову іноземну валюту в загальній сумі до $1000 США, яка була куплена клієнтом у встановленому порядку і залишилась невикористаною після оплати його зобов’язань.

Якщо до каси повернена іноземна валюта, яка була куплена для забезпечення відряджень за кордон, вона має бути протягом п’яти робочих днів з часу оприбуткування до каси зарахована на поточний рахунок і може бути використана резидентом виключно на цілі, на які вона була отримана.

Валюта, яка надійшла на користь нерезидента, спочатку банком зараховується на розподільчий рахунок (крім випадків передбачених нормативно-правовими актами НБУ). Надходження валюти, які підлягають продажу, повинні бути продані банком не пізніше п’яти робочих днів і виручка зарахована на гривневий рахунок.

Майно, придбане за іноземну валюту і призначене для ведення господарської діяльності в Україні та за її межами, відображається в обліку і звітності в сумах, що визначені перерахунком (при зарахуванні на баланс на дату здійснення господарської операції) у діючу грошову одиницю України. Подальший перерахунок не робиться.

Сума, що сплачена за куплену валюту на міжбанківській валютній біржі включаються у її балансову вартість, а інші витрати, пов’язані з закупівлею —— до валових витрат. Згідно із Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” платник податку самостійно обирає метод оцінки балансової вартості іноземної валюти за середньозваженою вартістю або ідентифікованою вартістю. Якщо, наприклад, заплачено банку комісійну винагороду за посередництво в придбанні валюти, то суму винагороди відображають у складі валових витрат.

Балансова вартість валюти, отриманої як виручка, дорівнює її гривневому еквіваленту за курсом НБУ на дату одержання (нарахування) доходів, купленої валюти — сумі гривень, сплачених підприємством у зв’язку з її придбанням без урахування комісійних або вартості послуг осіб, що виконали операцію за договором доручення на купівлю валюти. Якщо, наприклад, заплачено банку комісійну винагороду за посередництво в придбанні валюти, то суму винагороди відображають у складі валових витрат.

Балансова вартість валюти, обміняна (куплена) на іншу іноземну валюту дорівнює балансовій вартості проданої валюти.

Слід зазначити, що механізму розрахунку середньозваженої балансової вартості іноземної валюти податковим законодавством не визначено. Враховуючи те, що грошові кошти належать за своєю економічною суттю до запасів, для розрахунку середньозваженої балансової вартості валюти можна застосувати принципи, викладені в П(С)БО 9 “Запаси”. Згідно з цим стандартом середньозважену вартість іноземної валюти на дату розрахунку можна розрахувати за формулою

С_вв = (З_вп + В_н) : (N_п + N_н),

де С_вв — балансова вартість одиниці валюти на дату розрахунку;

З_вп — балансова вартість всієї валюти на початок звітного місяця;

В_н — балансова вартість валюти, що надійшла у звітному місяці;

N_п — кількість валюти на початок місяця;

N_н — кількість валюти, що надійшла до дати розрахунку протягом місяця.

Суму гривень, яку необхідно перерахувати банку для купівлі іноземної валюти, можна розрахувати за формулою

S_грн = S_вал ∙ К_вал ∙ (100 + C_пз + K_б) : 100,

де S_грн — сума гривень до перерахування банку;

S_вал — сума валюти;

К_вал — курс купівлі валюти;

C_пз — ставка Пенсійного збору (у 2009 році 0,2 %);

K_б — комісія банку у відсотках до купленої валюти за курсом купівлі.

Приклади проводок за операціями з іноземною валютою наведено в табл. 9.5—9.10.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Про встановлення розміру обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті	\|	Облік службових відряджень і розрахунків з підзвітними особами

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.