Структурно-функціональна організація вестибулярної сенсорної системи, її рецепторний, провідниковий і кірковий відділи.

ВИСНОВОК

до третього питання:

Таким чином, слуховий аналізатор сприймає звукові сигнали, які є коливанням повітря з різною частотою та силою, трансформує механічну енергію цих коливань у нервове збудження, що суб’єктивно сприймається як звукове відчуття. Периферійна частина слухового аналізатора складається з трьох основних відділів: звукоуловлюючий апарат, звукопередаючий апарат звукосприймаючий апарат.

Вестибулярний аналізатор бере участь у регуляції положення і руху тіла в просторі, в підтриманні рівноваги, а також має відношення до регуляції м'язового тонусу. Периферичний відділ аналізатора представлений рецепторами, розташованими у вестибулярному апараті. Вони збуджуються при зміні швидкості обертового руху, прямолінійному прискоренні, зміні напрямку сили тяжіння, вібрації. Провідникової шлях – вестибулярний нерв. Мозковий відділ аналізатора розташований у передніх відділах скроневої частки КГМ. В результаті збудження нейронів цього відділу кори виникають відчуття, що дають уявлення про положення тіла і окремих його частин в просторі, сприяють збереженню рівноваги і підтриманню визначеної пози тіла в спокої і при русі.

Вестибулярний апарат складається з переддвер'я і трьох півкруглих каналів внутрішнього вуха. Півкруглі канали – це вузькі ходи правильної форми, які розташовуються в трьох взаємно перпендикулярних площинах. Верхній, або передній, канал лежить у фронтальній, задній – в сагітальній, а зовнішні – в горизонтальній площині. Один кінець кожного каналу колбообразно розширений і називається ампулою. Переддвер'я складається з маточки і мішечка, тут є невеликі піднесення – макули (плями), в яких знаходиться отолітовий апарат – скупчення рецепторних клітин, які вкриті желеподібної масою. Рецепторні клітини в півкруглих каналах утворюють гребінці, війки гребінців занурені в желатинозну масу – купулу.

Всі вестибулорецептори відносяться до вторічночутливих і діляться на два типи: клітини першого типу мають колбообразну форму, другого типу – циліндричну. На своїй вільній поверхні мають волоски, з них тонкі (60 – 80 на клітині) називаються стереоциліями, а один товстий і довгий називається – кіноцилієм. При зміні положення голови і тіла в просторі відбувається переміщення желеподібної маси, яка відхиляє війки, занурені в неї. Їхнє переміщення служить адекватним стимулом для збудження рецепторів. Зсув волосків в сторону кіноцилія викликає збудливий ефект, а в протилежну – гальмівний. Отолітовий апарат переддвер'я сприймає прямолінійний рух, прискорення або уповільнення, нахил голови і тіла в бік, тряску і хитавицю. Подразником рецепторного апарату півкруглих каналів є обертальний рух навколо своєї вісі, їх кутове прискорення або уповільнення. Перший нейрон вестибулярного аналізатора – це біполярні клітини, розташовані у вестибулярному ганглії. Аксони цих нейронів утворюють вестибулярний нерв (8 параЧМН), який направляється у вестибулярне ядро довгастого мозку (2-й нейрон). Звідси імпульси надходять до таламічних ядер (3-й нейрон), мозочку, ядер окорухових м'язів, до вестибулярних ядер протилежного боку, до мотонейронів шийного відділу спинного мозку, до мотонейронів м'язів розгиначів, до ретикулярної формації, гіпоталамусу. За рахунок вище перелічених зв'язків здійснюється автоматичний контроль рівноваги тіла. За свідомий аналіз положення тіла в просторі відповідає таламокортікальна проекція, яка закінчується в задній постцентральній звивині.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Структурно-функціональна організація слухової сенсорної системи.	\|	Структурно-функціональна організація шкірної, рухової та вісцеральної сенсорних систем.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.001 сек.