Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Основні типологічні схеми легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом

Типологічна схема 1.

Гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами становить 10000 (десять тисяч) гривень[3].

Поряд з цим Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні[4] встановлені випадки, на які такі обмеження не поширюються, а саме:

· розрахунки підприємств (підприємців) з фізичними особами, бюджетами та державними цільовими фондами;

· добровільні пожертвування та благодійну допомогу;

· розрахунки підприємств (підприємців) за спожиту ними електроенергію;

· використання коштів, виданих на відрядження;

· розрахунки підприємств (підприємців) між собою під час закупівлі сільськогосподарської продукції. Перелік товарів, що належать до цієї продукції, визначений Законом України "Про державну підтримку сільського господарства України".

Тому, найбільш поширеним та відносно простим способом швидкого конвертування невеликих сум з поточного рахунку компанії - це зняти їх під розрахунки, наведені вище.

Щодо сільськогосподарської продукції, то така продукція нібито закуповується в індивідуальних сільських господарств або фізичних осіб з інших областей з оформленням спеціального акта про закупівлю.

Суть схеми полягає у тому, що перевіряти закупівлю на невеликі суми у сотні господарств контролюючими органами досить проблематично.

За такою схемою кошти нелегального походження набувають законного вигляду розрахунків за покупку, а обов’язковою умовою реалізації схеми є фальсифікація звітності.

Більш того, на даний час більшість банківських установ вкрай обережно ставляться до таких операцій, що проводяться по рахунках їх клієнтів. Однак, це не говорить про непридатність використання подібних операцій у схемах відмивання за наявності корумпованих зв’язків у відповідній банківській установі.

Приклад^[5]. Перевіряючи матеріали Держфінмоніторингу, було викрито діяльність організованої злочинної групи, до складу якої входили працівники банків та особи, які створювали підприємства з ознаками фіктивності. Так, за грошову винагороду на підставних осіб реєструвалися приватні підприємства, в т.ч. багатопрофільні, кожен із яких мав багатомільйонні валові доходи. За період з 25.10.06 р. по 25.03.08р. на ці рахунки від інших суб’єктів підприємницької діяльності різних форм власності надійшло понад 72 млн. грн. Кошти надходили за підробленими фінансово-господарськими документами за безтоварні операції. В подальшому ці гроші під видом закупівлі сільськогосподарської продукції одержувала уповноважена особа готівкою. Під час документування встановлено, що приватні підприємства створені без наміру здійснення підприємницької діяльності, а лише для використання їх реквізитів та поточних рахунків у банках для отримання незаконних коштів, що знімались готівкою. У березні 2008 року у момент зняття 825 тис. грн. готівкою у приміщенні Херсонської філії банку затримано організовану злочину групу. Готівку вилучено, грошові кошти на поточних рахунках підприємств на суму 37 тис. грн. заблоковано. Важливо підкреслити, що гроші, після блокування рахунків, продовжували надходити. За результатами проведених спільних оперативно-розшукових заходів 25.03.08р. було порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, вчинених організованою злочинною групою за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.28, ч.2 ст.205, ч.3 ст.209 КК України (сума легалізації - 15 млн. грн.).

Приклад^[6]. Службові особи ТОВ «А», діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб та прагнучи заволодіти грошовими коштами Херсонської філії одного з банків, користуючись обманом та зловживаючи довірою, надали до цього банку документи, у яких відобразили завідомо неправдиві відомості про діяльність керованого ними підприємства. У результаті у січні 2007 року між Херсонською філією банку та ТОВ «А» був укладений договір про надання овердрафту строком на 1 рік, згідно з яким підприємству надано у позику грошові кошти у сумі 200 тис.грн. Достовірно знаючи, що овердрафт не буде повернуто, службові особи ТОВ «А», заволодівши шахрайським шляхом такими значними грошовими коштами, того ж дня привласнили їх і обернули на свою користь, не сплативши жодного разу кредитні платежі філії банку. Опісля, заволодівши банківськими коштами у сумі 200 тис. грн., службові особи ТОВ «А» легалізували (відмили) їх у господарській діяльності підприємства, перерахувавши кошти ТОВ «У”, як оплата за отриману сільськогосподарську продукцію, які в подальшому були зняті готівкою. За результатами дослідчої перевірки у січні 2009 року прокуратура Херсонської області порушила кримінальну справу у відношенні посадових осіб ТОВ «А» (за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.209 Кримінального кодексу України, – легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом).

Типологічна схема 2.

Хоча і існують обмеження, встановлені Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні^[7] стосовно обмеження обігу готівкових коштів між юридичними особами, злочинці весь час намагаються їх обійти.

Зазвичай такі схеми здійснюються шляхом переведення коштів, що зберігаються на рахунку на рахунок афілійованої фізичної особи, зареєстрованого приватним підприємцем і працюючого на єдиному податку.

Суть схеми полягає у наступному.

Компанії, для обґрунтування переведення грошей, оскільки такий переказ проводиться до сплати податку на прибуток, на практиці використовують фіктивні договори або договори із завищеною ціною.

Для мінімізації ризиків викриття контролюючими органами схеми, такі договори намагаються укладати на предмет того, що важко обчислити: на ремонтні та інші види робіт, надання маси різних послуг, начебто консалтингу, маркетингу. Щоб не привертати зайву увагу, компанії намагаються не виходити за межі ринкової вартості подібних робіт і послуг.

Коли необхідні роботи або надані послуги нібито виконані, складаються акти, які і являються підставою для здійснення грошового переказу.

З всього переліку вибирають ті роботи й послуги, виконання яких вимагає наступного включення витрат у статтю валових витрат для зменшення податку на прибуток.

Найбільш поширеним у схемах незначної конвертації коштів у готівку зараз є використання операцій з начебто надання компанії різних консалтингових, маркетингових, послуг фізичними особами, або здійснення будь-яких орендних платежів тощо.

Особливістю схеми є застосування фіктивного контракту на поставку товару, надання послуг.

Приклад[8]. Встановлено, що група суб'єктів господарювання, під видом надання різноманітних послуг та в якості оплати за різноманітні товари, як (надання послуги та купівля-продаж товарів здійснювалось лише на папері)здійснює акумулювання коштів юридичних осіб. Акумульовані кошти з рахунку одного суб'єкта господарювання в якості оплати за товарно-матеріальні цінності перераховуються на рахунок іншого, які в подальшому того ж дня перераховуються іншому суб’єкту господарювання за аналогічною схемою. В кінці кінців, кошти зараховуються в якості оплати за цінні папери (векселя) на користь фізичної особи, яка в подальшому знімає грошові кошти готівкою. Важливо зазначити, що більшість фінансових операцій по перерахуванню коштів проводиться всіма юридичними особами одночасно в один день. Матеріали Держфінмоніторингом передані МВС України. На даний час органами МВС України здійснюється перевірка діяльності учасників вищезазначеної схеми.

Приклад^[9]. Клієнти конвертаційного центру, центральний офіс якого розташовувався у м. Дніпропетровську, на рахунок фіктивних фірм переводили кошти за продукцію за завищеними цінами, а самі під цим прикриттям реалізовували контрабандний або крадений товар. Цікаво, що досить великі суми грошей (до 10 млн. грн) перевозили у звичайних дипломатах і, навіть, господарських сумках у міському транспорті.

Приклад^[10]. В 2008 року порушено кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України, щодо групи осіб, які створивши низку фіктивних підприємств, шляхом підробки документів займались конвертацією коштів під закупівлю металобрухту та проведення будівельних робіт через рахунки цих фіктивних підприємств. Попередньо встановлено, що через центр переведено у готівку більш ніж 25 млн. грн., в тому числі близько 4,5 млн. грн. бюджетних коштів виділених облрадою на соціально-економічні програми регіону. Встановлено, що злочинною групою незаконно переведено у готівку близько 23 млн. грн.

Типологічна схема 3.

Великі можливості для конвертації коштів у готівку надають пластикові картки.

Суть схеми полягає у тому, що фіктивній фірмі, наприклад, вигідніше всього мати кілька корпоративних карт для конвертації коштів у готівку в будь-якому банкоматі, навіть закордонному. При цьому, заздалегідь подається заява в банк про зняття ліміту з картки, у іншому випадку банкомат зможе видати лише невелику суму.

Надалі, компанія інсценує крадіжку корпоративної карти й повністю знімає з поточного рахунку кошти готівкою.

Довідатися, хто насправді знімав гроші з рахунку, практично неможливо (звичайно, якщо в банкоматі не встановлена камера спостереження).

А в день зняття коштів заявляється про втрату карти.

До таких схем вдаються компанії, яким разово необхідно проконвертувати велику суму грошей у готівку.

Однак на сьогоднішній день, дана схема є досить неактуальною, оскільки зазвичай банкомати облаштовані камерами відеоспостереження. Більш того, в деяких банках обов’язковою умовою при знятті готівкових коштів, в т.ч. з корпоративної карти, є фотографування особи, що здійснює цю операцію.

Однак, це не говорить про непридатність використання подібних операцій у схемах відмивання корумпованих зв’язків у відповідній банківській установі.

Приклад[11]. Організоване угруповання у складі чотирьох мешканців з різних регіонів України, а саме – Донецької, Луганської, Харківської та Запорізької областей, організували злочинну схему з метою надання послуг з конвертації безготівкових коштів у готівку і легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом. Один із них раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння економічних злочинів. До складу угруповання входило більше двадцяти активних учасників – дилерів, бухгалтерів і кур’єрів. Грошові потоки спрямовувалися через рахунки фіктивних підприємств, які було відкрито на підставних осіб у банківських установах міст Донецька, Краматорська, Запоріжжя і Києва. Кошти потім переводились у готівку і легалізувалися. Встановлено, що до протиправної діяльності було залучено одну з банківських установ у м. Донецьку, посадовці якої не тільки сприяли нелегальній конвертації грошових коштів, але й власноруч проводили операції зі зняття готівки з пластикових карток фіктивних підприємств. Річний обіг коштів на рахунках конвертаційного центру – понад 250 мільйонів гривень. Саме у зв’язку з міжрегіональним характером діяльності угруповання, для його викриття було залучено понад 100 оперативних співробітників податкової міліції та УСБУ в Донецькій області. Під час обшуків у офісних приміщеннях та за місцем проживання «конвертаторів» вилучено реєстраційні та бухгалтерські документи, штампи і печатки 54 підприємств з ознаками фіктивності, у тому числі зареєстрованих у Великобританії та Шотландії. Накладено арешт на 75 поточних рахунків, задіяних у нелегальній діяльності, вилучено готівкою та заарештовано на рахунках фіктивних підприємств більше мільйона гривень. Організаторів злочинного угруповання під час проведення оперативно-слідчих заходів затримано, а пізніше за рішенням суду заарештовано.

Приклад[12]. Протягом 2010–2011 років для незаконної конвертації грошових коштів, отриманих злочинним шляхом, було створено (без наміру здійснення статутної діяльності) 8 фіктивних та “транзитних” суб’єктів підприємницької діяльності, зареєстрованих на підставних осіб та на втрачені паспорти громадян без їх згоди. З початку року через рахунки підконтрольних організаторам підприємств незаконно переведено у готівку понад 25 млн. грн. Отримання готівкових грошових коштів організаторами здійснювалось з використанням пластикових карток через банкомати банківських установ, після переведення їх на карткові рахунки, та через касу банків з використанням чекових книжок. Також було встановлено, що організатори „конвертаційного” центру для ускладнення доказування їх протиправної діяльності не використовували печатки підконтрольних фіктивних підприємств та не зберігали їх первинну документацію, яка велась лише в електронному вигляді. Первинні бухгалтерські документи виготовлялись лише в одному екземплярі шляхом роздруківки печатки сучасними засобами кольорового друку та видавалися клієнтам центру. Під час проведення обшуків було виявлено та вилучено: - готівкові кошти на суму 14 563 дол. США; 25 020 руб. Російської Федерації; 63 343 грн.; - 2 комплекти оргтехніки з системою “Клієнт-банк”, сканованими відбитками печаток підконтрольних організаторам підприємств, які використовувались для підготовки первинних бухгалтерських документів для клієнтів; - чеки, пластикові картки; - банківські договори на відкриття депозитних рахунків; - понад 100 незаповнених бланків з відбитками печаток різноманітних підприємств, у т.ч. що мають ознаки «фіктивності» та нерезидентів. На поточних рахунках підконтрольних підприємств заблоковано близько 80 тис. грн.

Типологічна схема 4.

Іншою схемою конвертації коштів у готівку з використанням пластикових карт є наступна.

На фіктивну фірму відкривається зарплатний картковий проект. Зібравши документи звичайно неіснуючих працівників, компанія відкриває на їхні імена зарплатні пластикові карти або просто карткові рахунки відкривають на підставних осіб.

Ці картки залишаються в руках конвертаторів.

Згодом на дані картки перераховуються кошти, наприклад, довгостроковий займ для цих працівників, які потім масово знімаються готівкою.

В таких схемах заздалегідь подається заява в банк про зняття ліміту з картки, інакше банкомат зможе видати лише невелику суму.

Одним із різновидів конвертації коштів у готівку з використанням пластикових карт є фізичний ввіз на територію України пластикової картки та подальше зняття готівки з неї або навпаки фізичний вивіз з території України пластикової картки та подальше зняття готівки з неї.

Приклад[13]. Підрозділом по боротьбі з корупцією в органах державної податкової служби та податкової міліції ДПС у Дніпропетровській області ліквідовано конвертаційний центр, до складу якого входила низка підприємств, що надавали послуги з переведення безготівкових грошових коштів у готівку суб’єктам підприємницької діяльності регіону, використовуючи мережу фіктивних та транзитних підприємств. У ході оперативних заходів було установлено, що мережа фіктивних та транзитних підприємств була створена за участю декількох працівників податкових органів, зокрема, двох співробітників податкової міліції одного з територіальних підрозділів м. Кривого Рогу, які у своїй протиправній діяльності використовували набутий за час роботи в податковій міліції досвід. Викриття та документування діяльності „конвертаторів у погонах” було ускладненим, адже готівкові кошти отримувались через банкомати банківських установ за допомогою пластикових карток, оформлених на підставних осіб. Згідно з попередніми оцінками, за період своєї діяльності через рахунки конвертаційного центру переведено в готівку понад 15 млн. гривень. Прокуратурою Дніпропетровської області за фактами службового підроблення та фіктивного підприємництва щодо керівників підприємств-конвертаторів порушено кримінальну справу. Підрозділом по боротьбі з корупцією в органах ДПС у Дніпропетровській області зібрано матеріали щодо участі податківців у незаконній діяльності. Органами прокуратури вирішується питання порушення щодо працівників податкових органів відповідних кримінальних справ.

Приклад[14]. Співробітники податкової міліції Київської області ліквідували потужний міжрегіональний конвертаційний центр, за допомогою якого за останні кілька років легалізували 900 мільйонів гривень. Організатором нелегального фінансового утворення виявився керівник однієї із столичних адвокатських компаній. Разом з кількома членами угрупування юрист надавав легальним підприємствам послуги з мінімізації податкових зобов’язань, фіктивного банкрутства, легалізації товарів контрабандного походження. А ще даний конвертаційний центр виконував роль „податкової ями” для цілого ряду реальних підприємств Київської області та інших регіонів України, надаючи їм можливість незаконно формувати податковий кредит з податку на додану вартість, завищувати валові витрати та „відмивати” кошти сумнівного походження. До складу нелегальної фінансової структури входило близько 50 фіктивних фірм, зареєстрованих на підставних осіб. Конвертаційний центр виявили під час розслідування кримінальної справи, порушеної проти підприємця за фактом підробки офіційного документа – декларації з ПДВ. В ході обшуків офісу, помешкань та автомобілів фігурантів працівники податкової міліції вилучили пластикові кредитні картки, через які махінатори отримували готівку, печатки та бланки підприємств, задіяних у злочинній схемі, а також інші докази протиправної діяльності. В арсеналі конвертаторів були, навіть, підроблені печатки господарських судів ряду регіонів України та кількох податкових інспекцій. Наразі стосовно організаторів злочинного угруповання порушено кримінальну справу, ведеться слідство.

Типологічна схема 5.

Наступні схеми конвертації коштів у готівку використовуються в змові зі страховиками. Зазвичай використовуються дві діючі схеми.

Перша - це укладання договору страхування на користь третьої особи. При цьому зі страховиком домовляються про такий страховий випадок, що свідомо наступить.

Після настання запланованої події страхова компанія виплачує грошову компенсацію афілійованій третій особі.

Іншим різновидом даної схеми є використання фіктивних операцій між страхувальником і страховиком.

Суть схеми полягає в тому, що страховик, який має намір легалізувати кошти, переказує на рахунок страхової компанії обумовлену суму за договором страхування (часто страхові платежі здійснюються за безпідставно завищеними тарифами). При цьому, у випадку настання страхового випадку – отримувачем страхового відшкодування є фізична особа, часто – це працівник страховика. Під виглядом настання визначеного договором страхового випадку компанія сплачує відшкодування „постраждалому”.

Іншим різновидом використання такої схеми є те, що отримані грошові кошти страхова компанія «інвестує» в неліквідні цінні папери технічних емітентів, які придбає у підставних фізичних осіб. У подальшому, перераховані страховою компанією на банківські рахунки фізичних осіб грошові кошти, переводяться у готівку.

В обох випадках при реалізації таких схем як у страхувальника, так і у страховика зменшуються податкові зобов'язання по податку на прибуток.

Типологічна схема 6.

Використання на ринку цінних паперів векселів може бути безпосередньо пов'язане з легалізацією (відмиванням) коштів, оскільки їх випуск не реєструє жодний державний орган та не реєструють перехід прав вимоги за векселем.

Вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Але право на отримання коштів за векселем може передаватися іншій особі за допомогою індосамента (передавальний надпис на оборотній стороні векселя).

Бланковий індосамент, як правило, використовують для уникнення переведення прав за векселем під час його передачі третім особам через посередника (зокрема, агента на ринку цінних паперів). За допомогою векселя можна створити фіктивний борг та отримати вже легалізовані кошти. Таким чином, вексель може передаватись неодноразово із рук в руки за допомогою індосаменту.

Наступною та досить поширеною схемою конвертації коштів у готівку є використання векселя як цінного папера.

Компанія, що бажає проконвертувати велику суму коштів у готівку, виписує простий вексель в рахунок поставки товарів афілійованій торговельній фірмі. Остання, у свою чергу, передає вексель іншій компанії в рахунок оплати за отриману раніше позику.

Далі вексель передається підставній фізичній особі. Але за ціною, заниженої в тисячі разів від номінальної вартості векселя.

І, нарешті, фізична особа пред'являє вексель для оплати по номінальній вартості компанії, що його й виписала. Гроші перераховуються за допомогою грошового переказу на картковий рахунок, з якого кошти знімаються готівкою.

Приклад[15]. Троє мешканців Дніпропетровська створили без наміру здійснення статутної діяльності ряд суб'єктів підприємницької діяльності та займались незаконною конвертацією грошових коштів з використанням рахунків та реквізитів «буферних» і «фіктивних» підприємств. Встановлено, що протягом 2010-2011 року через рахунки цих підприємств, відкритих у банківських установах, переведено у готівку понад 60 млн. грн. З метою ускладнення схеми діяльності, приховування інформації про реальні грошові потоки, унеможливлення доступу правоохоронних органів до реквізитів підприємств, через які фактично отримувалась готівка, організатори використовували схеми вексельних розрахунків. Прокуратурою порушено кримінальну справу за ознаками складу злочинів, передбачених ч. З ст. 209 КК України, (легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом). За адресами «тіньового офісу» та помешкання учасників злочинного угруповання проведені обшуки та накладені арешти на поточні рахунки підконтрольних підприємств. Вилучено векселів на загальну суму понад 2 млн. грн., незаповнені бланки простих векселів, печатки та штампи, декілька кліше з підписами учасників угруповання, оргтехніку з системою «Клієнт-банк», оригінали реєстраційних та первинних бухгалтерських документів та інше. На рахунках підконтрольних підприємств заблоковано безготівкових коштів на суму понад 200 тис. грн.

Приклад^[16]. З використанням матеріалів Держфінмоніторингу України, в рамках кримінальної справи (порушеної районною прокуратурою м. Луганська за ч.2 ст. 364 Кримінального кодексу України) встановлені 4 суб’єкти господарської діяльності, що виступали індосантами та мали значні обсяги операцій на вторинному ринку купівлі – продажу векселів. Протягом тривалого часу організатори конвертаційного центру здійснювали незаконне переведення безготівкових коштів у готівку за такою схемою: Легальні підприємства за нібито придбані товари та послуги зараховували грошові кошти на банківські рахунки 5-ти «транзитних» суб’єктів господарювання. Після цього гроші перераховувались на банківські рахунки інших 4-х суб’єктів господарської діяльності мм. Києва та Луганська з ознаками фіктивності. Щоб надати вигляду правомірності вказаним операціям, у схемах конвертації використовувались векселі фіктивних суб’єктів господарської діяльності та підроблені векселі. Згодом на підставі чеків грошові кошти знімалися готівкою з рахунків фіктивних підприємств під виглядом закупівлі товарно-матеріальних цінностей та передавались «клієнтам» – посадовим особам діючих підприємств разом з фальсифікованими документами на товар (роботи, послуги). Фактично операції з придбання товарів, робіт та послуг у «транзитних» підприємств, а також з їх постачання діючим підприємствам – «клієнтам» центру не здійснювалися. За період 2010-2011 рр. обіг коштів по рахунках суб’єктів господарської діяльності, що входили до складу конвертаційного центру, склав понад 40 млн. гривень. Для забезпечення погашення нанесених державі збитків накладено арешти на поточні рахунки 6 товариств, за допомогою яких здійснювалась незаконна конвертація грошових коштів. На цих рахунках заблоковано коштів на загальну суму 2 млн. 740 тис. гривень. Під час обшуків за місцем розташування офісу конвертаційного центру та помешкань його учасників вилучено: 248,5 тис. грн. готівки, яка належала для передачі «клієнтам» центру. Також вилучено 16 печаток та штампів підприємств, що входили до складу конвертаційного центру, первинні бухгалтерські та податкові документи підконтрольних підприємств, чекові книжки, комп’ютерна техніка, яка використовувалася для підробки векселів, з інформацією щодо руху цінних паперів, магнітні носії інформації та чорнові записи, що свідчать про противоправну діяльність вказаних осіб. Наразі у рамках кримінальної справи проводяться подальші слідчо-оперативні заходи щодо учасників конвертаційного центру для закріплення доказів протиправної діяльності та подальшого притягнення правопорушників до кримінальної відповідальності.

Приклад^[17]. У Полтавській області порушено дві кримінальні справи за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 209 КК України. Встановлено, що службові особи двох приватних підприємств за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, умисно, з корисливих мотивів, шляхом зловживання своїм службовим становищем, провели безтоварні операції та незаконно здійснили емісію незабезпечених векселів на загальну суму 400 тис. грн. та 300 тис. грн., які було спрямовано для врахування до філії банку з перерахуванням грошових коштів на загальну суму 400 тис. грн, борг за якими не було сплачено. У подальшому, приховавши джерело походження цих коштів, їх було легалізовано, шляхом зняття з поточного рахунку.

Типологічна схема 7.

Також, поширеним явищем є використання у схемах легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, ощадних депозитних сертифікатів на пред’явника.

Суть схеми полягає у тому, що фірма за злочинні кошти здійснює придбання ощадних сертифікатів на пред'явника в банку, які, в подальшому передаються фізичній особі (як правило це підставна особа-посередник).

Далі фізична особа пред'являє ощадні сертифікати до платежу в касу цього ж банку, що емітує сертифікати та отримує готівкові кошти.

Така схема зазвичай здійснюються за змовою зі співробітниками банку.

Приклад^[18]. У місті Києві один з конвертаційних центрів був створений “під дахом” юридичної фірми. Сувора конспірація і значні зв’язки дозволяли організаторам переводити у готівку величезні суми. За допомогою своєї дружини, яка працювала нотаріусом, директор фірми зареєстрував понад 70 фіктивних фірм. Щодня через рахунки кожної з них проходило майже 500 тис. грн. Використовуючи портативні переносні комп’ютери (ноутбуки) зі встановленою у них системою електронних платежів “Клієнт-Банк”, шахраї за декілька хвилин переводили на рахунки фірм, розташованих в різних регіонах України, мільйони гривень. Конвертаторам допомагали і працівники комерційних банків. Наприклад, за ощадними сертифікатами без пред’явлення паспорта декілька тисяч гривень міг отримати навіть бомж. Потім через підставних осіб гроші потрапляли до водія, який доставляв їх директору юридичної фірми. Лише водій знав директора юридичної фірми в обличчя.

Типологічна схема 8.

Федеральною службою з фінансового моніторингу Російської Федерації було виявлено схему легалізації злочинних доходів із використанням послуг установ, що здійснюють переказ грошових коштів.

Суть схеми полягає у тому, що суб’єкти господарювання з їх поточних рахунків здійснюють конвертацію коштів у готівку шляхом з використанням грошових переказів.

Отримувачами таких переказів є фізичні особи, які і отримують ці кошти готівкою.

Приклад^[19]. Співробітники Управління по податковим злочинам Головного управління внутрішніх справ Російської Федерації виявили злочинну схему конвертації грошових коштів у готівку. Так, великі грошові суми переводилися від різних підприємств на адресу одного міжрайонного поштамту, де у вигляді грошових переказів видавалися різним фізичним особам готівкою. Співробітники міліції затримали у відділенні поштамту громадянку, що одержала грошовий переказ у розмірі 2 млн 475 тис. руб. При перевірці законності даного грошового переказу встановлено, що кошти були переведені з рахунків фірм-одноденок. Установлено, що у такий спосіб були проконвертовані кошти на суму в розмірі більше 350 млн руб. Нанесений державі збиток склав 40 мільйонів рублів. Порушено кримінальну справу, триває розслідування.

Типологічна схема 9.

Для конвертування великих сум у готівку найчастіше використовуються фіктивні компанії, що знімають будь-яку суму готівкою.

Така впевненість полягає в тому, що фірма реєструється як правило на підставних осіб (із числа малозабезпечених верств населення, пенсіонерів тощо), готових за невелику суму підписати потрібні платіжні документи.

По суті “конвертаційні центри” є ланкою етапу легалізації, їхні учасники переводять безготівкові кошти в готівку, а також на поточні рахунки підприємств із ознаками фіктивності, маскуючи при цьому свою протиправну діяльність легальним бізнесом.

Підприємства-клієнти “конвертаційних центрів” перераховують безготівкові кошти на рахунки суб'єктів підприємницької діяльності з ознаками "фіктивності", використовуючи систему "Клієнт-Банк" при керуванні рахунками, кошти досить оперативно можуть переводитись на рахунки фізичних осіб, в т.ч. за нібито поставлену продукцію (надані послуги, виконані роботи й т.п.). Для операцій з отримання готівки широко застосовуються пластикові платіжні картки.

Організаторами “конвертаційних центрів” виступають, як правило, фахівці, які мають корумповані зв'язки з посадовими особами відповідних банківських установ.

За свідченням фахівців МВС України, керівники конвертаційних центрів заздалегідь домовляються з посадовими особами банку про спільні дії у разі загрози блокування коштів на поточних рахунках фіктивних суб’єктів підприємницької діяльності. З цією метою банку надається заява та відповідне доручення з реквізитами фіктивного підприємства без дати й номера про закриття рахунку самим клієнтом, що дозволяє працівникам банку списати кошти з рахунку безпосередньо перед його блокуванням правоохоронними органами. Обумовлюються також подальші дії щодо спрямування коштів, які можуть бути переведені на будь-який заздалегідь визначений інший рахунок.

Особливістю схеми є те, що фірма, яка виступає продавцем, створюється на короткий термін. Через деякий час після завершення операції фірма та її звітність безслідно зникають. Як правило, фірми відкриваються за допомогою підроблених або крадених паспортів або ж на підставних осіб.

До можливих порушень законодавства при реалізації схеми належать: фіктивне підприємництво, шахрайство, підробка документів.

Приклад[20]. Службою безпеки України було викрито діяльність конвертаційного центру із щомісячним оборотом коштів близько 30 мільйонів доларів. Так, встановлено, що до відмивання коштів були причетні шість українських банків м. Києва та м. Дніпропетровська, які надавали послуги близько 300 підприємствам. Також виявлено близько 30 комерційних структур, які використовувались у схемі. За результатами розслідування в п'ятьох банківських установах м. Києва накладений арешт на рахунки 20 комерційних структур, які використовувались в злочинних схемах. Заблоковано кошти на загальну суму понад 1,5 мільйон гривень, а в м. Дніпропетровську арештовано понад 1 мільйон гривень. Порушено кримінальну справу по частині 3 статті 209 Кримінального кодексу України - легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом, з позбавленням волі від 8 до 15 років.

Приклад[21]. У рамках розслідування кримінальної справи було ліквідовано „конвертаційний” центр, який надавав послуги суб'єктам господарювання з конвертації безготівкових коштів у готівку, використовуючи підприємства з ознаками „фіктивності”. За період діяльності „конвертаційного” центру підприємства, які входили до його складу, проконвертували у готівку грошові кошти на загальну суму понад 300 млн. гривень. За місцем розташування офісів центру (м.м. Києві, Обухові, Бердичеві) та адресами мешкання його учасників проведено 24 обшуки, у ході яких вилучено: - готівкові кошти (140 тис. дол. США, 21 тис. Євро, 1 млн. 420 тис. грн.); - 31 печатку підприємств з ознаками фіктивності; - 9 печаток підконтрольних фірм – нерезидентів, які використовувались для незаконного виводу коштів на закордонні рахунки; - бухгалтерські документи, що підтверджують протиправну діяльність; - чисті бланки з відтисками печаток підприємств з ознаками фіктивності; - 15 комп’ютерів та 7 ноутбуків з чорновою бухгалтерією та системами керування банківськими рахунками фіктивних суб’єктів господарської діяльності, інші носії інформації; - вогнепальну зброю, у тому числі – револьвер системи «Наган»; - холодну зброю, антикваріат та більше 40 старовинних ікон та картин. Крім того, в банківських установах м. Києва та м. Донецька арештовано рахунки 12-ти фірм з ознаками фіктивності, на яких заблоковано 1 млн. 297 тис. гривень. 7 учасників злочинної групи затримано.

Література:

1. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 21 грудня 2010 р. № 2808 – VI.

2. Податковий кодекс.

3. Методичні рекомендації з виявлення, розкриття та розслідування легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (ст. 209 КК України).

4. За матеріалами ДПС України.

5.За матеріалами Управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ДПС України в Херсонській області та Управління СБУ у Херсонській області.

6.За матеріалами Управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ДПС України в Херсонській області.

7. За матеріалами Держфінмоніторингу

8. За матеріалами ГУМВС України в Дніпропетровській області.

9. За матеріалами УБОЗ УМВС України в Запорізькій області.

10. За матеріалами податкової міліції ДПС у Донецькій області та УСБУ в Донецькій області.

11. За матеріалами податкової міліції ДПС у Дніпропетровській області та УБОЗ МВС України у Дніпропетровській області.

12. За матеріалами ДПС України.

13. За матеріалами ДПС України.

14. За матеріалами ДПС України

15. За матеріалами ДПС України та Держфінмоніторингу.

16. За матеріалами УБОЗ УМВС України в Полтавській області.

17. За матеріалами Управління ДСБЕЗ МВС України в м. Києві.

18. За матеріалами Головного управління внутрішніх справ Російської Федерації.

19. За матеріалами СБУ.

20. За матеріалами ДПС України.

21. За матеріалами ДПС України.

22. Антипов В.І. Тіньова економіка та економічна злочинність: світові тенденції, українські реалії та правові засади контролю (теоретико-методологічне узагальнення) – Вінниця: ДП ДКФ, 2006. – 104с.

23. Протидія легалізації злочинних доходів і фінансуванню терроризму: навч.посіб/[с.2 Гуржій, С.М. Клюшке, В.М. Нікрасов та ін.] Держ. ком. фін. моніторингу УКраїни – К.: Такі справи, 2008. – 560 с.

24. Г.М. Бірюков, А.Г. Гриневич, Л.М. Дудник, Д.Й. Никифорчук Загальнотеоретичні основи протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом: монографія. Ірпінь: Національний Університет ДПС УКраїни, 2009. – 176 с.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Взаємодія слідчих та оперативних працівників податкової міліції ДПС України у протидії легалізації (відмивання) злочинних доходів	\|	Продуктивність с.-г. тварин, фактори, що зумовлюють продуктивність

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.