• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Профілактика ЙДЗ

ВПЛИВ НЕСТАЧІ ЙОДУ НА ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ

Епідеміологічні критерії ЙДЗ

Традиційно одним із головних показників забезпечення організму йодом вважається маса ЩЗ. Відповідно до нових критеріїв ВООЗ, збільшення понад норму її розмірів у 5-ти або більше відсотків дітей шкільного віку свідчить про наявність у регіоні зобної ендемії. Розміри ЩЗ можна визначати двома методами — пальпаторним і сонографічним. Останній вважається точнішим, принаймні стосовно розмежування норми та невеликих ступенів збільшення, крім того, дає уяву про структуру залози.

Концентрація йоду в сечі — показник, який адекватно відображає його споживання. Через значні індивідуальні коливання цей метод придатний лише для епідеміологічного дослідження. Якщо медіана екскреції йоду із сечею перевищує 100 мкг/л, то в даній популяції дефіцит йоду відсутній, і навпаки. З епідеміологічною метою рекомендується використання ще двох критеріїв — концентрацій у крові ТТГ і тиреоглобуліну. Не зайвим буде нагадати, що високий рівень ТТГ у крові новонароджених є надійним маркером вродженого гіпотиреозу.

Незважаючи на широку розповсюдженість, ЙДЗ підлягають ефективній первинній профілактиці. Вона, певна річ, скерована на “нейтралізацію” головного етіологічного чинника — йодної недостатності. При цьому враховують рекомендацію Міжнародної ради з контролю за ЙДЗ підтримувати мінімальне щоденне надходження йоду в організм на рівні 90—200 мкг (залежно від віку). Доцільно розрізняти такі форми (рівні) йодної профілактики.

1. Загальна (масова, універсальна) — розрахована на всіх жителів ендемічного регіону, повинна здійснюватися постійно. З цією метою найкраще себе зарекомендувала домішка йодиду до кухонної солі, запроваджена 1922 року в Швейцарії і яка на сьогодні застосовується більш, ніж у 50 країнах. У ряді держав Африки, Азії та Південної Америки з важкою нестачею йоду ефективною виявилась профілактика за допомогою йодованої олії шляхом внутрішньом’язового або перорального застосування.

2. Індивідуальна — додаткове введення йоду певним контингентам населення, насамперед:

l дітям та підліткам, особливо під час пубертату

l вагітним та годувальницям,

крім того:

l при позитивному родинному анамнезі (зоб)

l особам, що тимчасово проживають у йододефіцитному регіоні

l пацієнтам, які завершили курс лікування ендемічного зоба.

Методика проведення:

l дошкільнятам — з розрахунку 100 мкг/д йоду

1. l школярам і дорослим — 150—200 мкг/д або 1—1,5 мг 1 раз на тиждень (наприклад, антиструмін чи тиройод-депо). застосування антиструміну, в якому міститься 1 мг йодиту калію (діти, вагітні і годуючі матері). Дошкільні заклади - 1/2 таб. в тиждень, в школах до 7 класу по 1 таб., а старшим школярам, вагітним по 2 таб. в тиждень.

Світовий досвід переконливо доводить необхідність та високу результативність йодної профілактики. Завдяки ефективним профілактичним заходам практично позбулися наслідків йодного дефіциту США, Великобританія, Норвегія, Швеція, Фінляндія, Швейцарія та низка інших держав. З іншого боку, численні країни Африки та Південно-Східної Азії саме через відсутність національних програм профілактики продовжують залишатись вогнищами екстремальної нестачі йоду. На жаль, в Україні захворюваність на ендемічний зоб, починаючи вже з 70-х років, неухильно зростала, що пов’язане спочатку з послабленням уваги до цієї важливої медико-соціальної проблеми, а згодом — з відвертим нехтуванням системою запобіжних заходів.

Отже, йодна профілактика — це безальтернативний, надійний, простий та загалом безпечний шлях, який дає змогу запобігти розвиткові ЙДЗ, а також певною мірою протидіяти радіаційному ураженню ЩЗ на випадок можливих техногенних катастроф.У зв’язку з цим на сучасному етапі постають такі завдання:

1) визначення географії йододефіцитних регіонів;

2) організація періодичних масових обстежень населення, особливо дітей, на наявність зоба та порушень функцій ЦНС з використанням загальновизнаних критеріїв;

3) відродження системи йодної профілактики (масової та індивідуальної);

4) налагодження інформаційного забезпечення — як для широкого кола медичних працівників, так і для населення — стосовно йодного дефіциту та його наслідків.

Виконання окреслених завдань передбачає зростання ролі ендокринологічних диспансерів та кафедр ендокринології медичних вищих навчальних закладів, які мають стати організаційно-методичними та науковими центрами з вирішення даної проблеми. Навколо них повинні об’єднатися лікарі суміжних спеціальностей, середній медичний персонал, представники освіти та інших професій, адже лише спільними зусиллями можна ліквідувати ЙДЗ в Україні. Настав час це усвідомити всім, хто не байдужий до проблем здоров’я нації, кого хвилює доля майбутніх поколінь.

ДОБОВА ПОТРЕБА ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ В ЙОДІ (Міжнародний комітет з контролю за йододефіцитними порушеннями)

Читайте також:

1. АНАЛІЗ І ПРОФІЛАКТИКА ПРОФЗАХВОРЮВАНЬ ТА ВИРОБНИЧОГО ТРАВМАТИЗМУ
2. Антенатальна профілактика стоматологічних захворювань
3. Гасіння та профілактика пожеж на об’єктах галузі.
4. ГОСТРА АНАЕРОБНА ІНФЕКЦІЯ. ПРОФІЛАКТИКА ГАЗОВОЇ ГАНГРЕНИ, ПРАВЦЯ.
5. Дитячі інфекційні хвороби та їх профілактика
6. ДІАГНОСТИКА СТАНУ ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВОЇ ДІЛЯНКИ ДІТЕЙ. ПРОФІЛАКТИКА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ І МОРФОЛОГІЧНИХ АНОМАЛІЙ
7. Засоби для інгаляційного наркозу (ефір, фторотан, діазоту оксид, енфлуран, ізофлуран). Порівняльна характеристика. Ускладнення до і після наркозу, їх профілактика.
8. Контроль та профілактика стану повітряного середовища на виробництві
9. Лекція 5. Профілактика злочинності
10. Лекція 6. Профілактика незайнятості
11. Лекція 7. Профілактика алкоголізму, наркоманії, ВІЛ/СНІДу.
12. Лекція 7. Тема 6. Профілактика травматизму та професійних захворювань

Переглядів: 796