• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Принципи формування класифікації екологічної якості поверхневих вод

Фазові реакції гідробіонтів при формуванні сукцесій.

Принципи формування класифікації екологічної якості поверхневих вод

ЄДНІСТЬ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПОЛЯ ПРИ ЕКСПЕРТНІЙ ЕКОЛОГІЧНІЙ ОЦІНЦІ СТАНУ ВОДНИХ ЕКОСИСТЕМ

ЛЕКЦІЯ 4

ПЕРЕВІР СВОЇ ЗНАННЯ

1. Охарактеризуйте розвиток особистості дитини молодшого шкільного віку.

2. В чому полягають істотні особливості соціальної ситуації розвитку молодшого школяра?

3. Розкрийте сутність кризи дітей молодшого шкільного віку (криза саморегуляції молодшого школяра).

4. Які основні фактори зумовлюють психічний розвиток і формування особистості молодшого школяра?

5. Назвіть основні новоутворення молодшого шкільного віку.

6. Розкрийте зміст поняття «учіння», як провідної діяльності молодшого школяра.

7. Розкрийте місце і роль учбової та трудової діяльності у психічному розвитку молодшого школяра.

8. У чому полягає специфіка учбової ситуації для психічного розвитку дитини молодшого шкільного віку.

9. Яку роль відіграє контроль у житті молодшого школяра?

10. З чого складається готовність дитини до шкільного навчання та виховання?

11. Охарактеризувати розвиток мислення молодшого школяра. Вміння аналізувати, синтезувати, абстрагувати і узагальнювати, як важливі новоутворень дитини молодшого шкільного віку.

12. Які принципові новоутворення з’являються у розвитку мовлення молодшого школяра?

13. Охарактеризуйте динаміку психічного розвитку молодшого школяра в процесі навчання.

14. Як відбувається формування особистості дитини в молодшому шкільному віці?

15. Особливості взаємин молодшого школяра зі значущими дорослими (вчителями, батьками) та однолітками.

Будь-яка біокосна система має своє інформаційне поле, яке характеризує її розвиток у просторі та часі. Якщо це визначення відноситься до водного середовища, то його стан характеризуватиме інформаційне поле розвитку ценозів цього середовища (біопродукційні характеристики, енергетична база, якість води тощо).

Питанню екологічної індексації та стандартизації стану водних екосистем останнім часом приділяється значна увага на державному та міждержавному рівнях. Багато наукових розробок відносяться до санітарних та санітарно-екологічних нормативів, частина з яких затверджена. Однак, всі ці нормативи містять характеристики щодо умов побутового та виробничого призначення і несуть інформацію споживчого характеру. На перших етапах вони відповідають екологічним умовам щодо розвитку водних ценозів, однак їх не слід ототожнювати.

Для розгляду екологічного стану водних ценозів та умов формування якості води необхідно прийняти ряд аксіом та законів:

а) інформаційне поле водного біоценозу розглядається у тримірній системі координат і характеризується у просторі і часі: ^«С-Q» (концентрація-витрати, м3/с), "С-L" (концентрація-віддаль, км), "С-t" (концентрація-час), "С-В-t” (концентрація-біомаса-час), причому часові біопродукційні та енергетичні характеристики підпорядковуються правилам "золотого перетину" та "золотого кореня"( г, = 1.6.18 у разі зростання, та г₂ = 0,618 у разі зменшення характеристик);

б) характеристиками інформаційного поля є показники енергетичних субсидій (С, N, Р), біопродукційні кількісні характеристики (бактеріопланктон, фітопланктон), функціональні характеристики (БСК, розчинений кисень, фітомаса бактеріопланктону), та супутні біоциди і специфічні домішки антропогенного походження (важкі метали, пестициди, нафтопродукти, СПАР);

в) кількісні показники якості води залежать від екологічного стану водного середовища, тобто, стану розвитку ценозів їх біопродукційних характеристик;

г) формування ценозів відповідають часовим характеристикам та певній послідовності розвитку, через існування угрупувань організмів у певному часі (гомеостатичне плато), забезпечене енергетичними дотаціями.

Відомо 5 етапів розвитку ценозів водного середовища:

1 етап - оптимальні стартові умови для розвитку популяцій при малій чисельності та забезпеченому належному енергетичному балансі;

2 етап - розвиток виду, розширення ареалу, чисельності, з інтенсивним споживанням енергетичних субсидій (С, N, Р, 0₂, С0₂, солей);

3 етап - розхитування рівноваги, у системі з'явились лімітуючі чинники (недостатньо енергетичних субсидій), спостерігається порушення трофічних зв'язків;

4 етап - випадіння окремих видів, монотипізація за рахунок пристосування біоти до порушених умов середовища (рН, забруднення органічними речовинами, пестицидами);

5 етап - клімакс системи, загибель ценозу, поява мутацій, дефіцит кисню, зрушення величини рН в лужному чи кислому напрямку.

При цьому система ценозу розвивається циклічно у вигляді синусоїди, досягаючи клімаксного стану. Після чого ценоз руйнується, на його заміну приходять інші, більш пристосовані до нових умов середовища. У зв'язку з цим необхідно звернути увагу на спроби поєднання споживчих вимог якості води її біологічними дослідженнями цієї води, що зазвичай проводять на тест-об'єктах - гупі, дафніях.

Це, зрозуміло, дає певний об'єм інформації, однак до формування екологічного стану поверхневих вод несе інформацію не завжди коректну.

Дафнія розвивається десь на 3-4 етапі розвитку ценозу при наявності достатньої кормової бази. При спостереженні за водоймою, яка була забруднена сапоніном від скидання стічних вод цукрозаводу, відмічався інтенсивний розвиток дафній. При масовій загибелі риби (внаслідок гемолізу еритроцитів), дафнія почувала себе досить добре, мала високу біопродуктивність.

Крім того, дафнія почуває себе добре в очищених стічних водах після біологічного очищення (м.Київ, Бортничі, очисні споруди). Скидна водабіологічно нестабілізована, несе бактеріальні та енергетичні забруднення, сторонню біологічну інформацію. Тобто, виживання дафній - далеко не екологічна норма і підхід тут повинен бути іншим.

У водоймі необіхідно визначити, що характеризує біологічну норму, що патологічно для окремого виду ценозу (мікроводоростей, найпростіших, іхтіофауни, макрофітів), та як змінюватиметься трофічна піраміда. Тому для екологічної оцінки стану поверхневих вод необхідно використовувати поняття екологічного оптимуму – створення оптимальних стартових умов для первинного синтезу органічної речовини мікроводоростями у водному середовищі.

Ще на початку 50-х років Свердруп та Кларке запропонували рівняння біоситезу органічної речовини в протоплазмі клітин, що грунтується на вмісті елементів та енергетичних витратах: 1300000 кал променевої енергії + 106 С0₂ + 90Н₂О + 16N0₃ + 1Р0₄ + мінеральні елементи = 13000 кал потенціальної енергії, що міститься в 3258г протоплазми (106С, 180Н, 46 О, 16N, 1Р, 815 г зольних речовин), + 154 0₂ + 1287000 кал розсіяної теплової енергії .

В більш узагальненому вигляді рівняння фотосинтезу має вигляд:

106СО₂ + 16NO₃ + HPO₄^2- + 122H₂0 + 18H⁺ = C₁₀₆H₂₆₅O₁₁₀N₁₆ Р +1380₂ (4.1)

рівняння розкладу:

(СН₂0)₁₀₆ (NH3)₁₆ Н₃Р0₄ +138 0₂ = 106 С0₂ +122H₂0 + 16NO^-₃; +Н₃Р0₄ (4.2)

Тобто, масове співвідношення С : N : Р складає 106 : 16 : 1. Саме таке співвідношення енергетичних компонентів і було оптимальним при дослідженнях на природних водоймах. Базуючись на цьому, при фоновому значенні фосфору можна підрахувати якісні характеристики стану водного середовища по вуглецю та азоту, необхідні для первинного фотосинтезу (3 мг/л) мікроводоростей.

Показники якості води, що відповідають цим стартовим умовам: ХСК - 20 мгО/л, азот мінеральний- 0.50 мгN/л (з урахуванням асиміляції з повітря - 0.70 мгN/л), фосфору мінерального - 0.045-0.05 мгР/л.

Принцип побудови інформаційного поля:

а) числові значення еталону порівняння кожної характеристики приймаються як одиниця масштабу еталонного радіусу; за отриманими значеннями будуємо коло, площа якого приймається за 1.0.

б) кожне значення еталонної характеристики (лімітуючої розвиток ценозу) перемножується на значення "золотого кореня" - 1.618, отримуємо величину характеристик наступного класу, і так до V класу. Відповідне співвідношення площ інформаційного поля складатиме ї_с - 1.0;3.0; 8.0; (13.0); 21.0; 55.0. (табл 4.1.).

Таблиця 4.1

Принцип побудови екологічної класифікації стану поверхневих вод по продукції первинної органічної речовини

Маючи характеристики еталону порівняння та серію безпосередніх спостережень на місцях за екологічними характеристиками (бактеріальними), визначаємо шляхом проведення кореляційного аналізу значення досліджуваних характеристик для кожного класу.

Читайте також:

1. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
2. АДАПТОВАНА ДО РИНКУ СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ (НАБОРУ) ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПЕРСОНАЛУ. ВІДБІР ТА НАЙМАННЯ НА РОБОТУ ПРАЦІВНИКІВ ФІРМИ
3. Алгоритм формування комплексу маркетингових комунікацій
4. Алгоритм формування потенціалу Ф2
5. Алгоритм формування статутного фонду банку
6. Альтернативні джерела формування підприємницького капіталу
7. Аналіз ефективності формування та використання банківських ресурсів
8. АНАЛІЗ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ ЗА ДЖЕРЕЛАМИ ЇХ ФОРМУВАННЯ
9. Аналіз процесу формування маркетингових комунікацій
10. Аналіз руху та ефективності формування грошових потоків
11. Аналіз стратегічних альтернатив та визначення оптимальної стратегії формування фінансових ресурсів
12. Аналіз структури майна та динаміки джерел його формування

Переглядів: 752