Питання 4. Зло – основна етична категорія: сутність та види.

Як уже відмічалось протилежністю добра є зло. До визначення категорії «зло» науковці підходять не адекватно, Вважається, що зло як моральна категорія постає не як «анти добро», а як «анти благо», тобто зло – це те, що протилежне благу і оцінюється негативно. До цього відносяться: перше – всі об’єкти, які безпосередньо викликають неприємні відчуття: огидне на смак, неприємний запах, почуття болю при доторкуванні, роздратування слуху або зору тощо; друге – істоти та явища, які викликають неприємні переживання опосередковано, через емоції гніву і страху; третє – все те, що пов’язано із переживанням за суміжністю і подібністю. Стосовно поведінки благом являється все те, до чого необхідно наближатися або зберігати, якщо воно уже існує, і створювати, якщо його нема. Злом, навпаки, є те, від чого необхідно відходити або активно з ним вести боротьбу. Основними складовими блага є задоволення, істинна користь, красота і добро. Зло як його протилежність об’єднує у собі страждання, брехню, шкоду, потворність тощо. Науковці виділяють наступні види зла: природне зло: стихійні сили, хвороби, тощо, які не залежать від волі й діяльності людини; соціальне зло: являє собою частину історичного процесу, створене під впливом діяльності людей, не може контролюватися людиною. Це – заколоти, революції, війни, які не підвладні волі особистості; моральне зло – яке здійснюється під впливом свідомості людини, її волі, морального вибору. Аналіз різних джерел дав можливість визначити такі види морального зла, які мають вираз в людських вадах (морально-негативних якостях):

· насильство і злочинність;

· сукупність і грубість;

· байдужість до інтересів людини і суспільства;

· крайні форми егоїзму;

· агресивність;

· підлість.

· ворожість – активне зло, направлене на інших людей, їх життя і і добробут;

· свідомо заподіяна шкода, яка не є засобом оборони;

· розпуста – зло, направлене на себе;

· вади людини (лінощі, обжерливість тощо).

Розпутна людини стає рабом своїх пристрастей і прагнення до задоволення, порушує соціокультурні заборони, не здатна на діяльну любов до ближнього.

Різні точки зору науковців на природу зла:

- багато вчених на протязі значного часу намагаються обґрунтувати положення про те, що людини від природи зла і егоїстична, знаходиться у стані конкурентної боротьби з іншими людьми (З. Фрейд стверджував, що ворожість, агресія – це присутній людині інстинкт смерті);

- вчені, які підтримують теорію «фрустрації - агресії», вважають, що агресія в людини виникає у відповідь на образи або перешкоди для досягнення мети, може бути направлена не за адресою і т. ін.;

- дехто з вчених визначає, що бути злим – значить стверджуватись, тобто зло морально виправдане (Ф.Ніцше стверджував, що зло – укорінено в природу людини, є проявом волі до влади і присутнє у всьому живому, воно морально виправдане);

- І Кант, Т.Гоббс вважали, що держава і мораль створені для коригування «боротьби всіх проти всіх» і збереження людей від взаємного знищення;

- вчені - марксисти визначають, що зло породжене приватною власністю.

Уява про добре і зле є неоднозначною для різних людей (груп людей) та обставин. Так добро, благо для однієї людини (груп людей ) може бути злом для інших. Будь-яка конкуренція передбачає досягнення вигоди, блага одних людей ціною чиїхось втрат, страждань. Більш яскраво це проявляється в конкурентній боротьбі ринкової економіки, у військових конфліктах (для переможців фінал війни – благо).

При певних обставинах зло може оцінюватись як благо. Насилля, наприклад, безперечно зло, поскільки життя і свобода людини – надзвичайна цінність. У той же час насилля до бандитів, крадіїв, порушників морального спокою суспільства – благо. Морально виправданим вважається вбивство ворога на війні, страта жорстокого злочинця. Але вбивство, здійснене навіть в силу необхідності, не перестає вважатися злом у відповідності з категоричною забороною «не вбий».

Відомо також, що одно і те ж явище може одночасно бути як благом, так і злом. Так, науково-технічний прогрес є безперечним благом для людства. У той же час наслідками прогресу є екологічні та техногенні катастрофи, зброя масового знищення, а це уже зло.

У повсякденній життєдіяльності можливе і таке явище, як перехід добра в зло. Черезмірність обертає доброчинність в ваду (щедрість обертається марнотратством, гордість – в гординю тощо.)Зниження інтенсивності моральних якостей також веде до переходу добра в зло: бережливість – в жадобу тощо.

Отже зло є одним з основних понять категоріального апарату етики, у якому відбиваються негативні сенси, сторони суспільно-соціального та морального людей і стосунки між ними. Боротьба добра і зла складає головний зміст морального розвитку суспільства. Протистояння злу має базуватись на морально виправданих, сприятливих для спільноти засобах. Одним із основних чинників протистояння злу – є етичне самовиховання та самовдосконалення особистості.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Питання 3. Благо, користь і добро.	\|	Поняття конкурентоспроможності продукції

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.