МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Питання 3. Благо, користь і добро.Значне місце серед етичних понять, поряд із добром, є благо. Благо – це ієрархічна сукупність об’єктів (зовнішніх явища і внутрішніх станів), які оцінюються позитивно на тій підставі, що вони мають яку – небудь цінність. Окрім речей викликаючи приємні відчуття, у цю сукупність можна включати об’єкти, які не здійснюють безпосередній вплив на органи чуття, але здатні здійснити подібний вплив у майбутньому. Людська душа красить позитивними фарбами не тільки те, що є метою, а і те, що веде до мети або знаходиться близько від неї. До блага відноситься не тільки те, що викликає задоволення, але і те, із чим пов’язано очікування задоволення і надія на нього. Отже на вершині ієрархії виявляється ідея вищого блага, або Бога. Вище благо – це кінцева мета, яка не може бути засобом ні для чого іншого. І нарешті, можна, погодитись з Олександром Гугніним, що моральною діяльності кожної людини повинно бути благо – як поняття і принцип творіння. Зрозуміло, що і для юриста благо є моральною основою його діяльності. Благо – це загальносоціологічна категорія, що має чітко окреслений етичний аспект. Без блага, писав видатний теолог і філософ Середньовіччя Ф.Аквінський, немає ні світу речей, ні світу людей. У повсякденному житті благом прийнято називати все те, що сприяє людському життю, служить задоволенню матеріальних і духовних потреб людей, приносить їм насолоду або зручність, або виявляється засобом для досягнення певних цілей. Тому благом називають перш, за все, речі, корисні для людського життя: їжу, житло, одяг. Здобуваються вони в процесі діяльності. Але і духовні блага зв’язані з практичною діяльністю, що опосередковує засвоєння різноманітних духовних потреб. Духовні блага – це пізнання, освіта, предмети культурного вжитку. Наявність необхідних благ – неодмінна умова існування людини та суспільства; передумова їх розвитку і вдосконалення. Благо, як відмічали ще древні філософи, поняття ціннісне, яке фіксує здатність об’єктів природи, матеріальної та духовної культури служити задоволенню життєвих потреб суб’єкта, в якості котрого виступають як окремі особи, так і колективи людей, суспільство в цілому. Тим більше , нині кожен розуміє, що максимальна кількість грошей за чесну працю, а звідси заможність, зручності, комфорт – обов’язковий компонент матеріальних благ, а їх максимальне використання – неодмінна умова сучасного життя, й таких понять як користь і добро. У багатьох етичних вченнях (утилітаризм, прагматизм) добром вважають все, що корисно, моральною називають систему взаємної користі людей. Людина згідно з цими теоріями дбає в першу чергу про свою користь матеріальну, соціальну тощо. Зведення добра до особистої вигоди розмиває межу між добром і злом. З метою досягнення особистої користі може бути вигідно здійснити аморальний вчинок. Окрім цього потреби людини можуть бути перекрученими, небезпечними для інших людей. Користь є засобом досягнення добра. У різних моральних системах добром, яке не можна звести до корисності, є вищі цінності. Вони самоцінні, не утилітарні. Вищі цінності не приносять конкретної вигоди людям (користь), інколи навіть вимагають жертвувати своїми інтересами. Вищими цінностями є: свобода, рівність, гуманність, гуманність, справедливість та ін.. Добро обов’язково безкорисне, тому відношення взаємної користі не можуть вважатися добром, поскільки грунтуються на егоїстичних інтересах. Добро базується на потребах людини дарувати добро іншим людям.
Читайте також:
|
||||||||
|