• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Професійна освіта

Самоосвіта громадян.

Докторантура.

Аспірантура.

Метою аспірантури в Україні є підготовка науково-педагогічних і наукових кадрів. Існує стаціонар (три роки) із забезпеченням аспірантів державною стипендією і заочна аспірантура (чотири роки).

Це найвищий щабель у системі освіти. Ціль – підготовка наукових і науково-педагогічних кадрів. Діє при вищих навчальних закладах, наукових установах. До докторантури з відривом від виробництва приймають осіб, які мають науковий ступень кандидата наук і досягли значних успіхів у обраній галузі. Термін підготовки в докторантурі – три роки.

Мета – самовдосконалення, самоосвіта громадян. Умови для самоосвіти забезпечують державні органи, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, які створюють відкриті народні університети, лекторії, бібліотеки, центри просвіти, клуби, навчальні теле- і радіопрограми тощо.

Система професійної освіти – сукупність закладів професійно-технічної і вищої освіти, а також наукових, науково-методичних і методичних установ, органів управління.

Система професійної освіти є складовою системи освіти України. Вона спрямована на оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками з обраної галузі професійної діяльності за різними освітньо-професійними програмами, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури. Система професійної освіти має бути гнучкою, відкритою для взаємодії з різними соціальними системами.

У системі професійної освіти здійснюється допрофесійна підготовка, професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації робітників, професійне навчання персоналу на виробництві та навчання безробітних громадян.

Система професійної освіти охоплює професійні навчальні заклади різних типів, рівнів, форм власності й підпорядковування та інші юридичні особи, що надають освітні послуги в галузі професійної освіти; наукові, науково-методичні і методичні установи, навчально-виробничі об’єднання, органи, що здійснюють управління розвитком професійної освіти. Структура професійної освіти охоплює:

– професійно-технічну освіту;

– вищу освіту;

– післядипломну освіта;

– аспірантуру;

– докторантуру.

Завдання професійної освіти:

– задоволення потреб особистості, суспільства і держави в освітніх послугах з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації населення різних категорій з урахуванням вимог ринку праці;

– забезпечення рівного доступу до якісної і безплатної первинної професійної освіти; підготовка та перепідготовка, підвищення кваліфікації робітників та фахівців;

– формування творчої, духовно багатої особистості з урахуванням її потреб, інтересів, здібностей.

Основні принципи професійної освіти:

– випереджаючий характер професійної підготовки;

– безперервність;

– фундаменталізація;

– інтеграція професійної освіти, науки і виробництва;

– рівний доступ до здобуття якісної професійної освіти населенням різних категорій;

– гнучкість і взаємозв’язок процесу професійного навчання з реструктуризацією та подальшим розвитком економіки і зайнятістю населення, розвитком різних форм власності;

– диверсифікація;

– регіоналізація професійної освіти;

– поєднання загальноосвітньої і професійної підготовки;

– стандартизація, єдність професійного навчання і виховання, екологізація, варіативність, індивідуалізація і диференціація.

Згідно із Законом України «Про освіту» (ст. 30) встановлюються такі освітньо-кваліфікаційні рівні:

– кваліфікований робітник;

– молодший спеціаліст;

– бакалавр;

– спеціаліст, магістр.

Освітньо-кваліфікаційний рівень віддзеркалює здібність людини на основі засвоєного змісту освіти здійснювати професійну діяльність різного ступеня складності.

Система професійної освіти включає дві основні підсистеми: професійно-технічну освіту і вищу освіту.

Головною метою функціонування підсистеми професійно-технічної освіти є підготовка кваліфікованих робітників для народного господарства держави, але в деяких навчальних закладах цієї підсистеми може здійснюватися підготовка молодших спеціалістів (наприклад, у вищому професійному училищі.)

Згідно із Законом «Про професійно-технічну освіту» та Положенням про ступеневу професійно-технічну освіту, професійно-технічна освіта має ступеневу структуру – три ступені. Кожний ступень навчання визначається теоретичною та практичною завершеністю і підтверджується присвоєнням випускникам робітничої кваліфікації згідно з набутими професійними знаннями, уміннями і навичками. Відповідно до ступенів професійно-технічної освіти встановлюється три атестаційні рівні професійно-технічних навчальних закладів.

На першому ступені професійно-технічної освіти забезпечується формування відповідного рівня кваліфікації з технологічно нескладних, простих за своїми виробничими діями і операціями професій. До професійно-технічних навчальних закладів першого атестаційного рівня належать:

– навчальні курси;

– професійні школи;

– навчально-курсові комбінати;

– автомобільні навчальні комбінати;

– інші прирівняні до них навчальні заклади.

Нормативний термін навчання не повинен перевищувати 1 року. Особам, які успішно пройшли кваліфікаційну атестацію, присвоюється кваліфікація «кваліфікований робітник» і видається свідоцтво.

На другому ступені професійно-технічної освіти забезпечується формування відповідного рівня кваліфікації з масових робітничих професій середньої технологічної складності.

До професійно-технічних навчальних закладів другого атестаційного рівня належать:

– професійно-технічні училища та ліцеї;

– професійно-художні училища та ліцеї;

– училища-агрофірми;

– училища-заводи;

– навчально-виробничі центри;

– навчальні центри;

– інші прирівняні до них навчальні заклади.

Навчання на другому ступені здійснюється за державними стандартами професійно-технічної освіти. Термін навчання – 1,5 – 4 роки, по закінченню котрого та успішної кваліфікаційної атестації учню присвоюється кваліфікація «кваліфікований робітник» та видається диплом.

На третьому ступені забезпечується формування високого рівня кваліфікації з технічно складних, наукомістких професій та спеціальностей у різних галузях економіки, що дає змогу робітнику чи службовцю самостійно виконувати складні виробничі операції, продуктивні дії, створювати алгоритм діяльності у нетипових ситуаціях. Навчання здійснюється на базі повної середньої освіти.

До професійно-технічних навчальних закладів третього атестаційного рівня належать:

– вищі професійні училища ;

– вищі художні професійно-технічні училища;

– вищі училища-агрофірми;

– центри професійно-технічної освіти;

– центри підготовки та перепідготовки робітничих кадрів;

– інші прирівняні до них навчальні закади.

Нормативний термін навчання не повинен перевищувати 2 років. Випускники закладу третього рівня, які успішно пройшли атестацію, отримають кваліфікацію «кваліфікований робітник» або «молодший спеціаліст» та диплом.

Вища освіта покликана забезпечити фундаментальну наукову професійно-практичну підготовку відповідно до визначеного освітньо-кваліфікаційного рівня.

Підсистема вищої освіти в Україні визначена Законом «Про освіту», Законом «Про вищу освіту», Положенням про державний вищий заклад освіти.

Університети та академії здійснюють підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами всіх рівнів.

Інститут – вищий навчальний заклад або структурний підрозділ університету, академії, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами всіх рівнів.

Коледж – вищий заклад освіти, або структурний підрозділ університету, академії, інституту, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами бакалавра або молодшого спеціаліста.

Технікум (училище) – вищий заклад освіти або структурний підрозділ університету, академії, інституту, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами молодшого спеціаліста.

У середині 90-х рр. ХХ ст. було запроваджено ступенева структуру підготовки фахівців. Ступневість вищої освіти полягає у здобутті різних освітньо-кваліфікаційних рівнів на відповідних етапах (ступенях) вищої освіти.

Відповідно до освітньо-кваліфікаційних рівнів підготовки студентів можуть діяти вищі заклади освіти таких рівнів акредитації:

– вищі заклади освіти І рівня акредитації (технікум, училище), які готують фахівців на основі повної загальної середньої освіти з присвоєнням кваліфікації молодшого спеціаліста; на основі базової середньої загальної освіти – з присвоєнням той самої кваліфікації з одночасним отриманням повної загальної середньої освіти;

– вищі заклади освіти ІІ рівня акредитації (коледжі та інші прирівняні до них вищі навчальні заклади), які готують фахівців на основі повної загальної середньої освіти з присвоєнням кваліфікації молодшого спеціаліста, бакалавра;

– вищі заклади освіти ІІІ та ІV рівнів акредитації (університети, академії, інститути та ін.), які здійснюють підготовку фахівців на основі повної загальної середньої освіти з присвоєнням кваліфікації бакалавра, спеціаліста, магістра; на основі вищої освіти – з присвоєнням кваліфікації кандидата наук, доктора наук.

Пріоритетні напрями розвитку професійної освіти:

– інтелектуалізація професійної освіти, впровадження в навчально-виробничий процес науково-технічних досягнень та новітніх технологій;

– особистісно-орієнтований підхід у професійному навчанні і вихованні;

– розвиток ринку освітніх послуг з професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації громадян відповідно до вимог ринку праці;

– розвиток соціального партнерства;

– модернізація інформаційного, науково-методичного та матеріально-технічного забезпечення професійної освіти;

– міжнародне співробітництво.

Читайте також:

1. VII. Професійна кооперація
2. Аграрна освіта
3. Вимоги до особистості тренера: освіта, особистісні якості, рівень знань
4. Виховання і освіта в країнах Стародавнього Сходу, Греції, Риму
5. Виховання й шкільна освіта в державах Стародавньої Греції. Освіта епохи еллінізму
6. Вища освіта в Німеччині.
7. Вища освіта великобританії
8. Вища освіта Великобританії
9. Вища освіта італії
10. Вища освіта Німеччини
11. Вища освіта німеччини
12. Вища освіта росії

Переглядів: 1665