• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Виховання і освіта в країнах Стародавнього Сходу, Греції, Риму

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА.

ЛІТЕРАТУРА.

ПЛАН

Лекція 3.

ТЕМА: ВИХОВАННЯ, ШКОЛА І ПЕДАГОГІЧНА ДУМКА СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ ( З тис. до н.е. - V ст. )

1. Виховання і школа в країнах Стародавнього Сходу, Греції, Риму.

2. Філософські та ораторські праці про виховання, школу, методики навчання, вимоги до вчителя.

3. Виховання і освіта першоукраїнців. Скіфське царство і грецькі міста-колонії.

1. Фіцула М.М. Педагогіка – К.: Академія, 2000. – С. 451 - 460.

2. Волкова Н. П. Педагогіка. К.: Академія, 2001. – С. 529 – 535.

3. Розвиток народної освіти і педагогічної думки на Україні (за ред. М.Д.Ярмаченка) - К.: Радянська шкода, 1991.

4. Історія педагогіки (за ред. М.С.Гриценка) - К.: Вища школа, 1973 р.. с. 11- 18.

5. История педагогики (под ред. Н.А.Константинова) - М.: Просвещение, 1982, с. 9 - 19.

6. Пискунов А.И. Хрестоматия по истории зарубежной педагогики.- М.: Просвещение, 1981. с. 5-45.

1. Зейлигер-Рубинштейн Е.И. Очерки по истории воспитания й педагогіческой мысли. - Л., Х978. - с. 5 - 16.

2. Очерки истории школы и педагогики за рубежом (под ред. К.И.Салимовой) – М.: Просвещение, 1989.

3. Любар 0.0. Історія педагогічної думки і освіти в Україні. Частина 1: Дохристиянський період. - К., 1991.

У перших державах Стародавнього світу (Стародавній Схід, а згодом і Греція та Рим) відбуваються зміни в вихованні та освіті.

Передусім змінюється мета виховання: від забезпечення безпосередньої підготовки до життя і засвоєння практичного досвіду вона пов’язується з потребами самої держави. Освіта є одним із важливих засобів збереження держави, тому і мета виховання полягає в підготовці необхідного і відданого державі громадянина. Першим державам Стародавнього Сходу необхідна була достатня кількість писарів для потреб економіки та управління. Ця потреба обумовлювала і мету виховання: оволодіння писемністю і формуван­ня відданого державі громадянина. Держава, для збереження і розвитку якої велику роль відігравала війна (мова йдеться про Спарту), вимагала виховання мужності, зневаги до рабів, підкорення особистих інтересів потребам держави. В Афінах з більш демокра­тичним соціальним і політичним життям, з високим рівнем культури формувався ідеал естетично досконалої людини.

Зміни відбуваються і в організації виховання. Передусім отримує педагогічний розвиток сімейне виховання, яке виникло в первісному ладі. Це обумовлювалось зростанням економічної самостійності сімей, затвердженням традицій наслідуванням дітьми соціального положення і зайнятості своїх батьків. Сімейне виховання починається контролюватись державою через закони, регулятиви. Це Закони вавілонського царя Хаммурапі (п.п. ІІ тис. до н.е.), “Книга притч іудейського царя Соломона” (поч. І тис. до н.е.), Закони Солона (640-559 до н.е.). У них становились вимоги до сімей з приводу виховання дітей. За законами Солона батько обов’язково повинен піклуватись про навчання власних дітей ремеслу. Якщо він не вивчить дитину ремеслу, підкреслювалось в них, то вона може не доглядати за ним у старості. У регулятивах вказувалось, що виховання – це обов’язок батьків.

Підготовка молоді до життя тісно пов’язана з державою. Державні постанови, закони включали вимоги до системи освіти, формулювали завдання, мету освіти, виділяли певних осіб і здійсню­вали контроль над освітою.

З появою перших держав утворюються спеціалізовані заклади для підготовки дітей. Перші із них були засновані в Месопотамії (Вавилон) і Єгипті (близько трьох тисяч років до н.е.) та називались будинками табличок (Вавилон) або будинками писарів (Єгипет). Значно пізніше використовують слово школа (схоле), яке в перекладі з давньогрецької мови означає місце для дозвілля, відпочинку.

Основні причини організації перших шкіл:

1. Накопичення знань і поява необхідності в спеціальному навчанні. Сімейне виховання вже не забезпечує потреб сус­пільства в освічених працівниках, які вміють читати і писати, володіють основам математики і астрономії, знають закони і основи релігії.

2. Оформлення перших держав. Для чіткої організації держав­ного апарату необхідні службовці, які знають закони, господарчу справу, вміють вести записи.

3. Становлення та розвиток писемності. Оволодіння давніми системами письма дуже складний процес, який вимагав спеціального довготривалого навчання. Так в Єгипті писали ієрогліфами - знаками-малюнками, яких налічувалась більше 750 знаків. У Вавілоні використовували клинопис - видавлювання гострою паличкою клинів, яких існувало майже 1000 знаків.

Навчальні заклади для підготовки молоді тісно пов’язані з держа­вою: майже всі вони знаходяться при храмах, в державних закладах. Навчання дітей і контроль над школою здійснюють державні чиновники.

У Стародавньому світі виділяють давньосхідну систему освіти (Єгипет, Вавилон, Індія, Китай) та давньогрецьку (Греція, Рим).

В основі давньосхідної системи освіти повторення минулого, наслідування, оволодіння писемністю. У цілому вона характери­зується однобічністю. Давньогрецька система запропонувала ідею гармонічно розвиненої особистості, у цьому виявляється її різно­бічність та вперше сформульована ідея індивідуального розвитку: постійного вдосконалення, прагнення до ідеалу.

У давньогрецкій системі виховання виділяють спартанське, афінське та римське виховання.

Спартанське виховання було спрямоване на виховання воїна і відданого державі громадянина. Його основні ознаки:

· державний характер освіти. Школа єдина та обов’язкова для всіх дітей;

· фізичний розвиток особистості як воїна (однобічність);

· пригнічення індивідуальності;

· велика увага надавалась фізичному розвитку жінки.

В основі афінського виховання лежав ідеал естетично розвиненої особистості, що вміла декламувати, співати, грати, танцювати, мала естетично красиве тіло. Вперше поставлено мету всебічного розвитку особистості (калокагатії, що включала розумовий, моральний, фізичний та естетичний розвиток). Його основні ознаки:

· приватний характер шкіл. Існують різні типи шкіл залежно від майнового стану афінян (граматична, музична, кіфариста, гімназична);

· всебічний розвиток особистості при провідній ролі естетич­ного (різноманітність);

· розвиток індивідуальних якостей особистості і використання їх на користь держави.

Римське виховання було спрямоване на виховання оратора і відданого державі громадянина:

· приватний характер шкіл, які знаходяться під контролем держави;

· гуманітарна (філологічна) освіченість оратора як державного службовця.

Читайте також:

1. Аграрна освіта
2. Англійська система фізичного виховання. Діяльність Томаса Арнольда.
3. Антитоталітарні демократичні революції у країнах Східної Європи. Розпад Югославії. Об’єднання Німеччини
4. Базові поняття теорії і методики фізичного виховання.
5. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.
6. Більш повну практику ціноутворення в сучасних умовах у розвинутих країнах світу допоможе з’ясувати короткий виклад розвитку теорії ціни.
7. Більш широке залучення до управлінської діяльності талановитої молоді, жінок, а також виховання лідерів у сфері освіти.
8. Бюджетний устрій в зарубіжних країнах. Організація бюджетного процесу
9. В галузі фізичного виховання
10. В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ
11. В. Особливості навчання і виховання в Кисво-Могилянській академії
12. Взаємозв'язок навчання, виховання та розвитку психіки

Переглядів: 5234