МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Загальна характеристика правової культуриВступ ПЛАН Теоретичні основи Професійна етика і культура юриста З курсу ЛЕКЦІЯ № 5 на тему: професійної культури юриста»
Львів – 2012
Вступ
1. Загальна характеристика правової культури
2. Поняття професійної культури юриста
3. Принципи професійної культури юриста
Висновки
Список використаних джерел
Культура спілкування людей ґрунтується на дотриманні певних правил, які були вироблені людством протягом багатьох століть З часів пізнього середньовіччя ці правила називаються етикетом. Але вони означають лише форми і техніку спілкування. Наприклад, як дискутувати, вести переговори, не ображаючи при цьому співрозмовника, як поводити себе вдома, на службі, в колі друзів чи опонентів і т. д. Людина не живе ізольовано від суспільства, вона постійно знаходиться серед інших людей. Навіть якщо вона на деякий час залишається одна, то не вільна від впливу інших людей, своїх батьків, вихователів, колег, установлених правил поведінки, накопиченого професійного досвіду, знань та загальнолюдських цінностей. В міжособистісних взаємовідносинах, громадських, політичних, службових, сімейних, побутових стосунках виявляється загальна культура поведінки людини, правила і норми якої складалися віками на основі конкретної життєдіяльності людей, їхньої праці, спілкування, звичаїв і традицій. Будь-які порушення правил культури поведінки завжди призводять до порушень стосунків між людьми, до конфліктів, ускладнюють умови життя і спілкування. Духовний світ, характер, побут, мораль, культурне набуття народу, правила поведінки у виробничій сфері формують світогляд людини і передаються із покоління в покоління. Професія юриста, як своєрідний вид соціальної діяльності, виділяється серед інших цілим рядом специфічних властивостей, зумовлених тою роллю, яку відіграють право і законність у житті суспільства. Охорона прав і законних інтересів громадян, безкомпромісна боротьба з правопорушеннями, висококваліфіковане розв’язання різноманітних юридичних проблем – є змістом повсякденної діяльності юристів і разом з тим являється їх професійним обов’язком. Саме юристи, які мають ґрунтовні знання, відповідну професійну підготовку, високу правосвідомість, чітке розуміння своєї відповідальності за долю людей, наділені владними повноваженнями і здатні ефективно впливати на зміцнення законності і правопорядку у державі. Необхідність виконання юристами своїх професійних повноважень, громадянського обов’язку ставить перед ними особливо високі вимоги до особистих якостей.
Правова культура відображає такі зрізи правової реальності (правової системи): - структурно-функціональний; - аксіологічний (ціннісний). Структурно-функціональний зріз уможливлює розкриття статики (структурного аспекту) і динаміки (функціонального аспекту) правової культури. Структурний аспект (статика) правової культури характеризує її склад, внутрішню будову; функціональний (динаміка) – виникнення, розвиток і взаємодію елементів правової культури між собою і з іншими соціальними явищами, насамперед моральною, політичною та іншою культурами. Читайте також:
|
||||||||
|