Насамперед, варто розрізняти абсолютний результат (ефект) і відносний результат (ефективність) діяльності фірми.
У загальному вигляді ефективність діяльності фірми визначається як відношення абсолютного результату (ефекту) до витрат, що пішли на його одержання.
Доцільно наголосити, що величина одержаного фірмою прибутку характеризує абсолютний результат, а не ефективність її діяльності. Це пояснюється тим, що більший прибуток фірми може бути зумовлений більшою величиною інвестованого капіталу, а не вищою ефективністю його використання.
Із ефективністю діяльності фірми безпосередньо пов’язане таке поняття, як рентабельність[1].
Рентабельність господарської діяльності фірми характеризує рівень її доходності (прибутковості) і виражає рівень віддачі витрат та ступінь використання ресурсів. Таким чином, фірми, що одержують прибуток, називають рентабельними, а ті, що працюють із збитками – нерентабельними.
Для визначення рентабельності застосовують систему показників. Найбільш узагальнюючий із них – коефіцієнт рентабельності активів (або коефіцієнт окупності активів) (Pa):
, де
П – чистий прибуток фірми (після сплати податків);
А – активи фірми.
Оскільки активи фірми формуються як за рахунок власного капіталу, так і за рахунок позичених коштів (випуск облігацій та кредити банків), то даний показник характеризує ефективність використання усіх ресурсів, незалежно від джерел їх фінансування.
Для власників фірми важливим є також коефіцієнт рентабельності (окупності) власного капіталу (Pк), що обчислюється за формулою: