СВІДОМОСТІ ТА КУЛЬТУРИ ЮРИСТА.

ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ

Професійна культура та свідомість юристів багато в чому співпадає з поняттям правової культури, що обумовлено правовою сферою їх професійної діяльності. Однак, не треба ототожнювати ці поняття, тому що, наприклад, юристу, для здійснення своїх професійних обов’язків необхідно не тільки знати та розуміти право, складати документи, а ще й вільно і красиво викладати свої думки, елегантно одягатися, знати історію, філософію, політику, ввічливо та уважно спілкуватися з громадянами. Тобто володіти більш значною системою духовних цінностей, які складають поняття загальної культури. У зв’язку з цим в структурі професійної культури юристів виділяють правову культуру, етичну, психологічну, моральну, естетичну, політичну та інші, в залежності від мети та конкретизації предмету дослідження.

Процес формування професійної свідомості та культури юристів відбувається в певному соціальному середовищі, яке так чи інакше здійснює свій вплив на всі процеси, що відбуваються в ньому. Соціальне середовище за своєю структурою дуже складне явище, в якому крім суб’єктів слід розрізняти засоби, форми, методи, принципи діяльності, причинні зв’язки тощо. Тому доцільним буде розглянути фактори формування професійної свідомості та культури юриста з точки зору суб’єктивного та об’єктивного впливу.

Серед факторів суб’єктивного порядку назвемо правове виховання, яке здійснюється у різноманітних формах та має на меті безпосереднє втручання в духовний світ особи, внесення корективів у її світоглядні позиції. Характерною ознакою суб’єктивного фактору слід назвати безпосередність та цілеспрямованість впливу. Формами правового виховання можуть бути: правова агітація, пропаганда, правове навчання, юридична практика, самовиховання та самоосвіта. На практиці ці форми реалізуються у функціонуванні системи юридичної освіти, проведенні науково-практичних семінарів, конференцій, організації стажування, підвищенні кваліфікації. До суб’єктивного фактору слід також віднести умови сімейних відносин та відносин, що склалися в робочому колективі та характеризують моральний мікроклімат колективу.

Серед факторів об’єктивного походження знаходяться, економічний та політичний устрій, правова система суспільства, домінуючі в суспільстві політико-правові ідеали, результати роботи юридичних установ та ін. і об’єктивні, і суб’єктивні фактори по своїй природі суто невід’ємні речі, які тісно взаємодіють та доповнюють один одного.

Висока якість соціальної обстановки, ефективність правового регулювання, належний стан законності в суспільстві створюють надійну основу для здійснення ефективного впливу на свідомість працівників юридичної професії. При цьому, високий рівень їх професійної свідомості і культури обумовлює ефективність функціонування права, стабільність правопорядку, стабільність у багатьох сферах соціального життя.

Питання до контролю знань:

1. Що означає термін «культура»?

2. З яких структурних елементів складається поняття загальної культури особи?

3. За допомогою яких чинників можна охарактеризувати правову культуру певного суспільства?

4. Які компоненти наповнюють змістовно поняття моральної культури особи?

5. Як ви розумієте необхідність дотримання правил етикету у професійному спілкуванні юристів?

6. Як може впливати культура мови адвоката, юрисконсульта на результати ведення ділової розмови, переговорів або спору?

7. В яких формах можуть проявлятися результати професійної деформації у діяльності представників юридичних професій?

8. Поясніть, яким чином об’єктивні умови життєдіяльності суспільства можуть негативно впливати на рівень правової свідомості юриста?

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ПРИЧИНИ ПРОФЕСІЙНОЇ ДЕФОРМАЦІЇ СПІВРОБІТНИКІВ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ.	\|	ПОНЯТТЯ МОРАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.