• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

На цій стадії розвитку колективу взаємини між педагогом і вихованцями будуються на засадах безпосереднього впливу як на колектив загалом, так і на кожного члена колективу зокрема.

У своєму розвитку колектив проходить три основні стадії (етапи).

Етапи розвитку колективу.

Реалізація цих принципів у життєдіяльності колективу робить його згуртованим, цілісним, ефективним у всіх процесах внутрішньої та зовнішньої взаємодії, привабливим для учнів.

На першій стадії розвитку колектив характеризується такими ознаками:

• він лише починає створюватись;

• члени колективу недостатньо знають один одного;

• вихованці неповною мірою усвідомлюють завдання;

• відсутня ініціатива в конкретній діяльності;

• відсутній актив.

Провідною тактичною лінією діяльності вчителя є забезпечення системи вимог і організація діяльності на засадах єдиноначального керівництва і педагогічного авторитаризму.

Виходячи з ознак колективу на цій стадії і тактичної лінії діяльності вихователя, можна визначити такі напрями його роботи:

• вивчення членів колективу;

• забезпечення знайомства вихованців між собою;

• висунення конкретних завдань перед вихованцями;

• організація спільної діяльності, спрямованої на виконання означених завдань;

• сприяння формуванню активу.

Вихователь у своїх діях не має змоги спиратися на помічників (актив) з числа вихованців. Тому доводиться виявляти авторитаризм і діяти за принципом єдиноначальства. Вихователь одноосібно визначає конкретні завдання кожному вихованцеві колективу, керує виконанням цих завдань і перевіряє та оцінює результати.

З цього приводу А.С. Макаренко в одній зі своїх лекцій про виховання говорив: "Така вимога, висловлена у формі, що не припускає заперечень, необхідна на початку в кожному колективі. Я не уявляю собі, щоб можна було дисциплінувати розладнаний, знервований колектив без такого холодного тону вимоги окремого організатора. А потім це йде значно легше".

Схематично структуру діяльності первинного колективу на першій стадії можна подати так (рис. 3.6).

Класному керівникові в роботі з колективом, який знаходиться на першій стадії розвитку, доводиться розв'язувати низку педагогічних завдань. Простежимо логіку дій педагога на цій стадії в контексті певних ситуацій.

Колективу класу необхідно зробити генеральне прибирання класної кімнати. Вихователь збирає всіх учнів класу, пояснює сутність завдання; порядок його виконання; розподіляє доручення між учнями, конкретизує, хто чим має займатися, які інструменти, пристрої, знаряддя праці необхідно використати, хто відповідає за них; показує, інструктує учнів, контролює їхні дії; у підсумку оцінює діяльність кожного учня і колективу загалом.

Класному керівникові треба виставити оцінки за поведінку вихованців за першу чверть. Педагог самостійно (в окремих випадках проконсультувавшись з учителями, які працюють у цьому класі) виставляє оцінки кожному учневі, оголошує їх на класних зборах. Це в тому випадку, якщо в школі оцінюється поведінка учнів.

Дирекція школи доручила учням 6-го класу на пришкільній ділянці скопати грядку землі для розміщення клумби. Класний керівник обстежує об'єкт, знайомить учнів із обсягом роботи. Розділяє всю площу на окремі ділянки; за кожною ділянкою закріпляє по два учні; дає їм інвентар (лопати, граблі); контролює хід роботи; окремим показує, як треба копати і скородити, вибирати корінці; після завершення приймає роботу від кожної ланки, оцінює якість.

Як довго колектив може перебувати на першій стадії залежить від багатьох чинників: від віку членів колективу; від обізнаності вихователя з теорією та технологією формування і розвитку колективу; від рівня соціально-психологічного розвитку членів колективу; від уміння педагога правильно визначити перспективну мету діяльності колективу.

У процесі життєдіяльності колективу на першій стадії в ньому визрівають ознаки (соціальні, психологічні), які піднімають його на вищий щабель.

Колективу на другій стадії розвитку властиві такі ознаки:

• сформувався актив;

• більшість вихованців підпорядковується меншості;

• члени колективу усвідомлюють свої завдання;

• актив починає виявляти ініціативу у визначенні завдань та організації колективної діяльності.

Провідна тактична лінія керівника: здійснювати керівництво колективом на демократичних засадах з опорою на актив. Тут діє принцип: "Ми вирішили разом з активом".

Відповідно до такого статусу колективу педагог організовує свою діяльність у таких напрямах:

• продовжує вивчати вихованців (їх розвиток постійно перебуває в динаміці);

• навчає членів активу здійснювати керівні функції;

• сприяє формуванню органів самоврядування;

• спільно з активом, органами самоврядування визначає перспективні лінії та завдання діяльності колективу на перший період.

На другій стадії розвитку взаємини між педагогом (керівником) і вихованцями базуються на засадах демократизму і принципі паралельних впливів на особистість вихованців (поєднання безпосереднього й опосередкованого впливів).

З цього приводу А.С. Макаренко розмірковував: "Друга стадія розвитку цієї вимоги, коли на ваш бік перейшли перший, другий, третій, четвертий активісти, коли навколо вас організовується група хлопчиків або дівчаток, які свідомо хочуть підтримати дисципліну.

Я поспішав з цим. Я, незважаючи на те, що ці хлопчики або дівчатка мають багато недоліків, намагався швидше набрати таку групу активістів, які підтримували мої вимоги своїми вимогами, що їх вони висловлювали на загальних зборах, у своїй групі, своїми думками.

...Цей шлях від диктаторської вимоги організатора до вільної вимоги кожної особи від себе на фоні вимог колективу, цей шлях я вважаю основним шляхом у розвитку дитячого колективу"1.

Схематична структура діяльності первинного колективу на другій стадії має такий вигляд (рис. 3.7).

На другій стадії розвитку колективу починає діяти принцип паралельної дії: педагог впливає на вихованців через актив і одночасно тактовно і ненав'язливо здійснює безпосередній вплив. Це дієвий, але водночас і доволі тонкий інструмент формування колективу і забезпечення належних умов для життєдіяльності кожного його члена.

"Що таке паралельна педагогічна дія? — ставив запитання А.С. Макаренко і відповідав. — Ми маємо справу тільки з загоном. Ми з особою не маємо діла. Таке офіційне формулювання. По суті, це є форма впливу саме на особу, але формування йде паралельно суті. Насправді, ми маємо справу з особою, але твердимо, що до особи нам немає ніякого діла". І наводить приклад паралельної педагогічної дії:

"Петренко спізнився на завод. Ввечері я дістаю про це рапорт. Я викликаю командира того загону, в якому перебуває Петренко, і кажу:

— У тебе спізнення на заводі.

— Так, Петренко спізнився.

— Щоб цього більше не було.

— Єсть, більше не буде.

На другий день Петренко знову спізнився. Я збираю загін.

— У вас Петренко спізнюється вдруге на завод. Я роблю зауваження всьому загону. Вони кажуть, ідо цього не буде.

— Можете йти.

Потім я скажу, що робиться. Загін сам буде виховувати Петренка і говорити йому:

— Ти спізнився на завод, виходить, наш загін спізнюється!

Загін ставитиме величезні вимоги до Петренка як до члена свого загону, як до члена всього колективу"'.

Але це приклад з досвіду виховної роботи А.С. Макаренка в комуні. А чи можлива дія принципу паралельного впливу у звичайній школі? Безперечно можлива. За умови добре згуртованого колективу, навіть коли той перебуває на другій стадії розвитку. Лише не треба забувати, що це досить тонка психолого-педагогічна справа, яка вимагає вміння і філігранної техніки.

Ось приклад з досвіду загальноосвітньої школи.

Сьомий клас. Колектив класу твердо "стоїть на ногах" з ознаками другої стадії розвитку. Згуртувався дієвий актив, який допомагає класному керівникові. Хоча в колективі ще є "неорганізоване болото", як висловився А.С. Макаренко.

Один з членів такого "болота" на уроці грубо образив молоду вчительку географії. Вона залишила клас. Поскаржилась директору школи. Директор запросив усіх семикласників на 17-ту годину наступного дня на розмову, не зазначивши про що буде йти мова. Кілька учнів на чолі зі старостою з'явилися до директора зразу ж і заявили: "Анатолію Дмитровичу, ми вже знаємо, чому ви нас викликаєте. З Ігорем уже серйозно поговорили. То може зараз привести до Вас Ігоря?" — "По-перше, я не викликав Вас, а запрошував, — зауважив директор. — По-друге, приходьте все ж завтра о 17 годині".

На другий день учні кілька разів розмовляли з ображеною вчителькою, проводили якісь збори. Ігор ходив сумний, намагався зайти до кабінету директора, але не наважився. У той же день за 20 хв до 17-ї години всі семикласники зібралися біля кабінету директора. Анатолій Дмитрович у призначений час запросив їх до себе. Ігор почувався доволі ніяково, обличчя його пашіло, очі були опущені долі.

Анатолій Дмитрович розсадив учнів (стільці були занесені до кабінету завчасно з розрахунку на кожного вихованця), серйозно окинув поглядом усіх, окремо зупинився на постаті Ігоря. Тут піднявся староста Сашко.

— Анатолію Дмитровичу, ми вже говорили серйозно з Ігорем. І батьки його знають про цей випадок. Молодша сестричка розповіла вдома. Ігор ходив до Світлани Дмитрівни вибачатися... Але вона... Ігорю, скажи.

Ігор з опущеною головою піднявся. Всі товариші дивилися на нього.

— Та я... — почав було хлопець.

— Ігорю, — перебив його директор. — Я думаю, що ти зрозумів свою помилку.

— Угу. Зрозумів, Анатолію Дмитровичу. Погано я зробив...

— От і добре, що зрозумів. Це по-людськи, мовив директор. Ігор ще нижче опустив голову. Його вуха були червоні.

А директор школи розповів учням про Світлану Дмитрівну. Виявляється, що вона народилася в сусідньому селі, закінчила місцеву дев'ятирічку, а 10-й і 11-й класи — вже в місцевій школі. Була відмінницею. Потім вступила до педагогічного університету. І ось перший рік працює в школі.

— А ще, — додав на закінчення директор, — Світлана Дмитрівна — поетеса, пише хороші вірші. Ось послухайте. І прочитав кілька віршів.

Педагог, який працює з колективом тривалий час, помічає якісні зміни у його становленні. Якщо в роботі з колективом, який перебував на першій стадії розвитку, керівник стоїть на позиції педагогічного авторитаризму, то з переходом на другу стадію треба виявити педагогічну мудрість і рішуче перебудувати своє ставлення до вихованців — перейти на позицію педагогічного демократизму. Якщо ж педагогу не вистачить розуміння і він буде продовжувати керувати колективом у новій якості з позицій авторитарного стилю, подавлятиме ініціативу активу — все завершиться, врешті-решт, глибоким конфліктом між керівником і колективом. Прояви такої закономірності стосуються не лише шкільних колективів, але й виробничих.

Пригадується такий випадок.

У новому мікрорайоні обласного центру побудували приміщення середньої школи. До неї зарахували учнів усіх класів, які до цього навчалися в різних школах міста. Педагогічний колектив також укомплектували з учителів, які раніше працювали в різних школах. Керівники міського відділу освіти тривалий час шукали людину на посаду директора. Зупинилися на 3. В., яка мала 15-річний стаж педагогічної роботи і певний час працювала в керівних органах міста. Жінка ерудо-вана, вольова, цілеспрямована, з добрими якостями організатора і грамотного господарника-менеджера.

Розпочався навчальний рік. 3. В. на загальних зборах шкільного колективу (600 учнів і понад 50 учителів) чітко і безкомпромісно визначила завдання на навчальний рік, ознайомила 3 організаційними вимогами до учнів і педагогів. З перших днів взяла, як кажуть, всіх у руки.

У школі під впливом авторитарних заходів директора підтримувалася належна дисципліна як серед учнів, так і серед педагогів. Вимоги були об'єктивні, але досить жорсткі. Будь-який відхід від встановлених правил не залишався поза увагою директора. На першому етапі такий стиль керівництва сподобався як педагогам, так і учням. Але це була перша стадія розвитку колективу.

Згодом, уже з другого півріччя з'явилися помітні якісні зміни В шкільному колективі: почав вимальовуватися актив серед учнів і вчителів. Члени активу зверталися до керівника закладу з пропозиціями демократичного плану. Але 3. В. не хотіла нікого слухати, відкидала будь-які пропозиції, рекомендації, болісно реагувала на критику. Улюбленою фразою, своєрідним девізом у її роботі було "Допоки я директор — командувати народом буду я!" І командувала.

Уже під кінець навчального року в школі почали виникати конфлікти, які переростали в локальні "війни". Шкільний колектив розколовся, його почало "лихоманити". Сварки, скарги до вищих інстанцій, комісії, перевірки і т. ін. На цій хвилі розпочався новий навчальний рік з новими конфліктами.

У директора не вистачило мудрості і педагогічних знань, щоб зійти на певному етапі розвитку колективу з "п'єдесталу" авторитарної педагогіки і далі рухатися на демократичних засадах керівництва колективом. Закінчилося все звільненням 3. В. із займаної посади.

Завершуючи опис напрямів діяльності керівника колективу, який перебуває на 1-й стадії, ми навели приклади, як має працювати педагог у процесі розв'язання завдань, що їх висувають життєві обставини перед первинним колективом. Якщо ж колектив перейшов на другу стадію розвитку, педагог організовує вихованців на виконання різних дій і доручень через актив. На першому місці у вихователя має стояти завдання — вчити активістів керувати процесами діяльності товаришів.

Період діяльності колективу на 2-й стадії може тривати довго. Це знову ж таки залежить від багатьох об'єктивних і суб'єктивних чинників.

Далі настає період, коли колектив набуває ознак третьої стадії:

• більшість вихованців перейшла на бік активу, усвідомлює вимоги керівника;

• більшість підпорядковує собі меншість;

• колектив усвідомлює свої завдання;

• вихованці в змозі самі формувати нові завдання;

• органи самоврядування спроможності організувати колектив на виконання означених завдань.

Тактична лінія діяльності керівника такого колективу: здійснювати управління через загальні збори з дотриманням демократичних основ.

Основні напрями роботи педагога з колективом на третій стадії:

• продовжує вивчати вихованців;

• включає активістів почергово у виконання керівних функцій;

• спільно з усім колективом визначає перспективні лінії діяльності.

На цьому етапі важлива зміна напрямів вимог. "...Третя стадія розвитку цієї вимоги, — писав А.С. Макаренко, — коли вимагає колектив. Це — той наслідок, що винагороджує вас за нервову працю першого періоду. Коли вимагає колектив, коли колектив збився в певному тоні і стилі, робота вихователя стає математично точною, організованою роботою"1.

Структура діяльності колективу на 3-й стадії вкладається в таку схему (рис. 3.8).

Всі питання життєдіяльності колективу на цій стадії розглядаються на загальних зборах. Педагог-вихователь набуває статусу рядового члена колективу з правом одного голосу. У нього є одна перевага: знання і практичний досвід, який вихованці можуть використовувати в консультативному плані.

Повернувшись до тих завдань, які треба було виконати з колективом на першій стадії розвитку — організація належної дисципліни, прибирання класу, робота на пришкільній ділянці тощо, на третій стадії ці питання розв'язуються рішеннями загальних зборів. Для виконання певних короткотермінових завдань загальними зборами можуть бути призначені керівники (старости, бригадири, ланкові та ін.)* Вихователь на цій стадії не повинен виконувати роль наглядача, контролера. Найбільш зручна для нього позиція — брати активну участь у конкретних справах разом з учнями, показуючи їм приклад.

Наведемо приклад, який характеризує особливості діяльності колективу, що перебуває на 3-й стадії розвитку.

Сільська школа. Початок зими. Попередні дні йшли дощі. І раптом уночі температура знизилась до -10, пішов сніг. На ранковій лінійці учнів 5—11-го класів старший черговий по школі (учень 10-го класу) знайомив шкільний колектив із завданнями, над якими мають працювати вихованці протягом дня. Серед них і таке: після уроків залити льодовий майданчик на шкільному подвір'ї. Виконавцями призначено учнів 8-го класу.

Після завершення уроків учні розійшлися по домівках. Але о 16-й годині всі учні 8-го класу повернулися до школи з лопатами, іншим Інвентарем і почали підготовку майданчика для заливки води. Все робили вправно, по-господарськи. Керував процесом староста класу. До настання темноти льодовий майданчик був залитий водою. Класний керівник зовсім не втручався, він лише перед початком роботи попередив учнів: "Якщо виникнуть якісь проблеми, гукнете мене. Ми з Миколою і Дмитром готуватимемо ковзани у майстерні".

На успішність розвитку і становлення колективу впливає низка соціально-педагогічних чинників. Зокрема:

• глибокі знання вихователями психолого-педагогічних основ теорії і практики формування та розвитку колективу;

• забезпечення наступності і єдності дій педагогів у роботі з колективом;

• володіння технікою створення перспективних ліній;

• забезпечення педагогічно доцільної роботи з активом і органами самоврядування;

• дотримання належного тону і стилю діяльності колективу;

• наявність традицій у життєдіяльності колективу;

• створення соціально-педагогічних умов для ефективної діяльності членів колективу.

Читайте також:

1. I визначення впливу окремих факторів
2. III.Цілі розвитку особистості
3. III.Цілі розвитку особистості
4. III.Цілі розвитку особистості
5. Iсторiя розвитку геодезичного приладознавства
6. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
7. V Розвиток кожного нижчого рівня не припиняється з розвитком вищого.
8. VІІІ. Проблеми та перспективи розвитку машинобудування.
9. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
10. Агроекологічні проблеми розвитку і шляхи їх розв'язання
11. Аденогіпофіз, його гормони, механізм впливу
12. Аденогіпофіз, його гормони, механізм впливу, прояви гіпер- та гіпофункцій.

Переглядів: 1344