Державна туристична політика в Україні.

Практично в усіх країнах світу держава бере активну участь у фінансуванні та створенні туристичної інфраструктури.

Розвиток туристичної галузі є одним із важливих чинників виходу економіки України з кризи. Від розвитку туристичної індустрії напряму залежить кількість нових робочих місць, збільшення надходжень до бюджету, культурний обмін між представниками різних національностей тощо. Держава, визнаючи туристичну діяльність як одну із пріоритетних галузей економіки, сприяє розвитку туристичної діяльності i створює сприятливі умови для її функціонування. При цьому основними цілями державного регулювання туристичної діяльності є:

§ забезпечення прав громадян на відпочинок, свободу пересування тощо;

§ створення умов для діяльності, спрямованої на виховання, навчання й оздоровлення туристів;

§ розвиток туристичної індустрії, створення нових робочих місць, збільшення доходів держави;

§ збереження об'єктів туристичного показу, раціональне використання природного та культурного потенціалу країни, туристичних pecypсiв.

Державне регулювання туристичної діяльності здійснюється через:

· створення нормативно-правової бази, спрямованої на упорядкування та вдосконалення відносин у галузі туристичної індустрії;

· гармонізацію української нормативно-правової бази туризму з міжнародним правом;

· сприяння в просуванні турпродукту на внутрішньому та світовому туристичних ринках;

· ліцензування, стандартизацію в туристичній індустрії, сертифікацію туристичного продукту;

· встановлення правил в'їзду, виїзду та перебування на території України;

· прямі бюджетні асигнування на розробку та реалізацію державних цільових програм розвитку туризму;

· захист прав та інтересів туристів, забезпечення їх безпеки;

· сприяння кадровому забезпеченню туристичної діяльності, розвиток наукових досліджень у галузі туристичної індустрії.

Створення нормативно-правової бази, що врегульовує і впорядковує відносини в галузі туристичної індустрії, є пріоритетним і найбільш важливим напрямком державної політики в галузі туризму. Серед загальних i найбільш суттєвих причин гальмування розвитку туристичної індустрії в Україні можна назвати такі:

відсутність цілісної системи державного управління туризмом у регіонах;

підпорядкованість закладів розміщення, санаторно-курортних, оздоровчих і рекреаційних закладів, які надають туристичні послуги, різним міністерствам, іншим органам центральної виконавчої влади;

нечітке визначення у законодавстві належності підприємств готельної індустрії до сфери туризму;

недосконалість законодавчої бази, що стосується розвитку туристичної індустрії;

недостатність методично-інформаційної та матеріальної підтримки суб'єктів підприємництва в галузі туризму з боку держави;

практична відсутність інноваційних проектів і наукових досліджень з питань розвитку перспективних видів туризму;

недосконалість статистики з питань туризму;

недостатня кадрова забезпеченість туристичної галузі;

недостатність державної підтримки та комплексного підходу до рекламування туристичного продукту на внутрішньому та міжнародному ринку туристичних послуг;

відсутність належної цільової та діючої туристичної інфраструктури;

невідповідність рівня сервісу європейським стандартам обслуговування клієнтів;

негнучкість системи оподаткування.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Державна туристична політика України	\|	Інституційні засади державної політики.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.