Організація як функція управління

ЛІТЕРАТУРА

ОРГАНІЗАЦІЙНІ СТРУКТУРИ УПРАВЛІННЯ.

ЛЕКЦІЯ №8

Клітинні технології в селекції пшениці.

Досягнення і перспективи клітинної селекції у створенні нових сортів сільськогосподарських рослин.

При розробці ефективних клітинних технологій гостро стоїть питання:

1) одержання для селекційних цілей пшениці та інш. с-г. культур великого числа штамів клітин цих рослин;

2) розробка технологій направленого впливу на генетичну мінливість клітин, що формують ці штами;

3) технологій по надійній регенерації із них великої кількості життєздатних фертильних рослин;

4) розробка методів відбору із сомаклонів рослин із цінними генетично закріпленими ознаками і передача їх для подальшої селекційної роботи.

1) одержання калусної культури соматичних клітин і тканин при використанні твердих агаризованих середовищ.

Тема: Організаційна діяльність менеджера у закладах освіти

ПЛАН

1. Організація як функція управління.

3.ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ КЕРІВНИКА ЗАКЛАДУ ОСВІТИ.

4. Принципи організаційно-педагогічної діяльності керівника школи.

5. Організаційно-педагогічні методи управлінської діяльності.

1. Григораш В.В., Касьянова О.М., Мармаза О.І. Управління навчальним закладом. В 2-х частинах. – Харків.: Ранок Веста, 2003. – 160 с.

2. Довідник управлінця // Управління освітою, 15-16 серпня 2005 р. – 127 с.

3. Єльникова Г. Управлінська компетентність. – К.: Редакція загальнопедагогічної газети, 2005. – 128 с.

4. Освітній менеджмент: Навчальний посібник /За ред. Л.Даниленко, Л.Карамушки. — К.: Шкільний світ, 2003. — 400с.

Аксіоматичною є думка, що спеціалізація та поділ праці значно підвищують ефективність. Проте це можливо за однієї умови: якщо будуть чітко визначені тапаратні скоординовані відносини між людьми та підрозділами. (штабні)

У кожному плані завжди передбачається етап створення умов для досягнення поставлених цілей. Організація як функція управління забезпечує упорядкування технічної, економічної, соціально-психологічної та правової сторін діяльносі й націлена на упорядкування діяльності керівника та виконавців. Оскільки всі роботу виконують люди, така функція управління, як організація, дає можлі вість визначити, хто саме буде виконувати кожне конкретне завдання з великі кількості завдань та які для цього необхідні засоби.

Через організаційну діяльність, через розподіл, об'єднання завдань та компетенцій має цілеспрямовано проводитись управління відносинами в кожній організації. Організація — це засіб досягнення цілей організації.

Таким чином, організація — це функція управління, сутність якої полягає у визначенні місця і ролі кожного члена колективу в досягненні мети; вона да відповіді на питання «де?», «коли?», «з ким?», «навіщо?», «чому?»; вона визначає та встановлює зв'язки між цілями, завданнями, діяльністю та людьми.

Організація — це процес створення такої структури підприємства чи установі організації яка б надавала можливість людям ефективно працювати разом для досягнені поставлених цілей.

Організація може розглядатися у двох аспектах:

1. Функціональний — розподіл обсягу роботи між конкретними підрозділам!

2. Соціально-психологічний — організація взаємозв'язку окремих підрозділів

між рівнями повноважень та відповідальності.

В основу другого аспекту організації покладено один із фундаментальних термінів теорії управління — делегування.

Делегування означає передачу завдань і повноважень особі, яка бере на ceбе відповідальність за їх виконання.

Це поняття, закладене в основних принципах управління, сформульованих А. Файолем.

Для того щоб ефективно використовувати принцип делегування повноважен необхідно з'ясувати, що таке відповідальність.

Відповідальність — це зобов'язаність вирішувати поставлені завдання та відповідати за якість їх виконання. Тобто людина, яка займається якоюсь справо обіймає певну посаду в організації, надає повноваження, отримує заробітну платню, відповідає за якість виконуваної роботи перед особою. Проте відповідальність не може бути делегована. Це означає, що з керівника не знімається відповідні ність за невиконане завдання, якщо з цим завданням не впорався підлеглий.

Відповідальність особи за виконання завдань не може здійснюватися без вання повноважень щодо використання необхідних ресурсів.

Повноваження — обмежене право використовувати ресурси організації та спрямовувати зусилля деяких її співробітників на виконання нових завдань. Повноваження делегуються посаді, а не певній особі, яка обіймає цю посаду. Якщо особа міняє роботу, то вона втрачає повноваження старої посади й отримує повноваження нової. Повноваження завжди обмежені, і залежно від характеру обмежень розрізняють лінійні та апаратні (штабні) повноваження.

Лінійні повноваження передаються безпосередньо від начальника до підлеглого і далі до інших підлеглих. Саме лінійні повноваження дають керівникові узаконену владу для спрямування своїх безпосередніх підлеглих на досягнення noставлених цілей.

Однак бувають випадки, коли лінійні повноваження не можуть забезпечити потреби організації. Стрімкий розвиток та ускладнення технологій, динамічні зміни у навколишньому середовищі викликали необхідність використовувати в організації фахівців різних спеціальностей (із бухгалтерського обліку, обчислювальної техніки, економіки і т. ін. ). Усі ці фахівці утворюють адміністративні (штабні) апарати підприємства.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Регенеранти рослин, одержані із соматичних клітин і які мають певні відміни від вихідних форм називають сомаклони.	\|	Компоненти організаційної структури

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.