Обладнання на осушувальних каналах.

На осушувальних каналах приходиться споруджувати мости і труби при перетинах каналів з дорогами, шлюзи для регулювання рівня води в каналах, перепади і кріплення дна і відкосів каналу.

Мости на осушуваних каналах будуються дерев’яні, балочної системи. Отвори мостів визначаються шириною каналу поверху з добавленням потрібного запасу. Ширина не менше 8 метрів.

При перетинах з дорогами невеликих осушуваних каналів, які не працюють повним перетином, можливо замість мостів спорудження труб.

Шлюзи на осушуваних каналах служать для регулювання рівня води в каналах, доцільно потребам осушуваних угідь. Крім цієї мети, шлюзи споруджуються також для покращення умов сплаву лісу по каналах і для зрошення боліт – для спрямування води із річки в канали і із каналів на зрошувані площі. В осушувальній практиці шлюзи будують з щитовими затворами.

Перепади і швидкотоки на каналах споруджують у тому випадку, коли похил поверхні землі по трасі каналу більший максимально допустимого похилу дна каналу. Висота перепадів не більше 1,0-1,2 м, а в мінеральних грунтах не більше 0,6-0,8 м.

Дно і відкоси каналу укріпляються каменем на моху, хворостом і дернуванням.

2.13. Двобічне регулювання водного режиму осушуваних земель.

Осушувані меліорації мають основною своєю задачею підтримання потрібного для сільськогосподарських культур водного, повітряного і поживного режиму грунтів. З допомогою осушуваної регуляції і провідної мережі каналів зайва поверхнева і підземна вода відводиться з осушуваних земель. При допомозі шлюзів-регуляторів можна шляхом сповільнення або зупинення стоку з осушуваних земель підвищити на них рівні підземних вод і вологість осушуваних грунтів.

В ряді районів, особливо у зоні нестійкого і недостатнього зволоження, указані заходи по регулюванню водного режиму грунтів виявляються недостатньо ефективними при настанні засушливих періодів. Так, при тривалій відсутності опадів і підвищеному випаровуванні поверхневий і внутрішній стік на болотах зменшується або зовсім зупиняється і відбувається так звана пересушка болота, яка призводить до різкого зниження урожаю сільськогосподарських культур.

Для попередження пересушки болота у засушливі періоди і пр. вирощуванні на болотних землях водолюбивих культур нерідко застосовується так зване двобічне регулювання водного режиму болотних грунтів, яке здійснюється при допомозі поєднання осушувальних меліорацій зі зрошувачами.

Системи зрошення боліт бувають трьох основних типів: підземне, поверхневе із осушувальної мережі і поверхневе із зрошувальної мережі.

Підземне зрошення здійснюється при допомозі дренажу, який закладається між відкритими осушувальними каналами. Збільшення вологості осушуваних земель досягається шляхом поступлення зрошувальної води в грунт через дрени, які одержують воду із осушувальних каналів при підвищенні у них горизонтів води. Підвищення горизонтів води у каналах здійснюється або подачею в них свіжої води із зовнішнього джерела або шляхом перекриття каналів шлюзовими затворами і накопичення в каналах води внутрішнього стоку.

Поверхневе зрошення із осушувальної мережі здійснюється по такій схемі. В ряді пунктів, які вибираються у відповідності з рельєфом, на каналах будують шлюзи, при допомозі яких вода підпирається, переповнює канали і виливаючись із осушувальних каналів через краї, затоплює на відомий час поверхню суміжного з каналом болота. По такій схемі зрошуються осушувані луги Полісся.

Поверхневе зрошення болота із зрошувальних каналів проводиться наступним чином.

На осушуваній площі будується мережа осушувальних каналів, які трасуються переважно по понижених відмітках і які відводять надлишкову воду у водоприймач, і мережу зрошувальних каналів, які трасуються по підвищених командних відмітках місцевості. По зрошувальних каналах вся вода подається на осушуване болото із джерела зрошення, із якого вода забирається при допомозі головної споруди. Для регулювання напрямку руху, швидкості і рівнів потоків зрошувальної і надлишкової води, як зрошувальна, так і осушувальна мережа каналів обладнується шлюзами-регуляторами.

Зрошення осушуваних земель, як правило, являється дуже ефективним заходом, який забезпечує великий ріст урожаїв сільськогосподарських культур. Така ефективність пояснюється тим, що, крім створення потрібного для рослин водного режиму, зрошення покращує фізичні властивості грунтів, сприятливо впливає на мікробіологію грунтів, виявляє отеплювальну дію, приносить у грунт кисень.

2.14. Експлуатація осушувальних систем.

Експлуатація осушувальних систем повинна бути тісним чином зв’язана з господарськими планами використання осушуваних площ, з агротехнікою і механізацією робіт.

Необхідно підкреслити, що осушення боліт без застосування належного, пов’язаного з агротехнікою регулюванням водного режиму, зазвичай не дає очікуваного результату.

Визначення величин витрат і рівнів води, а також розмірів і характеристик стоку з площ осушення виконується на мережі спостережних пунктів експлуатаційної гідрометрії, які організовані на водоприймачах, магістральних, нагірних та інших каналах. Гідрометричні пости діляться на основні, на яких систематично проводяться вимірювання витрат і рівнів води, і на допоміжні, на яких ці вимірювання проводяться рідше.

Основні пости встановлюються на водоприймачі, на ділянці впадання магістральних каналів і у гирлових ділянках магістральних і нагірних каналів.

Допоміжні пости розташовують на магістральних каналах через 5-10 км по їх довжині, а також в місцях впадіння в них бокових каналів.

Для спостереження над рівнями підземних вод на осушуваних площах встановлюють спеціальні оглядові колодязі і свердловини, які розташовують по гідрогеологічних створах перпендикулярно напрямку каналів. Кількість таких створів і їх місцерозташування встановлюються відповідно з особливостями рельєфу і грунтів осушуваного масиву: для малих площ масиву до 2000 га назначають 1 створ, для площ понад 2000 га – 3 створи і понад 10000 га – через кожні 10 км.

Вимірювання витрат води на основних постах проводять періодично з таким розрахунком, щоб охопити вимірюваннями всю амплітуду спостережних рівнів і побудувати надійну криву витрат. Спостереження виконують вертушкою, а при малих каналах – гідрологічними лотками або водозливами.

Спостереження над рівнями води проводять в наступні терміни: а) на основних постах в період проходження весняних і літніх паводків – 2 рази на добу, в літній і осінній період – 1 раз на добу і взимку в період льодоставу – 1 раз на 5 днів; б) на допоміжних постах спостереження ведуться тільки у періоди роботи вузлів – 1-2 рази на добу і в) на оглядових колодязях і свердловинах навесні – щоденно, в літній час – 1 раз на 5 днів, а взимку – 1 раз на 10днів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Регулювання стоку поверхневих вод.	\|	Розвиток освіти та педагогічної думки в Україні у 20 - 40 роки XX століття

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.